Сторінки медіа в соцмережах – регулювати чи залишити поза увагою

Сторінки медіа в соцмережах – регулювати чи залишити поза увагою

9 Квітня 2024
650

Сторінки медіа в соцмережах – регулювати чи залишити поза увагою

Роман Головенко, «Інститут масової інформації»
650
Професійні стандарти журналістики були адаптовані для онлайн-медіа не так давно, аж тут виникла дилема із соціальними мережами.
Сторінки медіа в соцмережах – регулювати чи залишити поза увагою
Сторінки медіа в соцмережах – регулювати чи залишити поза увагою

Оригінал публікації на сайті ІМІ за посиланням

Свої сторінки в соцмережах розвивають багато медіа, зокрема там розміщуються новинні повідомлення. З одного боку, ні законодавство, ні Кодекс етики українського журналіста не регулюють контенту медіа в соцмережах. А з іншого – аудиторія сприймає дописи в соцмережах як медійний журналістський контент, адже він поширюється зі сторінки редакції медіа та під його брендом.

З Кодексом етики наразі все просто: він про контент у соцмережах не згадує взагалі (кодекс ухвалено 2004 року, а в новій редакції – 2013-го). Закон України “Про медіа” згадує про соцмережі (там їх названо “платформи спільного доступу до інформації” – п. 39 ч. 1 ст. 1) і визначає навіть певні типи забороненого контенту в них. Але в цьому контексті Національна рада з питань телебачення і радіомовлення уповноважена законом вести діалог з адміністраціями соцмереж, закон не передбачає її безпосереднього впливу на власників сторінок у соцмережах. Та й професійні стандарти журналістики (якщо припустити, що вони колись застосовуватимуться до соцмереж медіа) закон теж не регулює, лише згадуючи про них як про критерій для розроблення редакційних статутів (ч. 2 ст. 35).

Окремі приклади тих видів проблем з контентом соцмереж, які можуть траплятися на сторінках редакцій медіа:

  • ігнорування професійних стандартів журналістики загалом, зокрема таке може траплятися, коли сторінки в соцмережах для редакції веде людина, далека від журналістики;
  • змішування повідомлень про факти з коментарями й оцінками;
  • політична упередженість чи компліментарність у соцмережах щодо певних партій або діячів (до певної міри це ще нормально для медіа, яке, по-перше, відкрито декларує свою політичну ідеологію, а по-друге, якщо така заідеологізованість припустима для цього виду медіа, але обидва цих аспекти в Україні наразі на практиці не пропрацьовані);
  • порушення приватності, авторського права, коли в соцмережі постять не контент власне з медіа, а сторонній;
  • спотворення матеріалу з медіа (наприклад, неповнота) під час подання його в соцмережі, що, зокрема, може бути спричинене технічними особливостями та форматом подання інформації в певній соцмережі;
  • невідповідність заголовків змісту інформації, яка під ними подається.

Аудиторія дедалі більше переходить у соцмережі, тому ігнорувати аспект подання редакціями інформації в них означатиме для медіа розчинитися в середовищі пабліків і сторінок із зазвичай анонімними власниками та адміністраторами й сумнівним контентом.

Оптимально було б виробити правила поширення медійного контенту в соціальних мережах шляхом саморегуляції. Незабаром подібний досвід у медійної спільноти має з’явитися, адже Закон “Про медіа” передбачає розроблення спільнотою (разом з Нацрадою) кодексів щодо деяких видів медійного контенту (ч. 2 ст. 92, ст. 95 ЗУ “Про медіа”).

Цілком можливо, що для різних соцмереж потрібними будуть різні набори правил чи принаймні застосовуватимуться різні розділи в правилах саморегулювання контенту медіа в соцмережах. Адже контент YouTube дуже відрізняється за формою від дописів у Тelegram, а формат роботи Facebook зовсім інший у порівнянні з TikTok.

Окремої уваги потребує аспект маркування сторінок медіа в соцмережах. Медіа було б корисно наголошувати на своєму статусі порівняно з анонімними сторінками, які постять інформаційне сміття (але тоді контент медіа в соцмережах має якісно відрізнятися). У деяких соцмереж існують позначки верифікованої сторінки, але є думка, що варто розробити й запровадити окрему позначку для сторінок медіа в соцмережах, яка б відрізняла їх від просто відомої особи чи бренду, що позначають свою сторінку соцмереж як верифіковану. Очевидно, що це довгий шлях, оскільки такі позначки потрібно буде розробити й домовитися з адміністраціями соціальних мереж про їхнє запровадження, а також досягти належної практики їхнього застосування, зокрема щоб їх не використовували псевдомедіа й різні пропагандисти.

Ілюстрація ІМІ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Роман Головенко, «Інститут масової інформації»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
650
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду