Видання NGL.media виявило 24 IT-компанії, власники яких прямо пов’язані з Росією та Білоруссю. Частина з них продовжує вести бізнес у цих країнах і повноцінно сплачувати там податки, користуючись водночас податковими пільгами в Україні. Журналісти з’ясували це, проаналізувавши, хто володіє майже 900 компаніями-резидентами «Дія.City». 

Водночас, зауважують автори розслідування, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров неодноразово наголошував, що однією з ключових вимог до резидентів «Дія.City» є відсутність будь-яких зв’язків з «країною-агресором».

NGL.media звернулися до Міністерства цифрової трансформації, яке є адміністратором «Дія.City», з проханням пояснити підстави, на яких підконтрольні росіянам та білорусам компанії змогли скористатися перевагами пільгового економічного режиму, призначеного для українських IT-компаній.

Відомство відповіло, що вони мають право на пільговий економічний режим, оскільки Мінцифри не виявило достатніх для заборони зв’язків з «країною-агресором», а законодавство не забороняє росіянам володіти компаніями-резидентами «Дія.City» — за певних умов. Зокрема, якщо вони не проживають на території Росії.

Що ж стосується білоруських компаній, то для них, як випливає з відповіді міністерства на журналістський запит, взагалі не існує обмежень на вступ у «Дія.Сity». Адже якщо РФ офіційно визнали «державою-агресором» ще у 2015 році, то Білорусь — ні. Проєкт постанови про визнання цієї країни агресором був зареєстрований у Верховній Раді ще в червні 2023 року, проте досі не прийнятий. 

«При цьому українські дипломати офіційно вважають Білорусь агресором, посилаючись на резолюцію 3314 Генасамблеї ООН, яка кваліфікує як акт агресії дозвіл на використання своєї території для нападу на іншу державу. Україна запровадила санкції проти оборонної промисловості Білорусі, пункти пропуску через кордон з цією країною закриті, скасована ціла низка міжурядових угод. Українські урядовці неодноразово називали Білорусь союзницею РФ, її сателітом, пособником терористів тощо», — кажуть журналісти NGL.media.

Уже після публікації розслідування до NGL.media звернулися представники Мінцифри з проханням опублікувати додаткове пояснення позиції міністерства стосовно згаданих у статті фактів зв’язків деяких резидентів «Дія.City» з Росією та Білоруссю.

«Зараз ми ініціювали зміни у законодавстві, що посилюють антикритерій щодо звʼязку компанії з Росією. У цьому разі не має значення, проживає (перебуває) прямий або опосередкований власник компанії у Росії чи ні. Законопроєкт №9319 був зареєстрований у Верховній Раді 23 травня 2023 року, вже пройшов комітет та очікує на перше читання. Ми просимо рішучої підтримки громадськості, щоб швидше ухвалити цей законопроєкт», — повідомили в Мінцифри.

Крім того, там заявили, що за накладення санкцій на  компанії, які мають юрособи в РФ та продовжують працювати там, відповідає РНБО, з якою міністерство готове співпрацювати і робити усе від нього залежне, щоб таких ситуацій не було. «Антикритерій, виписаний у діючому законі, стосується “держав-агресорів”. Тобто якщо Білорусь визнають “державою-агресором”  — антикритерій автоматично буде розповсюджуватися і на Білорусь», — пообіцяли в Міністерстві цифрової трансформації України.

Нагадаємо, 15 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила проєкт закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». А у грудні 2021 року Президент України підписав закон про оподаткування в «Дія.City». Документ передбачає запровадження в Україні особливого режиму оподаткування суб'єктів ІТ-індустрії, спеціальної моделі оподаткування доходів працівників цієї галузі та можливості обрання контрактної форми трудового договору при оформленні трудових відносин в ІТ-компаніях. Держава гарантує ІТ-індустрії незмінність умов «Дія.City» протягом 25 років. 

Фото: NGL.media