Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 2-4 лютого 2024 року.

1. «Втома від України»: хроніка останнього тижня
2. Чим цікава остання «бавовна» у Волгограді
3. У РФ розмірковують, що робити зі «Шляхом додому»
4. Як ФСБ працює з депутатами ФРН

«Втома від України»: хроніка останнього тижня

Фразою тижня, безумовно, стала заява прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про відсутність так званої «втоми від України». А втомився Євросоюз, за словами Туска, від його угорського колеги Віктора Орбана.

НАСПРАВДІ, на підтвердження слів Туска про відсутність втоми від України свідчить позитивне голосування Європейської Ради за виділення Києву €50 млрд за програмою Ukraine Facility.

Крім того:

Естонія передає пакет на €80 млн, до якого увійдуть «Джавеліни», і це критично важливо, адже їхнє постачання з США з 1 січня припинилося.

Болгарія нарешті розпочала передачу 100 радянських БТР-60, які анонсували ще в липні 2023. А всім, хто скаже – ой, та це вже мотлох – варто пам’ятати, що РФ вже рік як БТР-50 використовує.

Вже третій пакет від Німеччини у 2024 році, до якого, зокрема, увійшли: 24 БТР, 14 мінні трали, чотири гусеничні всюдиходи Bandvagn 206, три інженерні танки Wisent-1, понтонний мостоукладач Beaver, комплекс спостереження SATCOM, система морського розмінування, 1000 артилерійських боєприпасів 155-мм.

Нідерланди виділили оборонний пакет на €122 млн, з яких €87 підуть на 155 мм артилерійські боєприпаси.

Франція поставить 16 понтонних мостоукладачів EFA

Бонус: німецький концерн Rheinmetall викуповує контрольний пакет акцій у румунського заводу Automecanica Mediaș (72,5%), який відіграє ключову роль в обслуговуванні переданої Україні західної техніки.

Чим цікава остання «бавовна» у Волгограді

Січневу естафету «хлопкових інцидентів» на території Росії 3 лютого підхопив «Лукойл-Волгограднефтепереработка» – найбільший виробник нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі РФ. Потужність заводу становить 14,8 млн тонн. 

НАСПРАВДІ, «бавовна» у глибокому російському тилу вже стала рутиною. Площа російської території, окресленої периметром найдальших уражених об’єктів – вже понад мільйон квадратних кілометрів. І вона постійно зростає.

У Росії вже відкрито говорять про те, що НПЗ, які зазнали «бавовни», потрібно терміново прикривати додатковими засобами протиповітряної оборони. Єдине питання: чи є вони? Відповідь на нього вже дав голова комітету Держдуми з оборони Картаполов, який після нещодавнього «інциденту» в Санкт-Петербурзі визнав: «Одна з причин, чому не можна накрити Петербург щитом ППО, полягає в тому, що для цього доведеться відтягувати сили, наприклад, із Царського села, Виборгу, інших історичних міст і поселень. Але, системи ППО у нас все ж таки працюють дуже добре».

Якщо Санкт-Петербург не достатньо історичне місто для РФ, а саме так і виглядає «добра робота ППО», то мешканцям решти її території не позаздриш.

У РФ розмірковують, що робити зі «Шляхом додому»

Члени російського громадського руху дружин мобілізованих «Шлях додому» поклали квіти до Могили Невідомого солдата в Москві, а потім провели акцію протесту на Манежній площі на честь 500-го дня з моменту початку оголошення Путіним часткової мобілізації у вересні 2022 року.

НАСПРАВДІ, в акції взяли участь близько 200 осіб, було затримано 27, але більшість з них були журналістами. Чому саме вони? Пояснення просте: у Кремлі зараз набагато більше бояться не так кількості учасників протестів (навіть, таких «вегетаріанських»), як якості їхнього висвітлення. І представників ЗМІ затримували саме для блокування інформаційного розголосу протестної акції.

Це дійсно новий тренд для Москви. Адже, як повідомив Роскомнадзор: близько 236 тисяч сайтів та сторінок сайтів було заблоковано у РФ за поширення «фейків про війну в Україні» від початку повномасштабного вторгнення. Крім того, як зазначили у відомстві, з 2021 року накладено 147 адміністративних штрафів на суму понад 35 млрд рублів на великі інтернет-компанії за невидалення забороненого контенту.

Антимобілізаційний «Шлях додому» стає новим «забороненим контентом», з яким борються. Поки що замовчуванням.

Як ФСБ працює з депутатами ФРН

І наостанок про ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» («АдН»), яка з’явилася рівно 11 років тому. У лютому 2013-го її заснував політик та економіст Бернд Луке. На початку до його партії належало 17 тисяч осіб, до 2019 року — вже вдвічі більше. У 2017 році, за результатами виборів до Бундестагу, вона сформувала третю за розміром парламентську фракцію. Для розуміння її ідеології: Бьорн Гьоке, один із ключових діячів «АдН», закликав Німеччину відмовитися від спокути провини за нацизм і назвав меморіал жертвам Голокосту в Берліні «пам’ятником ганьби». Вже і не дивно, що Росія активно підтримує «АдН».  

Підсумки різноманітних соцдосліджень, які регулярно проводяться у Німеччині, засвідчують у неї досить великий рейтинг.

НАСПРАВДІ, навіть, проміжні вибори доводять, що підтримка і безпосереднє голосування – зовсім різні речі. Останній випадок трапився наприкінці січня, коли кандидат від «АдН» Уве Трума у другому турі регіональних виборів програв (хоча у першому був попереду) представнику ХДС у Тюрінгії. Вибори в цій землі показові. Адже саме в ній «АдН» має значну підтримку – її рейтинг значно перевищував 30%.

А внутрішня розвідувальна служба ФРН нещодавно заявила, що «АдН» у Тюрінгії (той самий Бйорн Гьоке) є правими екстремістами, які становитимуть загрозу для демократії. Наприклад, вони виступають за масову депортацію з країни осіб іммігрантського походження.

Викриття «АдН» продовжилось і минулого тижня. І нову не обійшлося без російського сліду. Видання The Insider опублікувало розслідування, як депутати цієї партії за завданням спецслужб РФ судилися  із німецьким урядом, щоб зупинити допомогу Україні.

Журналісти стверджують, що «АдН»-івці координували свої дії через агента ФСБ – російського політтехнолога Володимира Сергієнка, який живе в Німеччині та має її громадянство. Серед тих, хто діяв за вказівкою Сергієнка, видання називає депутатів Ульріха Ойме, Харальда Вайеля та Євгена Шмідта. У останнього політтехнолог-агент формально працює помічником.

Активна діяльність Сергієнка у Бундестазі призвела до того, що парламентська фракція «AдН» подала позов до Федерального конституційного суду ФРН про зупинення постачання танків Україні. Позов фінансувався ФСБ: йшлося про суму 160 тисяч євро.

А Вайель та Ойме використовувалися для поширення в Європі наративу про нібито переслідування українських православних віруючих з боку київської влади. Зокрема, у квітні 2023 року Ойме за сприяння Сергієнка навіть написав та відправив листа папі Римському, в якому просив понтифіка звернути увагу на «гоніння на християн в Україні».

Українське «Телебачення Торонто» у своєму розслідуванні про 5-ту службу російської ФСБ вказувало, що із цією структурою пов’язані деякі депутати партії «AдН».

Тоді йшлося про Вальдемара Гердта та Роббі Шлунда, які були депутатами Бундестагу з 2017 до 2021 року. Шлунд і Гердт виступали за скасування антиросійських санкцій, їздили в окупований Крим як «міжнародні спостерігачі» на вибори Путіна у 2018 році, а зараз активно виступають проти постачань озброєння Україні.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки «жданків» матиме Москва у Європарламенті

Подібні дії якщо й мають вплив на німців, то поки що не надто значний. Після того, як подібна пропаганда (за російські гроші) спочатку викликала огиду у бранденбурзьких німців в Котре, тепер це відбулося з Уве Труме.

Щобільше, верхня палата парламенту Німеччини розгляне петицію про заборону AдН. 31 січня відповідну петицію з 802 907 підписами передали на розгляд у Бундесрат (де представлені федеральні землі країни). Її прийняла голова представництва федеральних земель Мануела Швезіг. «Ми дійсно дуже серйозно ставимося до цього питання. Я розглядаю петицію як доручення щодо захисту демократії, нашої вільної демократичної країни від правого екстремізму», — каже Швезіг.

Наразі протести проти «AдН» проходять по всій Німеччині. Наприклад, 3 лютого близько 150 тисяч людей зібралися біля Бундестагу в Берліні під гаслом «Ми – фаєрвол», щоб висловити свій протест проти правого екстремізму і продемонструвати підтримку демократії. Також протести відбулися в Дрездені, Майнці та Ганновері.

«Хай то буде Айзенах, Гамбург чи Берлін: у малих і великих містах по всій країні багато громадян збираються разом, щоб продемонструвати протест проти забуття, проти ненависті та мови ворожнечі», – написав канцлер Олаф Шольц у соцмережі Х. За його словами, ці протести є «сильним знаком на користь демократії та нашої конституції».

І ці знаки вже дають свої результати. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Forsa, підтримка «AдН» вперше з липня впала до 20%.