Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 30 січня 2024 року.

1. Скабєєва має рацію щодо «цифрового детоксу»
2. Кремль зупинив справжню дедоларизацію у 2014-му
3. Як через Оман в оману вводять росіян
4. Путін автопричевпився до свого електорату

Скабєєва має рацію щодо «цифрового детоксу»

У Росії стався масштабний збій інтернету – перестали відкриватися багато сайтів у доменній зоні ru. У списку ресурсів, на які було складно потрапити, опинилися: «Мегафон», МТС, «Билайн», «Яндекс», «Ростелеком», «Сбербанк», Mail.ru, «Тинькофф», «Альфа-банк», ВТБ, маркетплейси Wildberries, Ozon та Avito і багато інших.

З проблемами зіткнулися користувачі як європейської частини РФ (включно з Москвою), так і з Сибіру й Далекого Сходу. Недоступними, як повідомлялося, стали портали в зоні ru і з-за кордону. Пропагандистка Скабєєва, навіть, зраділа «довгоочікуваному цифровому детоксу».

НАСПРАВДІ, Telegram у Скабєєвої дійсно «дивним» чином не зламався. Але відповідь на питання, «куди піде далі московська інформаційна окупація», була озвучена. До тотально-«суверенного інтернету». З 2016 року у Москві заявляли про необхідність підготувати національний сегмент всесвітньої мережі до відключення від решти світу. У 2019 році було прийнято закон про національну систему маршрутизації інтернет-трафіку, який отримав неофіційну назву «закону про суверенний інтернет».

Щоб пересвідчитись, як справи з інтернет-тренуваннями в Росії, у Центрі стратегічних комунікацій зайшли на «Яндекс». І побачили на його головній сторінці новину про те, що «румунські літаки F-16 не атакували позиції ЗС РФ в Херсонській області».

Зважаючи на такий контент (а також, що посилання на РБК негайно змінили на Lifenews), – з інтернетом у Росії все дійсно погано. І її загальну детоксикацію потрібно починати саме з інформаційної сфери. Тому Скабєєва має рацію. Але коли там з’явиться цілком «суверенний Рунет», то вже і цифровий детокс не допоможе. Лише повне перезавантаження. 

Кремль зупинив справжню дедоларизацію у 2014-му

Росія продовжує носитися з ідеєю дедоларизації. 30 січня голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна заявила, що країни БРІКС цього року «сфокусуються на розвитку платіжних систем та розрахунках у національних валютах». За її словами, РФ вже під’єднала 159 іноземних учасників з 20 країн до аналога SWIFT – «Системи передачі фінансових повідомлень».

НАСПРАВДІ, подібне «фокусування» Росії цілком зрозуміле, бо її відключили від SWIFT. І вона дійсно дуже хоче перейти на платежі без доларів (виходить поки тільки з Китаєм, чия маса юаней в російських банках, здається, скоро буде більшою за рублеву).

А щодо російської боротьби з доларом, то на цьому графіку – частка платежів на кінець минулого року в основних валютах через SWIFT.

На ньому чітко видно, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну частка платежів саме у доларах різко зросла – з 40% до 49%. А євро різко впала. Також видно, що якби не російська війна в Україні, то (виходячи з тренду) вже до 2024 року євро мав би знову обійти долар.

Усі підстави для цього були: до 2012-2013 років європейська валюта вже перемагала американську у SWIFT. Але російська окупація Криму та частини Донбасу у 2014-му тоді посприяли саме долару, з яким Москва нині так відчайдушно бореться.

Якщо Набіулліна не впорається з російським «аналоговнет» SWIFT (а вона не впорається), то можливо її відправлять на фронт, як це пропонував пропагандист Соловйов ще у серпні. Але те, що саме через таких соловйових (на чолі з Путіним) з 2014 року якраз і зупинилася справжня дедоларизація, до них не дійде – занадто складна математика.

Як через Оман в оману вводять росіян

З цього приводу цікава ще одна, на перший погляд, суто економічна новина. Нагадаємо, одним з головних наративів Москви був і залишається – «Захід зазіхає на російські надра». З початку повномасштабного вторгнення в Україну і переростання його зрештою у «війну з колективним Заходом» це знову набуло актуальності. 

Як приклад того, що може чекати на Росію, наводиться Україна і зокрема американський інвестиційний фонд BlackRock.

НАСПРАВДІ, 30 січня стало відомо, що найбільший акціонер компанії Polymetal International (входить до десятки світових золотодобувачів, посідає друге місце у РФ з виробництва золота та перше – срібла) група «ІСТ» продала оманським інвесторам свій 23,9% контрольний пакет акцій.

За цією угодою прихований дуже простий і красномовний факт: найбільші у Росії родовища срібла, що знаходяться у Сибіру і на Далекому Сході та, які були під контролем РФ, віднині перейшли під контроль іноземців. Але росіянам продовжують розповідати «головне, щоб Захід не захопив Росію». Іншим, виходить, можна захоплювати.

До речі, ще 9,9% Polymetal належать тому самому BlackRock, у портфелі якого також були російські активи, зокрема Лукойл, TCS Group (материнська компанія Тинькофф), Ozon і Fix Price.

У серпні 2022 року BlackRock розпочав процес закриття біржового фонду цінних паперів Russia ETF. А вже через місяць після початку повномасштабного вторгнення СЕО інвестфонду (з загальним капіталом $10 трлн) Ларрі Фінк направив лист акціонерам, у якому заявив, що «Росію відрізали від ринків світового капіталу, що стало демонстрацією відданості великих компаній ключовим цінностям і ця економічна війна є доказом того, чого можна досягти, коли компанії за підтримки акціонерів протистоять жорстокості та агресії».

Отже,  до лютого 2022-го Росія дуже тісно і головне – успішно (бо багатіла) співпрацювала з тим же BlackRock. Тепер доводиться розпродувати власні родовища по шматочках Оману і продовжувати вводити росіян в оману стосовно України та «підступного Заходу». 

Путін автопричепився до свого електорату

І наостанок знову про вищу математику. 30 січня була оприлюднена декларація про прибутки Путіна, в якій крім іншого, є дві «Волги», одна «Нива» та автопричіп «Скіф», який вперше з’явився в путінських публічних деклараціях ще у 2000-му. На ньому у своє допрезидентське минуле Путін, за його словами, возив картоплю.

А добровільні пожертви росіян на його п’яту (і цілком можливо одночасно шосту) «передвиборчу кампанію» станом на 20 січня нараховували 296 тисяч 312 рублів.

НАСПРАВДІ, ця жалюгідна сума – дуже показова. Якщо її поділити на всіх мешканців РФ (за замовчуванням – його виборців), то виходить, що вони скинулися Путіну лише по 0,002 копійки. Пояснень цьому дивовижному факту лише два: або його електорат настільки жебракує, що нема чого жертвувати, або любов до «царя» не настільки всеохопна, як це намагається представити пропаганда.

А заржавілий автопричіп, який Путін регулярно декларує –  просто частина його образу: «свого хлопця на районі» – наприкінці 90-х, «батька російського економічного дива» – у 2000-х і «дідуся світової політики» у 2020-х. Тому цей «Скіф» став своєрідним тотемом для Путіна. 

До речі, пожертвувань 296 тисяч 312 рублів (згідно з розцінками на Avito) Путіну вистачить ще на три новеньких «Скіфа». (Якраз свої дві «волги» та «Ниву», щоб ввозити картоплю). Але подібна життєва (у всіх сенсах) вища математика росіянам дається важко. Тому Путін зі своїм причепом від них не відчепиться. І їм й далі доведеться жити та помирати в його «тотемно»-суверенному Рунеті.