Британський вебсайт для журналістів Journalism.co.uk опублікував щорічну серію передбачень на 2024 рік. Видання поспілкувалося з експертами медіагалузі про безпеку в інтернеті, стратегування, штучний інтелект та доходи від аудиторії, а також про психічне здоров’я журналістів, передає «Медіамейкер».

Як прогнозують експерти, у пошуках сталого розвитку 2024-й стане роком важкого вибору та складних стратегічних рішень принаймні по чотирьох позиціях: на чому зосередитися, від чого відмовитися, де скоротити витрати та консолідуватися, куди інвестувати.

Як виявило масштабне дослідження, проведене в межах проєкту «Сталість новин» у партнерстві з GNI, видавці з різними фінансовими активами мають стабільніше становище. Редакції з принаймні чотирма основними джерелами доходу мали значно вищі середні показники готовності до сталого розвитку та значно вищу середню норму прибутку проти інших видавців.

При цьому середня маржа прибутку починає опускатися за межі чотирьох потоків доходу. Це означає, що робити занадто багато речей одночасно також шкодить компанії в довгостроковій перспективі. Тому рішення, що саме варто зупинити, може допомогти не тільки зі стратегічним вирівнюванням і фокусом, але й зі скороченням витрат.

Редакціям необхідно розробити стратегії безпеки із кризовим менеджментом. Усім виданням було б корисно мати когось, хто був би мостом між редакцією та безпекою. Поки в медіа не усвідомлять необхідності стратегічного погляду на редакційну безпеку в усіх сенсах, вони перебуватимуть у пастці постійного «гасіння пожеж». Це впливатиме на їхній добробут, рішення і, зрештою, коштуватиме організаціям дорожче.

Експерти попереджають, що штучний інтелект становитиме загрозу для безпеки журналістів і довіри до медіа.

На думку експертів, у новому році шахраї частіше видаватимуть себе за журналістів та їхні платформи — зокрема, через вибори, наявні міжнародні конфлікти та прагнення заробити на онлайн-валюті. Штучний інтелект, імовірно, допоможе їм у цьому. 

Крім того, 2024 року, ймовірно, відбудуться масштабні кампанії погроз, залякування, утисків та переслідування окремих журналістів. Тому розмови про онлайн-загрози для журналістів треба продовжувати.

Водночас штучний інтелект навчиться краще фільтрувати неправдиву інформацію. Цього досягнуть завдяки співпраці між медіа та розробниками ШІ.

Першим поколінням «навчальних даних» для ШІ був нефільтрований інтернет з усіма його містифікаціями про здоров’я, теоріями змови й пропагандою. Однак технологія почала значно краще працювати, коли отримала доступ до перевірених даних. Так, OpenAI погодилася заплатити Axel Springer за право доступу до статей європейських та американських новинних брендів групи для навчання ChatGPT. ШІ-модель також включатиме покликання на новинні матеріали Axel Springer у свої відповіді й даватиме користувачам доступ до повних текстів статей.

Експерти також прогнозують, що штучний інтелект допоможе будувати правильну стратегію для залучення аудиторії, створюючи більш персоналізований і доступний контент.  

ШІ дасть журналістам більше можливостей для розслідувань і змогу повідомляти новини відповідно до інтересів читачів. Це означає, що дослідження і знання репортера можна тісніше пристосувати до форматів, які відповідають потребам різноманітних аудиторій. Це дасть змогу збільшити доходи від більш залученої аудиторії, а більш релевантний і доступний контент вплине на демократизацію новин.

Проте нові технології вимагатимуть від журналістів підвищувати кваліфікацію. Щоб залишатися конкурентоспроможними, медійники мають набути навичок аналізу даних, машинного навчання та інших технічних галузей. Вони й далі відіграватимуть життєво важливу роль у контролі контенту, щоб забезпечити точність та високі стандарти, тоді як ШІ допомагатиме персоналізувати контент для аудиторії, збільшуючи його споживання.

Нині більшість ШІ-інструментів у індустрії новин розроблені для англомовного контенту. У майбутньому новинні організації на глобальному Півдні, ймовірно, співпрацюватимуть із розробниками ШІ, щоб враховувати при розвитку штучного інтелекту конкретні мови, культури та регіональні контексти.

Експерти радять редакціям створювати якісний контент для конкретних аудиторій, для людей, а не для платформ чи алгоритмів. Також варто активніше використовувати дані про користувачів і розвивати популярні формати на кшталт подкастів. Найважливіше — демонструвати суспільний вплив журналістики та її значення для аудиторії.

Крім того, потрібно подвоїти якість та авторитетність матеріалів, замінивши «універсалів» обізнаними експертами. Адже в міру того, як штучний інтелект заповнює інтернет, користувачі стають дедалі пильнішими і хочуть якості та експертизи від тих, хто має життєвий досвід.

Для більшості медіа боротьба за швидкість перестане бути пріоритетом і зміниться на користь аналізу та історій, які пояснюють важливі теми та обслуговують потреби користувачів у просвіті. Як ніколи, основна частина роботи з аудиторією зосереджуватиметься на власних продуктах і прямому трафіку.

Втримати своїх читачів і переконати їх, що новини варті грошей, може допомогти висвітлення впливу своїх матеріалів на життя та суспільство. Якісна журналістика може мати соціальний, політичний, економічний та екологічний вплив на суспільство. Вона може об’єднувати людей, формувати демократію, стимулювати бізнес і змінити ситуацію як на індивідуальному рівні, так і глобально. Висвітлення цього впливу допоможе боротися за аудиторію і заохотить редакції надавати пріоритет історіям, які мають значення для людей і спільнот.

Експерти закликають редакції приділяти більше уваги профілактиці вигорання та хвороб у журналістів. Також потрібно створювати стратегії та плани з підтримки персоналу й запобігання криз.

Після пандемії серед журналістів фіксується рекордний рівень вигорання, тривоги, депресії та стресу. За результатами нещодавнього опитування, проведеного в США, журналістика посіла перше місце серед спеціальностей, про які найбільше шкодують випускники вишів. Сьогодні дуже мало людей у новинних редакціях навчилися справлятися зі складним та емоційним контентом, ще й в умовах тиску, скорочення робочих місць, збільшення навантаження й у розпал періоду невизначеності.

Тому 2024 року дедалі більше медіакомпаній пропонуватимуть своїм співробітникам (з особливим акцентом на керівників) і фрилансерам тренінги та можливості для підвищення грамотності з питань психічного здоров’я.