Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 30 серпня 2023 року.

1. Сакський «ляпас» перетворився на методичні нокдауни
2. Триматися наказано скрізь: від Брянська до Владивостока
3. «Панцирів» на всіх «симоньян» у Путіна не вистачить
4. Чому пропаганді важко пояснити атаки дронів

Сакський «ляпас» перетворився на методичні нокдауни

«Вночі 30 серпня припинено спробу київського режиму здійснити терористичну атаку БПЛА літакового типу по об’єктах на території Російської Федерації», – йдеться у повідомленні МО РФ. 

НАСПРАВДІ, Росія зазнала найбільшої від початку війни з Україною атаки безпілотників. Наслідки «припинення спроби їхньої атаки» можна побачити на численних відео, які розповсюджувалися з: Псковської, Брянської, Калузької, Рязанської, Орловської, Московської областей, а також окупованого Севастополя.

Особливої уваги, звісно, заслуговує Псков. Один із місцевих воєнних аеродромів – Веретьє ще у листопаді минулого року внаслідок успішної диверсійної операції втратив відразу два бойові-ударні гелікоптери Ка-52. Цього разу атака на головний псковський аеродром (відомий як «Хрести») була значно потужніша: знищені, щонайменше, чотири військово-транспортних літаки Іл-76.

Таким чином, це «припинення спроби» увійшло до топ-5 найпотужніших атак на російські військові аеродроми від початку повномасштабного вторгнення:

–   19 серпня – атака на авіабазу Сольци у Новгородській області. Згорів, принаймні, один ракетоносець-бомбардувальник Ту-22М3.

–   26 грудня – атака на аеродром Енгельс в Саратовській області. Тоді МО РФ доповіло, що «засоби ППО у штатному режимі відпрацювали по ворожому БПЛА. «Штатна робота», нагадаємо, призвела до загибелі трьох пілотів чергової зміни та поранення ще кількох.

–   5 грудня – атаки на військові аеродроми в Саратовській та Рязанській областях. Тоді вперше прилетіло в Енгельс внаслідок чого були пошкоджені два ракетоносці Ту-95. На аеродромі під Рязанню внаслідок вибуху бензовоза загинули троє людей, постраждали шість, один літак отримав пошкодження. Супутниковий знімок аеродрому зафіксував сліди від вибуху поряд з одним із літаків, а також фотографії пошкодженого Ту-22М.

–   9 серпня 2022 року – удар по авіабазі Саки в Криму, внаслідок чого окупанти втратили одразу 8 літаків. Тоді ще вони не могли повірити, що все це насправді та надовго, тому видавали атаку за якийсь «ляпас». За рік вона перетворилась у методичні нокдауни.

Триматися наказано скрізь: від Брянська до Владивостока  

Те, що відбувається постійно, – стає рутинним. Реакція федеральних телеканалів на останню атаку БПЛА виявилася очікуваною. З трьох головних пропагандистських телекнопок — «Первый», «Россия 1» та НТВ — жодна не висвітлювала атаку дронів у повному обсязі. Перші дві коротко доповіли про «припинення спроби», а для «Первого» – це взагалі не було подією.

Проте для Z-спільноти це стало привидом замислитися і визнати очевидне. «Воєнкор» Сладков пише: «Звісно, це не вінець можливостей України. Треба бути готовими до великих ударів і надалі по інших наших об’єктах».

НАСПРАВДІ, реальну географію небезпеки росіян окреслив «воєнкор» Коц: «Із урахуванням зростаючих технічних можливостей України, безпечних місць у європейській частині Росії скоро не залишиться». «Воєнкор» Медведєв розширює географію ще далі: «Вже після нальоту на Енгельс варто було б зрозуміти, що у нас сьогодні тилу немає. І навіть на Далекому Сході працюють агенти, та ідейні прихильники України».

Тож, російський медійний тренд на рутинізацію атак дронів, фактично, вже призвів до визнання того, що хрест на безпеці росіян поставлений від Брянська до Владивостока. Тому наказано просто триматися.

«Панцирів» на всіх «симоньян» у Путіна не вистачить

Власне, атака дронів саме на Псков була настільки несподіваною, що увігнала в розпач всю пропаганду. Адекватної методички (крім «припинення спроби») немає, тому всі одночасно шукали сліди:

– диверсантів в середині РФ; 

– українських далекобійних дронів;

– їхнього перельоту через територію Білорусі; 

– запуску їх з території країн Балтії. Реакція передбачувана: «Уничтожить нахрен Прибалтику».

НАСПРАВДІ, звучить це дивно. Щонайменше тому, що Z-спільнота на чолі з тим же Соловйовим і його ядерною палицею вже давно «розгромила українську армію» і тепер воює виключно з НАТО. Якщо виходити з цього наративу, то чому ж Росія виявилася не готовою до атак з боку Альянсу?  

Адже псковський аеродром, де стояли борти для місцевих десантників (які, зважаючи на кількість знищених Іл-76 та затикання особовим складом окопних дир на вразливих напрямках українського контрнаступу, вже давно не «крилата» піхота), виявився абсолютно беззахисним. Із систем «ППО» — лише кулемети (про що свідчать звуки на відео атак). 

І це при тому, що псковський аеродром і сам обласний центр на майже 200 тисяч населення знаходяться буквально на передньому краї російського протистояння з НАТО. Тобто виходить, що в той час, коли (за іншим наративом) «злий і підступний Захід напав на Росію, а вона захищається» (чомусь в Україні), її передові рубежі оборони абсолютно не прикриті ППО.

Але якщо на хвилинку уявити, що б трапилось, якби НАТО дійсно вирішило атакувати Росію? Повітряну тривогу, звісно, не оголосили б. У кращому випадку впровадили план «Ковер» над аеропортами (вимога негайної посадки чи виведення з відповідного району всіх суден, що знаходяться у повітрі). Але це й так вже відбувається фактично щодня.  

Реальна масована атака на РФ з повітря (ракетами, дронами та літаками) – призвела б до її швидкого розгрому з катастрофічними для неї результатами. Отже, якби «підступне НАТО» дійсно хотіло напасти, то зробило б це. Тим паче, що навіть «Панцирів» на всіх «симоньян» та «соловйових» у Росії не вистачить.

Чому пропаганді важко пояснити атаки дронів

І завершуючи (станом на 30 серпня) про атаки дронів на російські регіони, звісно, не можна оминути увагою реакцію на них офіційного представника МЗС РФ Захарової. Вона вважає, що саме так і виглядає «агонія київського режиму».

НАСПРАВДІ, після таких слів, навіть у мешканця РФ, який проживає у цих доступних для дронів регіонах, мало б з’явитися питання: «А чи не можна зробити так, щоб цей «київський режим» агонізував десь в іншому місці?». Звісно, мешканець не запитає, бо наказано терпіти. 

Але проблема пошуку прийнятного пояснення цього методичного дронного побиття у Кремлі не зникає. Відомий російський опозиційний політик Максим Кац коментує: Якщо дрони прилетіли з України, то це означає, по-перше, що в неї з’явилася надзвичайно точна далекобійна та потужна зброя, наслідки застосування якої можна порівняти з прильотом крилатих ракет, а по-друге, це означає, що російська ППО не здатна впоратися з ним.

Якщо Україна використовує диверсантів, озброєних дронами, то виходить, що вона має потужну діючу, надзвичайно розгалужену, реально глибоко законспіровану мережу в середині РФ. І вся гігантська вертикаль путінських спецслужб із нескінченними грошима та повноваженнями нічого не може з нею зробити.

У будь-якому з цих двох варіантів Україна виглядає феєрично успішно, а Росія феєрично ганебно. Жодне пояснення не буде добрим: або по території РФ ворожі дрони спокійно літають вже на тисячі км, або в ній діють купа диверсантів.

Зрозуміло, пропаганді складно працювати, коли немає хорошої версії, адже будь-яка з них виглядає жалюгідно. У Путіна дійсно немає ідей, як розрулювати наслідки того кривавого божевілля, яке він влаштував власними руками.