Як можна використати штучний інтелект для потреб України?
Ми живемо в часи, коли штучний інтелект вже перестав бути модною річчю, про котру лише говорять. ШІ — це насамперед річ практична. Він існує не для того, щоби переписати антиномії Іммануїла Канта чи перезадумати фізику Аристотеля. Він існує для того, щоб створювати для людства речі, котрі йому потрібні.
Зараз я опишу п'ять можливих випадків застосування штучного інтелекту для потреб України, української армії та української економіки. Звичайно, всі ці п'ять кейсів потребують інвестицій — у хардверні рішення, у софтверні рішення, в освіту фахівців та фахівчинь, які б у кіберлабораторіях могли отримувати у співпраці з ШІ потрібні країні результати досліджень.
ШІ у економічному прогнозуванні
Штучний інтелект міг би робити всі ключові макроекономічні прогнози щодо стану української економіки: динаміка ВВП, інфляційні тренди, індекс споживчих настроїв, індекс закупівельного потенціалу промисловості, індекс динаміки капітальних вкладень, індекс попиту на товари та сервіси.
Якби Національний банк зміг придбати для свого використання систему ШІ, то за допомогою даних банківської системи та Державної служби статистики можна було би робити такі математичні прогнози. Але я би попередив, що версія ШІ не має бути єдиною, на котрій варто базувати ухвалення рішень у НБУ.
ШІ у військовому аналізі
Ми всі щодня бачимо статистику від ЗСУ про кількість російських втрат на фронті. ШІ міг би зробити статистичний розподіл цих втрат відповідно до календарної хронології та географічних ландшафтів, щоб зрозуміти, наприклад, як інтенсивність повітряної атаки залежить від погоди та кількості хмар у небі, а в яких зелених зонах росіяни втрачають найбільше танків та РСЗВ.
Окрім цього, ШІ міг би надавати аналіз про ефективність використання окремих військових підрозділів з відповідним набором скілів, окремих видів озброєння у конкретних військових операціях з певними заданими параметрами. Міністерство оборони точно потребує статистичного відділу, котрий би працював по-новому.
ШІ у медицині
МОЗ за допомогою штучного інтелекту могло би аналізувати великі масиви даних про статистику діагнозів, що з ними звертаються до медичних закладів українські громадяни та громадянки. Ці діагнози можна було би порівнювати зі станом української екології. Наприклад, дослідити, чи є зростання онкозахворювань у міських зонах, що межують з великими автомобільними трасами. Можна було би також робити висновки про ефективність використання бюджетних коштів на певні медичні програми, порівнюючи витрачені суми та отримані результати. Систему державних закупівель у сфері охорони здоров'я також можна було би поставити на рейки ШІ.
ШІ у корпоративному секторі
Не всі українські компанії, на жаль, мають достатньо коштів, аби придбати собі для використання ШІ, але загалом справа така: ШІ міг би взяти все краще з того, що є в українських CRM-системах (технологічних системах побудови та розвитку відносин продавця з покупцем), та вивести на новий рівень. Це і приведення до порядку балансу компанії, і прогнозування її майбутніх продажів відповідно до економічної ситуації в країні, і аналіз необхідності певних закупівель, і аналіз настроїв працівників та працівниць компанії відповідно до результатів роботи як компанії загалом, так і окремих її керівників, керівниць.
ШІ у аграрній галузі
Для потреб сільського господарства ШІ — річ вкрай потрібна. Йдеться насамперед про можливість аналізувати та прогнозувати кліматичний баланс країни, зокрема погодні показники у порівнянні зі станом ґрунтів у різних регіонах. В принципі, на основі кліматичних показників можна було би навіть прогнозувати курси акцій та облігацій українського аграрного сектору на місцевих та світових біржах, адже вологі весни завжди обіцяють добрі врожаї, а отже, потужні продажі. Втім, ці продажі відбуваються у контексті коливань на світових товарних біржах, тому вміти прогнозувати ці коливання теж потрібно, а тут уже важать і опади поблизу Амазонки, і температура у Канзасі, де масово вирощують соняшник.
