24 лютого 2022 року мільйони людей в Україні прокинулися від хору сирен повітряної тривоги , яких не було чути 80 років . Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Напередодні того фатального ранку та протягом року після нього російська екосистема дезінформації та пропаганди розгорнула низку неправдивих наративів, щоб ввести в оману світ щодо неоімперських намірів Кремля, показати народу Росії його навмисну війну проти України як необхідну відповідь на нібито загрози з боку Сполучених Штатів і НАТО та спробувати виправдати невиправдану війну. Кремль регулярно змінював свої неправдиві заяви, щоб відволікти увагу від невдач на полі бою та політичної ізоляції. У цьому звіті будуть висвітлені п’ять найбільш помітних неправдивих наративів, розгорнутих екосистемою дезінформації та пропаганди Росії: 1) перед вторгненням у лютому 2022 року Росія була оточена  НАТО ; 2) Україна вчиняє геноцид  на Донбасі; 3) український уряд потребує “денацифікації та демілітаризації “; 4) відновлення традиційних цінностей потребує “десатанізації” України; 5) Росія повинна воювати в Україні, щоб захистити свій суверенітет від Заходу.

Перший брехливий наратив: “оточення” НАТО і Росія “не є агресором”

Одним із перших сфабрикованих Кремлем виправдань війни є хибне твердження, що НАТО та “Захід” – це агресори, які загрожують безпеці Росії. Ще до 24 лютого 2022 року Росія протягом місяців вимагала гарантій безпеки , у тому числі обмеження на вступ країн до НАТО – це позиція, яка відкидала суверенне право України та інших країн обирати власну зовнішню політику. Оскільки Москва скупчила на кордоні з Україною до 190 тис. військових , Міністерство закордонних справ Росії поширювало дезінформацію, щоб затьмарити наміри Кремля, стверджуючи , що російські війська не були на кордоні з Україною, звинувачуючи США та союзників у нагнітанні істерії . Президент Путін неправдиво звинувачував НАТО в ескалації напруженості, заявляючи, що не планує вторгнення , і звинуватив Сполучені Штати у використанні України як “інструменту стримування Росії” . Прагнучи відвести від себе провину, дезінформаційні видання , пов’язані з Федеральною службою безпеки (ФСБ), Управлінням військової розвідки (ГРУ) і Службою зовнішньої розвідки (СВР) Росії, посилили неправдиві твердження, називаючи попередження Сполучених Штатів і НАТО про потенційну можливість військового наступу Росії проти України “західною істерією ” з метою “втягнути Україну у війну “.

Більш ніж за рік війни Кремль змінив цей дезінформаційний наратив про зусилля Заходу, спрямовані на розв’язання війни, на те, що, допомагаючи Україні захищатися, Сполучені Штати та НАТО продовжують або посилюють війну. Після зустрічі Північноатлантичної Ради (ПАР) на рівні міністрів закордонних справ в листопаді 2022 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив , що “світова більшість” розуміє загрози, які представляє НАТО, звинувативши  Альянс у тому, що він нібито підштовхує Україну до продовження війни. Дезінформаційні видання, такі як News Front , підпорядкований ФСБ, і державний Sputnik , цитували нібито “експертів”, які стверджували, що, обіцяючи подальшу допомогу Україні, НАТО «підливає масла у вогонь». Під керівництвом СВР Фонд стратегічної культури  і Oriental Review  попереджали, що Україна намагатиметься “втягнути НАТО у війну в межах українських кордонів” і стверджували, що довели, що конфлікт в Україні спровокував НАТО.

Кремль відновлює цей дезінформаційний наратив щоразу, коли партнери України оголошують про збільшення військової допомоги Україні. Найновіше викривлення – це звинувачення НАТО в русофобії після того, як США і Німеччина домовилися надати Україні сучасні танки M1 Abrams і Leopard. Заступник російського міністра закордонних справ Рябков повторив як папуга цей наратив  у січні 2023 року, стверджуючи, що “НАТО з маніакальною наполегливістю … послідовно підповзав до російських кордонів, водночас зомбуючи наші сусідні країни жахливими русофобськими історіями”.

Щоб затінювати факти, Росія поширює дезінформацію, зображуючи НАТО як агресора. Цю війну почала тільки Росія, а не Україна. Росія агресор, а не НАТО. Як заявив  державний секретар США Ентоні Блінкен у Раді Безпеки ООН 22 вересня 2022 року: “Якщо Росія припинить воювати, війна закінчиться. Якщо Україна перестане воювати, Україні кінець”.

Другий брехливий наратив: “українські провокації” та “геноцид на Донбасі”

У той час як Росія популяризувала міф про агресію НАТО, вона водночас намагалася неправдиво зобразити Україну як країну, яка планує військові діЇ проти етнічних росіян у Донбасі на сході України. У січні 2022 року офіційні посадовці Російської Федерації стверджували, що Київ направив “половину свого військового особистого складу” до окупованих Росією районів Донбасу та що Україна посилила обстріли  так званих Донецької та Луганської народних республік (ДНР/ЛНР). У Кремлі стверджували , що вторгнення Києва у контрольований Росією Донбас неминуче і у той самий час довірені місцеві органи Росії стверджували , що Україна мала намір застосувати хімічну зброю вздовж лінії зіткнення між силами оборони України та силами, розгорнутими в Україні Росією та її довіреними ставлениками. Повторення цієї неправдивої заяви стало ще частішим після того, як США розкрили  задуми Кремля провести операцію під фальшивим прапором у контрольованому Росією Донбасі, щоб створити привід для подальшого вторгнення. Сполучені Штати повторно спростували цей наратив 3 лютого, коли викрили  задуми Кремля з використанням відео, сфабрикованого російською розвідкою, насиченого інсценованими графічними сценами вибухів, трупів, зруйнованих будівель та військової техніки, а також акторів, які прикидаються плакальниками. Російська екосистема дезінформації та пропаганди також брехливо звинувачувала Україну в тероризмі, стверджуючи, що Україна готує “хімічну катастрофу “, і припускаючи, що Україна завдатиме “нищівного удару ” по Запорізькій АЕС.

Президент Путін перетворив цей дезінформаційний наратив на привід до війни. У заяві від 15 лютого  він неправдиво заявив, що “на Донбасі відбувається геноцид”. Після заяви Путіна Слідчий комітет Росії порушив  кримінальну справу за фактом “масових поховань мирних жителів ” у Донбасі. Апарат дезінформації та пропаганди Кремля продовжував поширювати брехливі наративи зі звинуваченнями України в “геноциді”, в тому числі через веб-сайт “Трагедія Донбасу “, яким, за даними газети Washington Post , керує російська військова розвідка. Підтримувані російським урядом агенти впливу використали мережу веб-сайтів  і блогів , націлених на Україну, НАТО, Європейський Союз і Сполучені Штати, щоб посилити дезінформацію, у тому числі зусилля з поширення цього наративу .

Цей необґрунтований наратив, спрямований на виправдання війни, був закріплений у зверненні  Путіна по телебаченню 21 лютого 2022 року. Нібито визнаючи контрольовані Росією так звані Донецьку та Луганську народні республіки незалежними державами, Росія наказала  розгорнути “миротворчі” війська на Донбасі. Щоб демонізувати Україну в очах російської громадськості, Путін брехливо звинуватив Україну у вчиненні “геноциду” та дискримінації російськомовного населення Донбасу ще з 2014 року. Таким чином він створив фальшивий привід для нібито необхідності “захищати своїх”, натякаючи, що його агресія – це операція з припинення неіснуючого “геноциду”.

Незалежні ЗМІ, експерти з боротьби з дезінформацією та багатосторонні міжнародні правозахисні організації майстерно розвінчали цей наратив. Група BBC з перевірки фактів  зазначила, що “немає жодних доказів геноциду”. Веб-сайт Polygraph.info  спростував твердження про геноцид, зазначивши, що Путін та інші офіційні особи Російської Федерації “вільно тлумачили термін “геноцид”” проти Грузії під час російського вторгнення в цю країну в 2008 році. Крім того, Polygraph.info підкреслив, що “можливо, найближчий [до геноциду] інцидент стався у 2014 році з боку російських військових у Слов’янську, де українські війська, які відбили місто, знайшли братську могилу з 20 тілами”. Рада Європи , Верховний комісар ООН з прав людини  та Експертна місія, створена у рамках “московського механізму” ОБСЄ  незалежно виявили відсутність доказів того, що етнічні росіяни або російськомовні особи зазнають переслідувань з боку української влади.

Цей наратив з’являється щоразу, коли загарбницька війна Кремля наражається на стратегічні невдачі. Наративний аналіз даних соціальної мережі Telegram, проведений GEC, показує сплески російськомовних розмов, пов’язаних із “геноцидом на Донбасі”, у часи таких невдач. Наприклад, Кремль поновив цей дезінформаційний наратив у червні 2022 року – тобто у місяці, який відзначився кількома стратегічними провалами Москви. У той час як перші ракетно-артилерійські системи високої мобільності (HIMARS) прибули в Україну , а ЄС надав Україні статус кандидата , Міністерство юстиції США (DOJ) оголосило  про свої заходи з притягання до відповідальності, спрямовані на “сприяння виявленню, затриманню та судовому переслідуванню осіб, причетних до військових злочинів і звірств” в Україні. У відповідь посольство Росії у Вашингтоні вибухнуло заявою, яка повторює брехливі заяви Кремля  про нібито здійснення українцями геноциду  російськомовного населення.

Вересневий початок херсонського контрнаступу України, швидке звільнення Харківської області та подальші оголошення Росії про мобілізацію стали для Кремля додатковим поштовхом відновити цей наратив. Президент Путін розпочав вересень із насичених дезінформацією коментарів , які стверджували, що Росія лише намагалася зупинити “геноцид “, який нібито вчиняв Київ з 2014 року. У своїй промові 30 вересня , оголосивши про заплановану анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей після попередніх фіктивних референдумів, Путін знову неправдиво стверджував, що “протягом довгих восьми років люди на Донбасі піддавалися геноциду, обстрілам і блокадам, піддавалися злочинній політиці культивування ненависті до Росії і усього російського» і звинувачував Україну в тому, що вона “готує російськомовним на своїх кордонах таку ж долю, яку «колоніальний» Захід хоче заподіяти всьому світові”.

Кремль нібито захищає російськомовне населення України від неіснуючого “геноциду”. Проте протягом восьми років сили вторгнення Росії та її ставленики спричиняли смерть і руйнування в переважно російськомовних частинах України. На сході та півдні України мільйони втекли з-за російської окупації цих територій. Руйнування в російськомовному Маріуполі  катастрофічні. Вже у березні 2022 року уряд США дійшов до висновку, що російські військовослужбовці скоїли військові злочини  шляхом проведення фільтраційних операцій  та незаконної депортації тисяч мирних громадян України. У лютому 2023 року, спираючись на зростаючу кількість доказів із російськомовних районів України, звільнених від російської окупації, уряд США встановив, що службовці російських військ і російські офіційні особи вчиняли злочини проти людяності  в Україні, включаючи катування цивільних осіб у місцях позбавлення волі через побиття, ураження електричним струмом та інсценування страт, ґвалтування і вбивства українських чоловіків, жінок і дітей, імітовані яв страта.

Росія прагне знищити суверенітет і незалежність України, придушити її історію та культуру. Коли Росія окупувала Херсон, маріонеткова влада міста спустошувала бібліотеки української літератури та грабувала культурні артефакти з музеїв . Російська влада систематично і протизаконно  депортувала щонайменше 6 тис. дітей  з України до мережі закладів в окупованому Росією Криму та по всій Росії, де їх “перевиховують ” або відправляють у прийомні родини  по всій Росії. Ці діти можуть ніколи не знати, що вони з України . Кремль, схоже, має намір заперечити існування України як держави, намагаючись стерти її минуле — і її майбутнє .

Третій брехливий наратив: “денацифікація та демілітаризація”

У своїй передсвітанковій промові 24 лютого про початок повномасштабного вторгнення  президент Путін навів найбільш наполегливий наратив кремлівської дезінформації. За його словами, “мета цієї операції – захистити людей, які вже вісім років стикаються з приниженнями та геноцидом з боку київського режиму. З цією метою ми будемо прагнути демілітаризувати та “денацифікувати” Україну”. Він висунув безглузді звинувачення  на адресу демократично обраної влади України, назвавши її “бандою наркоманів і неонацистів, які оселилися у Києві і захопили у заручники весь український народ”.

Звинувачувати президента України Зеленського в неонацизмі – це абсурд. Але претензії Росії настільки ж прораховані, наскільки й перекручені. Протягом багатьох років Кремль постійно прирівнював так звану “русофобію” до неонацизму. Для поширення дезінформації про війну Москви в Україні російський уряд неодноразово вдавався до антисемітизму . Кремль вже давно займається інструменталізацією історії Другої світової війни, щоб мобілізувати націоналістичні настрої вдома, одночасно просуваючи свої геополітичні амбіції. У січні 2023 року міністр закордонних справ Лавров розширив формулу  “підтримка України = русофобія = неонацизм”, хибно прирівнюючи допомогу Заходу в захисті України від Росії до вторгнення нацистської Німеччини в Радянський Союз. Лавров посилався на гітлерівський геноцид євреїв для вирішення так званого єврейського питання, звинувачуючи Захід у змові “задля остаточного вирішення російського питання “.

Цей наратив став помітним, коли Росія зазнала великих втрат на полі бою на початку війни. Промова Путіна 9 травня на честь перемоги союзників у Другій світовій війні посилила цей наратив, спотворивши історію, щоб виправдати свою жорстоку війну проти України. Путін неправдиво стверджував, що обрана ним війна була “священним” і “патріотичним” актом, схожим на радянську боротьбу проти нацистської Німеччини — яку в Росії називають Великою Вітчизняною війною — або будь-яку війну, в якій Росія “захищалася”. Повторюючи свої стандартні пропагандистські тези, Путін звинуватив Захід у “скасуванні” традиційних цінностей, фальсифікації історії та просуванні русофобії. Кремль неодноразово маніпулює та спотворює історію, щоб використати почуття гордості росіян за їхні жертви в перемозі над нацизмом. Кремль також послідовно називає Революцію Гідності 2013-2014 років в Україні “фашистським переворотом “. Ці викривлення історії служать стратегічній меті: викликати патріотизм і згуртувати в Росії підтримку війни Путіна проти України.

Хоча байка про “денацифікацію ” була обґрунтуванням вибору для промови Путіна 24 лютого 2022 року, очевидно, вона вже давно не сприймалася аудиторією в Росії. Аналіз GEC російськомовних онлайн-розмов показує зростання обсягу онлайн-розмов, що містять цей наратив, наприкінці лютого одразу після виступу Путіна. До березня 2022 року російські чиновники поступово скорочували  використання цієї версії наративу. Протягом березня делегації Росії та України провели кілька раундів переговорів  щодо створення гуманітарних коридорів для допомоги в евакуації мирного населення та досягнення припинення вогню. Зменшення використання наративу про “денацифікацію”, можливо, означає, що переговори з українськими офіційними особами, водночас намагаючись їх “денацифікувати”, були занадто великим когнітивним дисонансом навіть для Кремля, щоб запевнити у цьому аудиторію.

Але тимчасове відкладення “денацифікації” було недовгим. Наратив піднявся до найвищої точки серед російськомовних публікацій у мережі Telegram наприкінці березня та на початку квітня. Коли після виведення російських військ у Бучі  почали з’являтися докази військових злочинів і масових поховань, екосистема дезінформації та пропаганди Кремля відповіла на глобальний резонанс похмурим викриттям, спочатку спростувавши  залучення своїх військових до цього, а потім оскаржуючи правдивість звітів, і відновила свій наратив про “денацифікацію”. Неправдиво звинувачуючи Україну у застосуванні тактики, яку використовує сама Росія, Міністерство оборони Росії неправдиво стверджувало , що «фото та відеозаписи з Бучі є черговою містифікацією, постановкою та провокацією київського режиму для західних ЗМІ”. Міністерство закордонних справ Росії неправдиво заявило  про наявність «ознак відеофейків та інших підробок». Російські посольства та засоби масової інформації по всьому світу поширили розповсюдження “теорій змови”, які легко розвінчати , включно з неправдивими твердженнями про те, що Україна використовувала підроблені трупи  який “ожили” після того, як камери припинили зйомку. Незважаючи на численні докази від New York Times , Bellingcat  і BBC , які спростовують заяви Росії та демонструють її причетність, дезінформаційна машина Кремля продовжувала намагатися  приховати правду. Російський державний ЗМІ “РІА Новини” спробувало відвернути увагу, опублікувавши статтю, яка стверджувала про “денацифікацію більшості населення України ” шляхом “перевиховання, ідеологічних репресій… і суворої цензури: не тільки в політичній сфері, але обов’язково й у сфері культури та освіти”. Стаття також виступала за знищення України як держави, в тому числі шляхом “деукраїнізації”, стверджуючи, що “денацифікована країна не може бути суверенною”.

Фарсовий характер цього наративу не обмежує його корисність для екосистеми дезінформації Росії. Порівняно з іншими чотирма фальшивими наративами Кремля, розглянутими в цьому звіті, “денацифікація” використовувалася найчастіше у щоденному обсязі публікацій і подалі має найвищий рівень залучення, виміряний за реакціями та поділеннями. Російська екосистема дезінформації та пропаганди повертається до наративу “денацифікації”, щоб усунути відповідальність щоразу, коли Москва зазнає стратегічних невдач.

Президент Путін знову безсоромно скористався цим наративом у своєму виступі 27 січня 2023 року  у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Він сказав: “Забуття уроків історії призводить до повторення жахливих трагедій. Свідченнями цього є злочини проти мирного населення, етнічні чистки та каральні акції, організовані неонацистами в Україні”. Він дотримувався тієї ж сюжетної лінії у своїй промові 1 лютого з нагоди 80-ої  річниці битви за Сталінград у Другій світовій війні, коли він звинуватив Захід у нацизмі : “Тепер ми бачимо, що, на жаль, ідеологія нацизму — цього разу в її сучасному вигляді — знову створює прямі загрози нашій національній безпеці, і ми знову і знову змушені чинити опір агресії колективного Заходу”. Загострення його риторики відбулося після оголошення кількома днями раніше про те, що Німеччина та Сполучені Штати передадуть Україні танки  Leopard і M1 Abrams для допомоги в її самообороні від жорстокого нападу Росії.

Докази злочинів Кремля проти українського цивільного населення на окупованих Росією територіях областей зростають так само швидко, як кричуща брехня Кремля. Станом на кінець січня 2023 року Україна розслідує майже 67 тис. підозрюваних у вчиненні військових злочинів і злочинів проти людяності , таких як страти без судочинства, зґвалтування, тортури, викрадення та примусова депортація, невибіркові бомбардування, а також цілеспрямовані напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Незалежні розслідування, медійні організації , Незалежна слідча комісія ООН по Україні  та експертні місії в рамках “московського механізму” Організації з безпеки та співробітництва в Європі  задокументували випадки, коли російські військові скоїли військові злочини та вчинили інші звірства в Україні. Такі злочини проти людяності  не виникають у вакуумі. Вони є частиною широкомасштабної та систематичної атаки  Кремля проти цивільного населення України. Дезінформаційний наратив Кремля про “денацифікацію” та методична риторична дегуманізація  народу України зіграли свою роль у цих безсовісних зловживаннях. Ті, хто пережив російську окупацію Бучі, описали, як російські війська ходили від дверей до дверей і обшукували житлові будинки, “полюючи  на нацистів “. Коли місто Херсон було звільнено Україною, свідки згадували життя під російською окупацією: “Якщо росіяни чують, що ти розмовляєш українською, вони вважають, що ти нацист. Перевіряють соцмережі, татуювання, якщо на тілі є українська символіка – біда».

Четвертий брехливий наратив: переформатування війни з “денацифікації” на “десатанізацію”

Оскільки війна досягла річної межі, спроби Кремля виправдати свої невиправдані дії поширилися на заяви про те, що він бореться з “західним сатанізмом”. Хоч кремлівські пропагандисти  демонізували  українців як сатаністів  принаймні з квітня 2022 року, висловлення президента Путіна щодо так званих західних цінностей як “відвертого сатанізму” у його промові 30 вересня 2022 року  додало це звинувачення до офіційного наративу.

Путінський Кремль призначив себе охоронцем “традиційних цінностей” проти зіпсованих чужорідних цінностей, які, за його словами, Захід просуває в Україні та нібито намагається нав’язати Росії. Цей наратив вперше з’явився у квітні 2022 року після того, як стало відомо про звірства Росії в Бучі. Один із найактивніших прихильників концепції “Русского мира” глава РПЦ патріарх Кирило проповідував, що Росія бореться в Україні за “справжню незалежність” “русского мира”, який він вважає розглядає як останній бастіон проти аморального та розпусного Заходу. Ці зусилля, за його словами, мають на боці “Божу правду ” і стримують “Антихриста ” проти “«страшили» світового уряду” , що протистоїть Росії. Кирило вважає , що Україна належить до “канонічної території” Російської Православної Церкви, незважаючи на те, що більшість православних віруючих України вважають , що вони належать до незалежної автокефальної Православної церкви України  або є “просто православними”. Кирило зображує дії Кремля як “«братовбивчу» священну війну “, яку Росія має вести проти тих, хто хоче перетворити українців із “частини святої єдиної Русі” на “ворожу Росії” державу. Екосистема дезінформації та пропаганди Кремля посилила послання Патріарха Кирила через свої численні канали. Громадські діячі в державних пропагандистських  ЗМІ почали зображувати Росію як “втілення сил добра”, говорячи про “метафізичне зіткнення між силами добра і зла” та “священну війну”, яку Росія повинна виграти. Довірені  дезінформаційні веб-сайти  Кремля такі як керований ФСБ News Front  і визначений США Царьград , актив у мережі зловмисного впливу обвинуваченого у США  російського олігарха Костянтина Малофєєва, який пішов ще далі описуючи українців  як “сатаністів”. Таким чином, Кремль додав “священний хрестовий похід” до свого переліку фальшивих виправдань ведення жорстокої війни та вчинення звірств проти народу України.

Цей наратив знову виникнув, коли Росія зіткнулася з нищівними поразками на полі бою протягом літа та осені. У липні 2022 року, коли російський уряд запропонував розширити заборону на “пропаганду” так званих “нетрадиційних сексуальних стосунків ” — пропозиція, яку Путін підписав у грудні 2022 року, — видатні діячі  Кремля зобразили виключення  Росії з Ради Європи в березні 2022 року як провал “зусиль нав’язати Росії іноземні цінності та одностатеві шлюби”, хоча рішення Ради Європи було засноване на агресії Росії проти України. Військові командири російської Чеченської Республіки, якою керує Рамзан Кадиров, який перебуває під санкціями США, неодноразово заявляли , що Росія веде в Україні священну війну  проти “армії антихриста” та “сатанінських цінностей ЛГБТ”. У своїй вересневій промові  президент Путін атакував Захід та його “диктатуру західних еліт” за “радикальне відхилення моральних норм, релігії та сім’ї”, назвавши це “відвертим сатанізмом”. Путін натякнув, що країни Заходу проводять “жахливі експерименти ” над дітьми. Російські закони  та риторика Кремля хибно пов’язують  осіб ЛГБТКІ+ з педофілією.

Путін не самотній у своїх екстремальних висловлюваннях. Діючи по сигналам з Кремля, ексцентричний актор, колишній священик і палкий прихильник Путіна Іван Охлобистін кричав  про «священну війну» під час мітингу 1 жовтня на Красній площі на підтримку спроби Росії анексувати чотири регіони України. Насправді приголомшивши  присутніх, Охлобистін вигукнув  “Гойда!” – давньоруський бойовий клич, яким нібито користувався Іван Грозний для виклику своєї таємної поліції . Охлобистін продовжив своє драматичне застереження: “Бійся, старий світе! Позбавлений справжньої краси! Справжня віра! Справжня мудрість! Керований божевільними, збоченцями, сатаністами! Бійтеся, ми йдемо!” Наприкінці жовтня ще більше кремлівських посадовців виступили з відвертими закликами , що закликають до “десатанізації” України, стверджуючи, що Захід працює через просування сатанинських культів, щоб “переформатувати” свідомість українців та спрямувати їх проти традиційних цінностей, які втілює Росія. Силовий діяч Чечні Кадиров закликав  росіян взяти до рук зброю та вести “джихад ” проти українських сатаністів, закликаючи “стерти міста з лиця землі ” в Україні. Достовірні повідомлення  свідчать про те, що чеченські бойовики Кадирова в Україні чинили звірства .

Протягом набування українськими військами темпів наступу у Харкові та Херсоні, наратив про “десатанізацію” знову з’явився та посилився. Оскільки Росія продовжує нести втрати на полі бою та в глобальній громадській думці, Кремль шукає виграшний наратив, випробовуючи нові, кожен з яких абсурдніший, ніж попередній. Намагання Кремля демонізувати українців як “сатаністів” – це просто тонко завуальована спроба пояснити свої втрати народу Росії та виправдати їх заздалегідь. На перший погляд безглуздий, наратив “десатанізаціі” дегуманізує народ України та намагається виправдати розбещеність і жорстокість звірств проти нього.

П’ятий брехливий наратив: “захист суверенітету Росії” від Заходу

Коли у вересні 2022 року плани Путіна щодо фіктивних референдумів і військової мобілізації зіткнулися з контрнаступом України, Кремль риторично перетворив свою війну за вибором у війну необхідності “для захисту суверенітету Росії “. Лише через рік після того, як Кремль представив свої “вимоги щодо безпеки”, щоб нібито уникнути конфлікту, він пройшов повне коло, повернувшись до початкового наративу дезінформації про те, що Захід є справжнім агресором і хоче знищити Росію через проксі-війну в Україні. Втратити позиції перед самою Україною — країною-членом ООН, яку Путін назвав  “несправжньою країною” — неможливо уявити.

Коли українські війська звільнили Харківську область, центральним наративом Кремля стала Росія, яка бореться за захист свого суверенітету проти Заходу. 21 вересня 2022 року Путін неправдиво заявив, що часткова мобілізація  та фіктивні референдуми  були необхідні для “захисту суверенітету, безпеки та територіальної цілісності Росії”. Міністр оборони Шойгу  та голова російської Держдуми Володін  повторили наратив про те, що мобілізація була необхідною, оскільки Росія воює проти України, а також НАТО та “колективного Заходу”. Коли Україна звільнила місто Херсон від жорстокої російської окупації, а тисячі чоловіків покинули Росію, щоб уникнути мобілізації , Путін знову звинуватив Україну та Захід у війні. У своїй промові 15 листопада Путін брехливо наполягав на тому , що війна була результатом зусиль Заходу  з дестабілізації України, звинувачуючи Захід у прагненні послабити  Росію та описуючи війну як оборонний захід проти диверсій.

У своєму передноворічному зверненні  2022 року  до нації президент Путін назвав “спеціальну військову операцію” Росії екзистенціальною боротьбою за забезпечення “суверенітету” та “справжньої незалежності” Росії. У оточенні нібито військовослужбовців російських збройних сил, деякі з яких, можливо, були акторами , у відході від свого традиційного кремлівського фону, він повторив дезінформаційні наративи про лицемірство Заходу. Путін заявив, що “західні еліти” вдавали, що допомагають розв’язати “конфлікт на Донбасі” і “заохочували неонацистів” продовжувати “терористичні дії проти мирного населення”. Тоді він звинуватив Захід у “брехні про мир, готуючись до агресії” та “цинічному використанні України як засобу послаблення та розколу Росії”. Він також стверджував, що Захід розв’язав «повномасштабну санкційну війну», але Росія перемогла. Нарешті, він стверджував, що ця “боротьба” є прикладом для інших країн у їхніх “прагненнях до справедливого багатополярного світового порядку”. Окрім звичних мотивів, Путін закликав до патріотизму, заявивши, що захист Батьківщини є “священним обов’язком”, а “моральна та історична правда” на боці Росії.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підкріпив  цей наратив 18 січня 2023 року , коли він оцінював результати дипломатії Росії в 2022 році. Він сказав, “як Наполеон, який мобілізував майже всю Європу проти Російської імперії, і Гітлер, який окупував більшість європейських країн і кинув їх у боротьбу проти Радянського Союзу, Сполучені Штати створили коаліцію з майже всіх європейських держав-членів НАТО та ЄС і використовують Україну для ведення проксі-війни проти Росії зі старою метою остаточно вирішити “російське питання”, як Гітлер, який шукали остаточного вирішення “єврейського питання”. Наприкінці січня 2023 року, відповідаючи на запити ЗМІ після вищезгаданої прес-конференції, Лавров повторив  цей наратив , стверджуючи, що “нам давно стало зрозуміло, що саме існування Росії як одного з основних, опорних елементів у величезному євразійському просторі є проблемою для наших опонентів”.

В особливо надуманій версії цього наративу Кремль розглядає міжнародне партнерство та співпрацю  зі зменшення біологічної загрози в Україні як загрозу суверенітету Росії та росіянам як етносу. Кремлівська дезінформаційна машина здійснила повномасштабну атаку на правду в багатосторонніх організаціях , намагаючись зобразити мирні дослідження  в Україні як експерименти з біологічною зброєю, у яких навчають перелітних птахів  і заражених кажанів  загрожувати Росії. У липні 2022 року  державні ЗМІ  та довірені видання  перенесли дезінформацію про “керовані США біолабораторії” у сферу наукової фантастики, коли опублікували вигадки російських чиновників, які стверджували , що українські солдати були піддані експериментам , які “нейтралізували останні сліди людської свідомості та перетворили їх на найжорстокіших і смертоносних монстрів” та “жорстокі машини під контролем США”. Ці заяви пролунали у березні 2022 року після звинувачень у Міністерства оборони Росії в тому, що Сполучені Штати розробляють в Україні “етнічну біозброю ” для ураження етнічних слов’ян, таких як росіяни. Ці постійні чудернацькі заяви мають на меті розпалювати теорії змови та зобразити війну Росії проти України як екзистенціальну “боротьбу за суверенітет” проти Заходу, водночас відволікаючи увагу від незадовільних дій російських військ.

Ще одна абсурдна частина цього дезінформаційного наративу стверджує, що Захід промиває українцям мізки. В інтерв’ю від 30 січня 2023 року  заступник міністра закордонних справ Росії Рябков звинуватив НАТО в навмисному “зомбуванні” сусідніх з Росією країн “русофобськими страшилками” та діях, “спрямованих на знищення нашого історичного та культурного коду”. Кремлівська пропагандистка Маргаріта Симонян  посилила  цей наратив, сказавши, що хоча росіянам важко ковтати боротьбу з “братніми” українцями, “вони [Захід] взяли на себе гіркоту боротьби з українцями чи навіть за українців. Тепер зрозуміло, що, мабуть, це було неминуче, що ми воюємо із Заходом”.

Намагаючись виправдати російське вторгнення 2022 року, Кремль неправдиво стверджував, що Захід відмовився вести переговори, навіть коли Москва відійшла від переговорів . Намагаючись виправдати продовження війни, Кремль брехливо стверджує, що Захід прагне розчленувати Росію та знищити російську культуру. Щоб примусити народ Росії повірити у брехню про те, що Москва справедливо напала на свого сусіда, якого багато росіян вважають “братнім” народом, Кремль каже, що Захід зомбував українців. У цій спотвореній версії реальності Росія може стверджувати, що вона воює не з “братніми” українцями, а з “зомбованими”, “неонацистськими”, “сатанинськими” українцями. Щоб зробити втрати Росії прийнятними, Кремль робить вигляд, що не воює з Україною, але благородно бореться в Україні, щоб “захистити свій суверенітет” від вторгнення Заходу.

Висновок: “наші історичні землі”

Мужність і стійкість народу України, його абсолютна відданість захисту незалежності та демократії своєї країни, єдність зусиль Сполучених Штатів і наших союзників і партнерів у підтримці самооборони України, а також глобальне засудження агресії Росії вимушують Кремль постійно танцювати від одного дезінформаційного наративу до іншого, намагаючись виправдати свою війну перед народом Росії та міжнародним співтовариством.

Брехня Росії не змінює правди. Кремль вирішив почати цю війну, і Кремль може вирішити її закінчити.

Україна є незалежною державою та членом ООН. Вона має суверенне право захищати свою територію та обирати зовнішню політику. Війна Росії проти України почалася в 2014 році, коли російські війська захопили український Кримський півострів і очолювали, фінансували та навчали своїх найманців для розпалювання та підтримки конфлікту на Донбасі на сході України. Демократична Україна не захоплена нацистами чи сатаністами – Кремль створив ці міфи, щоб розпалити завзяття серед власного населення. Громадяни України всіх національностей демократично обрали президента-єврея Володимира Зеленського, а міжнародна спільнота визнала легітимність його уряду. За кілька місяців до того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, Сполучені Штати та інші країни приєдналися до України в рамках добросовісної дипломатії, щоб розглянути шляхи вирішення заявлених Росією проблем безпеки без шкоди для суверенітету та територіальної цілісності України. Натомість Росія обрала війну. Росія почала своє повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, грубо порушуючи принципи Статуту ООН щодо поваги суверенітету та територіальної цілісності держав і утримання від застосування сили. Росія жорстоко захопила й окупувала частини Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, потім провела фіктивні референдуми та нібито анексувала їх так само, як вона, за власним твердженням, зробила з Кримом, намагаючись реалізувати грабіжницькі територіальні амбіції Кремля.

Усі російські риторичні викривлення переслідують одну мету – замаскувати  очевидні спроби Росії стерти  з карти суверенну незалежну державу Україну та підкорити її народ . У брехні поховані ознаки, що вказують на справжні неоімперські амбіції Кремля . Послання Путіна в липні 2021 року, в якому росіяни та українці були проголошені “одним народом “, і його заклики до війни в лютому 2022 року , сповнені історичного ревізіонізму та дезінформації, що заперечують державність і суверенітет України , дали світові уявлення про його цілі. Ці ж висловлення часто повторюють особи кремлівської пропаганди, наприклад Маргарита Сімонян , яка нещодавно повторила вигадане твердження, що Україна була побудована Росією і завдячує своєю могутністю її подарункам . Бачення Путіна щодо реалізації імперських експансіоністських амбіцій  Петра I та “повернення втрачених територій “, та коментарі  кремлівських посадовців без прикрас  свідчать про їхні справжні наміри. Офіційні особи Кремля  зазначили, що Москва також може вжити заходів у відповідь на так звану “русофобію” та неіснуючий “геноцид росіян” в інших місцях , крім України, які вона вважає своїми історичними землями. Кремлівські експерти вже припустили, що Росії може знадобитися “денацифікувати” Казахстан , Молдову  та будь-яку іншу країну, яка нібито переховує “русофобів.” Не залишаючи сумнівів щодо свого бачення майбутнього, у своїй промові в січні 2023 року  Путін заявив: “Метою, як я вже неодноразово казав, є передусім захистити людей і захистити саму Росію від загроз, які вони намагаються створити в нашій країні і в суміжних з нами наших історичних землях. Ми не можемо цього допустити.”

Незалежно від того, який наратив Кремль розгортає у будь-який момент у своїй програшній грі в дезінформаційну рулетку, Україна залишається суверенною, незалежною державою, визнаною міжнародним співтовариством. Її хоробрий народ залишатиметься стійким на захисті своєї країни та демократії, а Сполучені Штати будуть підтримувати Україну  стільки, скільки це буде потрібно.

Ілюстративне фото: Getty Images