Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 28 листопада.

1. Москва в Україні проводить етноцид бурятів
2. Росія лексично не готова до переговорів з Україною
3. Рогозін у НАТОвському вбранні дратує «воєнкорів»
4. 26 років першому вироку МТКЮ

Москва в Україні проводить етноцид бурятів

В Москві, як відомо, дуже нервово ставляться до гаданих планів «колективного Заходу» розколоти Росію. Навіть тоді, коли й натяків на такі плани немає. Так, 28 листопада широкого розголосу в РФ набуло інтерв’ю Папи Римського Франциска, в якому той сказав, що «найжорстокішими в українській війні є, мабуть, чеченці, буряти». Папу негайно звинуватили у намаганні посіяти національну ворожнечу в РФ.

«Процес досить складний, але Захід грає у довгу. Ставка робиться на те, що коли спалахне в одному регіоні, який буде здатний протистояти федеральному центру, за ним потягнуться й інші», – коментують одні далекоглядні політологи підступні плани Заходу.

Є й інші «аналітики», які періодично включають свою ситуативну «логіку» і просто вважають, що «найправильніше для Папи зараз було б запросити до Ватикану Рамзана Кадирова і попросити у нього вибачення в особі всього чеченського народу. На колінах…».

НАСПРАВДІ, Папа Римський у своєму інтерв’ю сказав те, що й без того не було великою таємницею.  «Коли я говорю про Україну, я кажу про закатований народ. Якщо у вас є люди-мученики, у вас є хтось, хто їх мучить. Коли я говорю про Україну, я говорю про жорстокість, тому що маю багато інформації про жорстокість російських військ. Взагалі, найжорстокішими є, мабуть, ті, хто з Росії, але не є російською традицією, наприклад, чеченці, буряти тощо. Безумовно, той, хто вторгається, – це російська держава. Це зрозуміло. Іноді намагаюся не конкретизувати, щоб не образити, а радше засуджувати взагалі, хоча добре відомо, кого я засуджую. Не обов’язково вказувати ім’я та прізвище», – ось і все, що заявив з цього приводу Франциск.

Проте й цього вистачило, щоб логіка Маркова підлабузницьки натякнула очільнику російської адміністрації Чечні Кадирову, що він має якось креативно відповісти Папі Римському. Адже керована ним республіка в усіх сенсах окремий суб’єкт Російської Федерації.  

У Грозному проявили «креатив», пов’язавши слова Франциска з позицією Кадирова по ЛГБТ.

А ось офіційна Бурятія справді образилась. Її глава Циденов, коментуючи заяву Франциска, буденно заявив, що «воїни з Бурятії з честю виконують свій обов’язок і є прикладом кращих традицій російської армії».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «В’язниця народів»: як Росія використовує корінні народи у війні проти України

Важко сказати, чи був до цього «в кращих традиціях російської армії» фактичний етноцид бурятського народу. Але у відсотковому співвідношенні на душу населення вбитих бурятів чи не найбільше серед представників усіх народів Росії, які беруть участь у війні проти України. Вони становлять лише 0,3 % населення РФ, а серед офіційно загиблих в Україні їх зараз 2,8%.

Лише поіменно підтверджені випадки загибелі бурятів у віці 18 – 45 років в Україні збільшили їх смертність на 270%! Для розуміння – загальна чисельність бурятів у РФ – близько 462 тисяч людей. Що ж буде з цим народом, якщо він зараз втрачає таку кількість молодих здорових чоловіків репродуктивного віку?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від кого «російські баби ще понароджують»

Отже, на совісті Москви не лише злочинна агресія проти українців, яка має всі ознаки геноциду, а й загибель тисяч власних солдатів. Серед яких величезна частка саме «нерусских» (за імперською лексикою).

Кого насправді мають привезти в Улан-Уде і поставити на коліна зі словами вибачення перед залишками бурятського народу? Принаймні, як запобіжник від прогнозованої національної ворожнечі всередині Росії, якої так бояться в Москві.

Проте, коли це обов’язково станеться, то різноманітні маркови скажуть, що в цьому винен не Путін, а Папа Римський. По іншому їх криворука імперська логіка просто не працює.

Росія лексично не готова до переговорів з Україною

А як вона працює і головне – ретранслюється можна відслідкувати за висловлюваннями екс-президента, екс-прем’єра, а нині заступника секретаря Радбезу РФ Медведєва.

28 листопада він опублікував черговий пост, в якому творчо продовжив та розвинув стилістику, обрану ним після 24 лютого. Цього дня у словнику третього президента Росії з’явилося нове визначення: США – це «Альфа-самець Піндостан».

НАСПРАВДІ, звичайно, можна було б відповісти Медведєву цитатою його шефа Путіна: «Хто як обзивається, той так і називається». Але лише протягом останнього місяця Медведєв так «збагатив» «великий и могучий русский язык», що це заслуговує на окрему згадку. 

Боротьба за російськомовних, нагадаємо, і стала однією з причин війни спочатку з Україною, потім і «колективним Заходом», а тепер, схоже, і зі Святим Престолом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перегавкати «Останкіно» намагатися не потрібно

Ці п’ять витягів лише з листопадового словника Медведєва говорять не стільки про його хамство, скільки (що набагато важливіше) є черговим аргументом для деяких несамовитих закордонних політиків (які надокучливо закликають Київ до переговорів) на користь того, що розмовляти з офіційною Москвою (яка, мешканців Заходу називає «різноманітною зграєю хрюкаючих підсвинків і недалеких обивателів із західної імперії, що розпалася, зі стікаючою по підборідді від виродження слиною») нема про що.

Ця Москва, представлена Медведєвим, Лавровим, Путіним, Кадировим та іншими пригожинами, елементарно непереговороспроможна. Вона, навіть лексично до переговорів не готова.

Рогозін у НАТОвському вбранні дратує «воєнкорів»

Ще один великий імперський воїн за «народ-богоборець», екс-головний «роскосмонавт» Рогозін, якого за профнепридатність погнали з усіх можливих більш-менш відповідальних постів, продовжує усіляко засвідчувати свою відданість Путіну фотоборотьбою з українцями і НАТО десь нібито на Донбасі.

Але робить він це настільки незграбно і відверто проНАТОвськи, що на це вже звернули увагу навіть «воєнкори», які до Рогозіна весь час ставилися досить поблажливо.

НАСПРАВДІ, «воєнкори» задають правильне питання: де ж комплект екіпірування «Ратник», який хвалив особисто Рогозін?

Нагадаємо, у комплект «Ратник» (або як його позиціонували – «російського солдата майбутнього») входять: тепловізор, відеомодулі для стрільби з укриття, денно-нічний прицільний комплекс, кілька ножів, активні навушники, система керування, комунікатор і навіть система розпізнавання «свій-чужий».

Два роки тому держкорпорація «Ростех» звітувала про постачання 300 тисяч (!) «ратників» у російське військо. Проте, жодного з них в Україні так ніхто й не побачив.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Русский мир» збирає на шкарпетки для «визволителів»

Тому, мабуть, щирий російський патріот Рогозін крім австрійської куртки Carinthia..

• носить турецький бронежилет фірми BIKATEX;
• у ньому  — ріжки для німецького пістолета-кулемета MP-5  та магазини до американського автомата FN SCAR-H. Р;
• позує з американською штурмовою гвинтівкою AR-15 та пістолетом, схожим на австрійський Glock-18;
• взутий у словацькі черевики Zephire;
• а російського на ньому лише шолом.

Загалом одягнувся і озброївся Рогозін для героїчного фотографування щонайменше на 9,5 тисяч американських доларів. Нещасним чмобікам є про що замислитися. Це понад півмільйона в «патріотичних» рублях.

26 років першому вироку МТКЮ

І наостанок трохи з недалекої історії. 29 листопада 1996 року міжнародний трибунал з колишньої Югославії (МТКЮ) виніс свій перший вирок.

До 10 років ув’язнення був засуджений Дражен Ердемович, визнаний винним у геноциді та злочинах проти людяності під час війни у Боснії.

НАСПРАВДІ, бойовик Ердемович особисто розстріляв від 70 до 120 мусульман під час геноциду у Сребрениці.

У липні 1995 року 10-й диверсійний загін, в якому той служив, був направлений на ферму в селі Піліци. Після захоплення Сребрениці 11 липня серби інтернували боснійських чоловіків та хлопчиків віком від 14 років та почали відправляти їх на розстріли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська черга на довічне ув’язнення просувається

Одним із місць страт була ферма у Пилицях. 16 липня 1995 року туди зі Сребрениці доставили від 1000 до 1200 мусульман, яких Ердемовичу та іншим членам загону доручили розстріляти.

На суді Ердемович стверджував, що спочатку навіть чинив опір злочинному наказу, але потім визнав, що стріляв у потилицю жертвам: «Мене змусили взяти участь у розстрілі. Мені довелося обирати між власним життям та життям цих нещасних. Якби я тоді втратив своє життя, доля цих людей не стала б іншою. Їхню долю вирішував хтось, який обіймав куди вищу посаду, ніж я».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд у Гаазі чи новий Нюрнберзький трибунал: де судитимуть Путіна за його злочини?

Ердемович підтвердив, що наказ про вбивство був відданий керівництвом Республіки Сербської (Боснія), у серпні 2003 року він особисто свідчив проти Слободана Мілошевича.

Інший член того самого 10-го диверсійного загону Марко Бокшич був заарештований у США через 8 років після цих подій, у 2004-му, де переслідувався за порушення міграційного законодавства. У 2010 році був екстрадований до Боснії та Герцеговини та засуджений місцевим судом до 10 років.

Всього за час існування Трибуналу було проведено 142 судові процеси. Останньою гучною справою став вирок колишньому командувачу сил боснійських хорватів Праляку. Трибунал визнав його винним у воєнних злочинах і засудив до 20 років в’язниці.

А рівно п’ять років тому, 29 листопада 2017 року, коли вирок залишили в силі, Праляк заявив, що відкидає рішення суду, і випив смертельну отруту прямо в його залі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без терміну давності. Відповідаємо на 15 головних запитань про воєнні злочини

Трибунал завершив свою роботу 31 грудня 2017 року. За час його роботи були висунуті звинувачення щодо 161 особи, 90 з них засуджені. Розгляди деяких справ тривали понад 20 років.

Отже, у російських злочинців все ще попереду. З огляду на те, що на дворі не 90-ті роки, а цифровий 2022-й, докази збирати довго не доведеться. Їх увесь світ бачить щодня фактично у прямому етері.