Нагадаємо, що платне телебачення Premier World, що входить до концерну KirchGruppe, приносить збитки щодень в 2 млн. євро, а загальна цифра заборгованості виносить по різним оцінкам від 6,5 млрд. євро до 10 млрд. BskyB Мердока зараз мордується з обтяжливим баластом боргів, до яких призвели не лише закупи прав на спортивні програми, але й становлення своєї позиції на ринку через дармове роздавання абонентам декодерів для свого цифрового телебачення. ITV – перша британська ефірна компанія, що працювала в цифрі – збанкрутувала (привіт пану Івану Мащенку, експерту з питань телебачення, співавтору райдужних проектів про розвиток цифрового ТБ в Україні). Canal +, гігант на ринку цифрового телебачення Франції, завершив минулий рік з боргом, що сягає 500 млн. євро, чим суттєво спричинився до погіршення фінансових показників свого власника, концерну Vivendi. Найбільший кабельний оператор в Європі компанія UPC згорбилася під потужним боргом в 6,6 млрд. доларів. Тим часом NTL – оператор, що домінує на ринку Великобританії - перепльовує її з запасом, ставши перед необхідністю реструктуризації боргу обсягом в 10,6 млрд. євро. І це ще не кінець: останні дві компанії можна вважати супер успішними, порівнявши їхні баланси з анормальними втратами в 54 млрд. доларів, які в минулому місяці оголосив AOL Time Warner – герой корпоративних фузій усіх часів. Значну вину за це несе Інтернетова гілка корпорації, котра болісно відчула спад на ринку Інтернет-реклами і сповільнений ріст кількості користувачів сервісів порталу AOL. Враховуючи факт запланованого позбавлення компанією Vivendi створюваного широкодоступного порталу Vizzavi, можна робити висновок, що медіальна галузь після моменту ейфорії і захоплення новими телеінформаційними технологіями переходить у фазу витверезіння. Додамо до того подальший спадок видатків на рекламу (в США він сягнув коло 2% в першому кварталі цього року в порівнянні до останнього кварталу року попереднього) і не надто оптимістичні прогнози виправлення ситуації – то отримаємо досить сумну картину. Симптоматичними є проблеми операторів цифрових платформ, котрі після періоду динамічної інвазії на медіа-ринки і агресивної боротьби з клієнта тепер змушені платити високу ціну. Вихвалені нові можливості ери цифри на телебаченні повинні були змінити помешкання європейців в мультимедійні центри, з доступом до Інтернету крізь екран телевізора, з можливістю здійснення віртуальних закупів, висилання електронної пошти, чи здобутку освіти на дистанції. Зрештою, прогнози, як наприклад, презентовані фірмою UBS Warburg, говорять про можливе потроєнні прибутків з інтерактивного телебачення в США, котрі мали б сягнути 11,2 млрд. дол. в 2004 році. За іншими передбаченнями очікується збільшення кількості абонентів цифрового ТБ до 70 млн. в Сполучених Штатах, 90 млн. в Європі і 13,9 млн. (!) в Україні (останнє – якщо вірити експерту І.Мащенку - “Телевізійна “цифра” – перспективи в Україні”, Детектор медіа 18.04.2002). Питається, якщо все так добре - то чому так погано? Чому BskyB вже протягом трьох років не може досягти позитивного фінансового результату, чому ITV банкрутує, чому іспанська цифрова платформа Quiero TV, що надає Інтернет крізь телевізійний екран, теж банкрутує, бо не здобула достатньої кількості клієнтів? Чому, судячи з повідомлень преси, В.Долганов незрозуміло де переховується від суду?.. Поза всім іншим, видається, що інтерактивність – один з основних аргументів в користь цифрового ТБ – не є конечною потребою для глядачів, котрі очікують від телебачення, перш за все, розваги з найпростішими її інтерактивними формами – спортивними закладами та іграми. Нема нічого дивного, що в такій тяжкій фінансовій ситуації цього сектору бізнесу конкуренція загострюється до вичурних форм. Йдеться про конфлікт, який вже описувала “Детектор медіа”, в якому Canal + звинувачує фірму NDS, власником котрої є News Corp. Мердока, у співучасті в піратстві і передачі хакерам кодів до карт, що вживаються до цифрових декодерів. Історія ця тим більше несподівана, тому що названі дві платформи повинні були об‘єднатися для спільної діяльності на американському ринку.

В Україні прийнято говорити, що наш ринок настільки недорозвинутий, що не реагує на будь-які негативні явища в світовій економіці, чи в якомусь з її секторів. Чи слід так безтурботно відсторонюватись від загальносвітових тенденцій на тлі значних, навіть в європейському масштабі, фузій на кабельному ринку Києва. Тим більше, варто ретельно звертати увагу на Західний досвід після сумнівно оптимістичних реляцій наших “експертів” від ТБ стосовно цифрових перспектив в Україні.