
Байба Браже: як працює публічна дипломатія НАТО


Як саме це відбувається, розповіла в ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform помічниця генсека НАТО з публічної дипломатії Байба Браже. Журналіст АрміяInform мав нагоду поспілкуватися з високопосадовицею в рамках зустрічі міністрів оборони країн НАТО, яка тривала 12-13 жовтня у Брюсселі.
− Чому публічна дипломатія має значення для спілкування НАТО зі світом?
− Дякую за інтерес. Стежу за АрміяInform у соцмережах і дякую за вашу роботу із донесення правди про російсько-українську війну та Україну до світу.
Альянс повністю підтримує Україну, аби перемога була якомога швидшою.
Для НАТО публічна дипломатія — це те, що ми робимо вже досить довго. Вона включає в себе різні активності відповідного відділу. Альянс був першою великою міжнародною організацією, яка створила окрему установу з публічної дипломатії.
Усе, що ми робимо — це стратегічні комунікації.
Ми здійснюємо класичну публічну дипломатію, тобто сприяємо міжнародним дебатам щодо безпеки та ролі НАТО в цьому. Співпрацюємо з аналітичними центрами, з університетами, з молодіжними групами.А також із такими країнами-партнерами, як Україна, щоб переконатися, що роль і цілі НАТО, а також співпраця, були добре зрозумілими.
Публічна дипломатія потрібна,щоб наші суспільства у країнах Альянсу підтримували НАТО. Водночас ми також дбаємо про те, щоб інші країни світу розуміли, що таке НАТО.
Ми використовуємо пресу та медіа в цілому задля спілкування з Генеральним Секретарем та іншими лідерами. Регулярно працюємо з журналістами та гарантуємо широку обізнаність про НАТО — це один із інструментів у нашій роботі.
Надаємо гранти неурядовим організаціям або аналітичним центрам, які хочуть організувати дискусії. Але також цільові гранти для підвищення стійкості проти дезінформації. Це скоріше експериментальний тип ініціатив — ігрові проєкти, тренування. А журналісти знаходять нові підходи до протидії дезінформації.
Ми також активно працюємо в цифровому форматі, адже не так багато людей мають змогу особисто відвідати НАТО.
Тому безумовно дуже важливим є наш образ у мережі Інтернет: вебсайт, соцмережі, трансляції. Уся наша робота відповідає основним цілям і завданням, які ставить перед собою НАТО:
- колективна оборона;
- управління кризами;
- підтримка партнерів, безпекова співпраця, щоб забезпечити зміцнення нашої спільної безпеки.
− Як пандемія коронавірусу змінила публічну дипломатію Альянсу?
− Ми інвестували досить багато в цифрові технології. І фактично використовуємо кризу як можливість. Водночас ніколи не припиняли працювати особисто. Але була й дистанційна робота.
У цьому аспекті інвестиції в потужні цифрові комунікації — найкраще обладнання, технології, людей — мали вирішальне значення.
Вищезгадані зусилля допомогли нам вийти на новий етап у наших цифрових комунікаціях. Ми всередині НАТО чітко бачили, що збройні сили в наших країнах дійсно допомагали медикам, урядам і країнам.
Через публічну дипломатію ми розповідали історії про те, як збройні сили допомагають протистояти цій жахливій хворобі, забезпечуючи військове матеріально-технічне забезпечення. Як будувалися військові госпіталі, як військові літаки транспортували пацієнтів.
Також бачили, що союзники допомагають один одному, що союзники допомагають партнерам і навпаки. У результаті серед громадськості була досить висока оцінка ролі військових.
Люди дізналися історії про героїзм наших військових колег, лікарів та населення.
− Яка роль країн-партнерів, особливо України, у публічній дипломатії НАТО?
− Одним із головних завдань НАТО є робота з партнерами. І Україна була та залишається одним із найкращих партнерів Альянсу.
Хартію про стратегічне партнерство Україна − НАТО було підписано у 1997 році. Тоді ж було відкрито Офіс інформації та документації НАТО в Україні.
Понад 2 сотні груп з України вже відвідали штаб-квартиру НАТО. Це було не лише для дискусій, але й щоб дати українцям розуміння, як працює організація.
Учасники міжнародного семінару в Сумському державному університеті «НАТО та Україна: чому ми хочемо зробити націю стійкішою?».
У 2008 році наші лідери чітко сказали в Бухаресті, що колись Україна і Грузія будуть членами НАТО.
За цей час ми багато чому навчалися в українських партнерів, але ми також допомагаємо навчати їх боротьби з дезінформацією. У нас є стратегічна комунікаційна програма для посилення цього потенціалу в Україні.
Ми обмінюємося інформацією, показуючи, як Україна самообороняється, як Україна бере участь в операціях НАТО. Так було до (повномасштабної. — Ред.) війни і буде знову після перемоги.
У роботі з партнерами, наприклад Грузією чи Йорданією, ми прагнемо відповідати інтересам партнера, але водночас належним чином представляти власні цілі та мету організації.
− Як соцмережі змінили публічну дипломатію НАТО?
− Це одна зі сфер, яка змінила Альянс найбільше. Насамперед це стосувалося розвитку технологій. Задля розвитку можливостей самого НАТО та моніторингу ворожих інформаційних кампаній. А саме: що конкретно відбувається (у кіберпросторі. — Ред.), і як НАТО атакують Китай, Росія, Білорусь та Іран.
Ми робимо 2 речі. По-перше, переконуємося в розумінні інформаційного середовища та дезінформації як такої. Ми багато в це вкладаємо. Завдяки цьому ми можемо бачити ворожу діяльність, їхні наративи, і це дає нам можливість реагувати за потреби.
Друга частина — як розповідаємо наші історії через соцмережі. Власне, не лише Альянс присутній там, але й генсек, його речник, Представництво НАТО в Україні.
Ми постійно експериментуємо, наприклад, з відео. Нещодавно ми опублікували нову 3D-анімацію про космос.
Через наші соціальні мережі ми можемо охопити ширшу аудиторію. Ми працюємо з кількома лідерами громадських думок, які активні на платформах, де нас немає. Наприклад, НАТО немає в TikTok.
Також у нас є програма «НАТО по-русски». Вона для тих, хто читає лише російською і прагне зрозуміти більше фактів про НАТО.
Після нападу Росії на Україну в 2014 році ми багато працюємо над контентом українською мовою.
− Як відділ публічної дипломатії співпрацює з контактними посольствами?
− Це чудова мережа посольств держав, які особливо зацікавлені в публічній дипломатії у країнах-партнерах. Наприклад, в Україні вже 2 роки як це посольства Великої Британії та Канади. Вони доручають разом з нами здійснювати публічну дипломатію.
Дипломати на місцях добре знають країну, мають відповідні ресурси, аби краще координувати роботу із союзниками. Посли чудові — від Нової Зеландії до України, на Близькому Сході та навіть у Пакистані.
− Що Ви думаєте про феномен NAFO?
− Я вважаю, що це чудова низова ініціатива. Я була вражена їхньою роботою. Вони вміють ідентифікувати дезінформацію та дуже солідарні один з одним.
Нам у НАТО потрібна саме така робота, щоб привернути увагу наших суспільств до стійкості. Я дуже підтримую те, що вони роблять та дуже пишаюся тим, що отримала власний аватар.
