Для того, щоб краще зрозуміти білоруську пропагандистську систему, для початку варто пояснити, як вона влаштована і чим відрізняється від аналогічної російської.

У Росії є кілька не пов’язаних між собою медіа-груп – як державних, так і близько пов’язаних з нею, але здебільшого приватних. Усі вони ведуть пропаганду тих самих наративів Кремля, проте роблять це по-своєму, самі формують контент та повістку дня. 

У Білорусі все більш централізовано. Є інформагентство БелТА («Білоруське телеграфне агентство»), що належить адміністрації самопроголошеного президента Лукашенка, і газета «СБ. Білорусь сьогодні» (колишня «Радянська Білорусія»), яка також їй належить. Саме цих два ЗМІ визначають усю інформаційну картину в Білорусі: їхні наративи «спускаються вниз» іншим інформагентствам, ЗМІ, телеканалам та радіостанціям. Що стосується суспільно-політичної та економічної інформації державного масштабу, держЗМІ взагалі не мають права використовувати незалежні джерела, а приватним це «дуже не рекомендується».

Таким чином,  щоб моніторити пропагандистські наративи, достатньо використовувати БелТА та «СБ. Білорусь сьогодні», а також періодично дивитися вечірні випуски новин держТВ – рідко, але там буває самостійний креатив.

Які основні пропагандистські меседжі в білоруському інформаційному просторі зустрічались за тиждень 19-26 серпня 2022 року.

Один із головних – те, що через війну в Україні Європа скотилася у перманентну кризу і перестала бути привабливим місцем для життя. Точніше, війна в Україні – свідчення того, що Європа обрала хибну стратегію: не вступати в союз із Росією та Білоруссю, а діяти самостійно. Пропагандистські канали розповідають, що Європа несамостійна і чинить так під тиском США. Мовляв, була б самостійна – жила б добре у дружбі з Мінськом та Москвою. А якщо несамостійна – отримала енергетичну кризу, посуху, кризу з мігрантами, війну в Україні, а скоро – буде голодувати.

Це – відносно нова розробка московських пропагандистів. Лукашенку вона припала до смаку – тепер він намагається показати населенню, що це Європа має бути «відформатована» за білоруським зразком, а не навпаки. 

Деякі наративи, розроблені в Москві, далі «обробляються» на білоруській публіці. Хорошим прикладом є те, як висвітлювалося відкриття «зернового коридору» з України. Все подавалося так, що це Захід вивозить продовольство з України для того, щоб уже взимку українці почали голодувати. 

Показово, що цей наратив дуже розкручувався перед жнивами в Білорусі. А потім він отримав продовження: почала розганятися тема, що зерно, яке вивозиться з України, надходить не в ті країни світу, де голод, а йде на світовий ринок.

При цьому не дається жодного пояснення, чому взагалі українське зерно не має надходити на ринок – це просто гра на емоціях.

Дуже активно білоруська пропаганда використала слова Емманюеля Макрона про «кінець епохи достатку».

Ці слова були відразу підхоплені Лукашенком, а потім і його пропагандистами у різних варіаціях.

Серед інших наративів, пов’язаних з Україною, є постійна спроба створити видимість того, що Україна програє війну. Наприклад, новина про те, що Київ готують до евакуації: 

Сюди ж – постійний передрук російських новин про те, що українці нібито обстрілюють Запорізьку АЕС, різні об’єкти в Донецьку та області, – але при цьому ніколи не повідомляється про обстріл з боку військ РФ.

Ще одна особливість білоруського інформаційного простору минулого тижня у тому, що до нього буквально вторгся Дмитро Медведєв. Білоруські держЗМІ почали активно його не просто цитувати з посиланнями на ТАРС, RT чи РІА, а й самі писати повноцінні нотатки з цитатами Медведєва:

Водночас, у період травня-липня дещо знизився відсоток прямого цитування російських джерел – ТАРС та РІА. Також білоруські держЗМІ почали нейтральніше подавати новини про постачання зброї Україні. Тепер їх дають просто як новини, а не як підтвердження того, що «націоналісти, що засіли у Києві, уклали союз із дияволом».

Однак наполегливо зберігається головний пропагандистський посил: «Україна програє війну». Зокрема, «СБ. Білорусь сьогодні» цитує одного з головних ідеологів «лукашизму», який заявляє: «Спецоперація закінчиться у Чопі».

Денис Стаджі для Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки