Яка інформація під час війни краща: перевірена чи швидка? Як правило, популярні телеграм-канали в Україні надають перевагу саме швидкій інформації. А от перевіряють її після цього не завжди. Оскільки кількість підписників деяких українських телеграм-каналів із початком війни зросла майже втричі, припускаємо, що й читач обирає швидку інформацію, не маючи терпіння дочекатися повідомлення із офіційних джерел. Подібний підхід, звісно, може бути дуже небезпечним під час війни. Адже неперевірена інформація може породжувати чутки, різноманітні маніпуляції та, звісно, в деяких випадках призводити до паніки.

Для того, щоб визначити, як часто одеські телеграм-канали перевіряють інформацію, ми проаналізували їхній контент за квітень – першу декаду травня 2022 року. Для роботи використовувалася програма з автоматизації медіамоніторингу «Краля» від одеського видання «Ізбірком». Цей інструмент збирає усі тексти означених медіа, а також дозволяє здійснювати пошук за ключовими словами. До нашої вибірки увійшли медіа, що публікують місцеві новини і не є телеграм-каналами регіональних ЗМІ: «Одесская книжка», «Одесский фраер», «Одесса Сегодня», «Одесса News», «Одесса Info», «Одесса как она есть», «Х..вая Одесса».

У зазначених телеграм-каналах ми відібрали контент за ключовими словами, які можуть свідчити про використання неперевіреної інформації: «повідомляють», «нам пишуть», «масово скаржаться», «ймовірно», «припускаємо», «швидше за все» тощо. Детальніше про методологію можна дізнатися тут.

Усього програма знайшла 193 таких повідомлення. Ці тексти ми перевірили на наявність чи відсутність джерел. І ось які результати отримали.

Основна проблема – недостовірні посилання

Згідно із результатами нашого моніторингу виявилося, що основною проблемою одеських телеграм-каналів є недостовірні посилання. У 44% випадків медіа вказували джерела, але робили це так, що встановити конкретне джерело – неможливо.

Показовим випадком тут є те, як видання писали про загрозу ймовірного вторгення росіян із Придністров’я. Деякі канали, подаючи інформацію, вживали такі вислови, як «російські ЗМІ повідомляють» або ж «місцеві ЗМІ повідомляють». Але жодного конкретного видання названо не було. Таким чином, не ясно, які саме російські ЗМІ малися на увазі. Якщо прокремлівські, то чи можна їм вірити? Такі повідомлення можуть виявитися частиною інформаційної спецоперації. Те саме стосується і місцевих ЗМІ. Якщо це видання невизнаного Придністров’я.

Пізніше ці повідомленні неназваних ЗМІ перевірили, але подали інформацію так само без посилання на джерело. Тож тут також доводилося вірити на слово. До того ж, перевірена інформація часто була суперечлива. Хтось писав, що у Придністров’ї все спокійно, а хтось – що чув вибухи.

Із посиланням на невказані «достовірні» джерела деякі телеграм-канали подавали інформацію про вибухи у місті. Але, знову ж таки, що це за джерела? Звідки вони, чи є вони офіційними – незрозуміло. 

Ще один поширений вислів у цьому випадку, посилання «нам пишуть» чи «читачі масово скаржаться». Тут також ніби є посилання на джерело – підписників, але встановити, скільки цих читачів, зацікавлені вони чи ні – неможливо. Тож й інформація часто виявляється неповною та маніпулятивною.

Майже 20% інформації перевіряють, але…

Згідно із нашим аналізом, кожен п’ятий текст, надісланий від читачів чи свідків, телеграм-канали перевіряли, але все ж при цьому також не вказували конкретне джерело. 

Ось як виглядає типове повідомлення такого типу. Спочатку з’являється інформація від читачів (ті самі недостовірні посилання, тож не ясно, що це за читачі, звідки вони, чи перевіряли на каналі інформацію). Далі, як і має бути, дається приписка, що інформація потребує перевірки або ж перевіряється. І через деякий час публікується підтвердження. Проте із дуже нечіткими посиланнями. 

Це повідомлення має на меті нас заспокоїти: «все під контролем», «це наші». Але все ж не ясно, хто саме стверджує, що все гаразд. 

Або ж наприклад, подають інформацію так, взагалі без вказівки, звідки оновлена інформація:

#нампишут В Одессе опять слышны ВЗРЫВЫ  Тревоги пока нет. Уточняем информацию.Скорее всего это учения, о которых мы ранее сообщали UPD: увы, есть прилет Ссылка на наш канал  https://t.me/+VvbRth0qokYwYzM6Одесса INFO | Скинуть новость

Так, зрозуміло, що телеграм-канали цінують не тільки за швидку, але й за лаконічну інформацію. Проте все ж чітка вказівка на джерело – не те, що варто скорочувати. 

«Щось вибухнуло, але незрозуміло що, панікувати не треба»

18,1% інформації у телеграм-каналах – це чутки. Інформація, яка взагалі не має ніякого посилання. Ось, як наприклад, тут:

Хто саме повідомляє, наскільки компетентні ці інформатори – не ясно. 

Окрім цього публікують припущення:

Із таких повідомлень також неможливо зрозуміти, що ж саме відбулося. І чи є інформація точною. Але, як бачимо, подібні тексти можуть набирати до пів мільйона переглядів. Почувши вибух, люди починають гарячково моніторити інформацію – і знаходять ось це. Тож журналістське правило: «не впевнений – не пиши» тут не працює. Навпаки, чим швидше поширюються такі чутки, тим більше переглядів вони набирають.

Офіційні джерела теж є

Так, телеграм-канали використовують і посилання на офіційні джерела. У нашій вибірці їх 11,3%. Але тут варто нагадати, що йдеться не про увесь контент медіа, а лише про тексти, в яких була підозра на поширення неперевіреної інформації (використання чуток, недостовірних джерел). Тобто йдеться про те, що кожна десята новина, написана на основі повідомлень читачів, свідків чи нечітко позначених джерел, містила посилання на офіційні джерела. Або ж була перевірена так, як цього вимагають професійні стандарти.

Наприклад, телеграм-канал повідомляє про російські ЗМІ, але додає посилання на офіційне джерело – оперативне командування «Південь».

Ситуація на окремих телеграм-каналах

Також ми вирахували кількість текстів із посиланнями на джерела різних типів, щоб співставити ситуацію на телеграм-каналах, які вмістили найбільше повідомлень від читачів та текстів, які вимагали подальшої перевірки. 

Так, найбільше чуток – повідомлень, де взагалі не було вказано жодного джерела – вмістили телеграм-канали «Х..вая Одесса» та «Одесская книжка». Найбільше недостовірних посилань було в «Одесі Info», але на цьому ж каналі намагалися й перевіряти інформацію, щоправда, не вказуючи те, де саме це робилося. На офіційні джерела найбільше посилався телеграм-канал «Одесская книжка».

Чи варто довіряти одеським телеграм-каналам?

Результати нашого аналізу говорять про те, що дуже часто ці медіа послуговуються неперевіреною інформацією, яка найчастіше надходить від читачів. Ці ж телеграм-канали і спонукають підписників «ділитися» контентом. Поки що процедура перевірки викликає питання: на деяких телеграм-каналах інформацію майже не перевіряють, на деяких – перевіряють, проте не наводять чітких посилань. 

Тому, звісно, довіряти за часів війни можна тільки тим, хто чітко дотримується стандартів. В Одесі – це офіційні телеграм-канали або ж телеграм-канали деяких регіональних ЗМІ. Там інформація з’являється не так швидко, але все ж, саме вона є якісною. Вона й дає змогу розібратися в тому, що ж насправді відбулося і хто саме відповідальний за поширення тих або інших даних. Саме така інформація є критично важливою під час війни.