РФ замазує обличчя своїх «героїв», перегортає безпілотники та втрачає в Україні «Уфу». Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 25 квітня.

1. Як вбивали Соловйова, а він про це не знав
2. Росія не повинна знати своїх «героїв» в обличчя
3. У «хованки» гратимуть легальні ПВК?
4. РФ вже втратила в Україні столицю Башкирії
5. Безсмертний безпілотник роспропаганди
6. МО РФ і МЗС РФ не можуть визначитись з «утисками російськомовних» в Придністров’ї.

Як вбивали Соловйова, а він про це не знав

Замах московських «неонацистів» на Володимира Соловйова – звучить щонайменше драматично.

Щоправда, сам Соловйов дізнався про нього зі ЗМІ. ФСБ стверджує, що крім нього обговорювалися вбивства Дмитра Кисельова, Маргарити Симоньян, Тиграна Кеосаяна, Ольги Скабеєвої та Євгена Попова. Також, російська спецслужба стверджує, що в затриманих у Москві неонацистів, які планували замахи на російських журналістів, виявлено велику кількість нацистської символіки. Саме так, вони без неї нікуди.

Показали і самих «неонацистів», які під керівництвом СБУ готували замах на російських «журналістів».

Звичайно ж, обличчя «неонациків» були заблюрені. І це цілком зрозуміло – знадобляться для наступних ролей у російській «фабриці зірок» телепропаганди.

НАСПРАВДІ, забагато честі. У Службі безпеки України заявили, що не мають наміру всерйоз коментувати фантазії російських спецслужб. Однак повідомили, що планів щодо вбивства Соловйова не мають. 

А Геббельс, нагадаємо, закінчив погано. Але йому пощастило. Він майже до останнього перебував у бункері Гітлера. Російському «колективному Геббельсу» пощастить значно менше. Їх, як ми вже писали, в останній бункер не покличуть і вони залишаться звичайною «росЗМІнною монетою» у самогубній війні однієї людини зі всім світом.

Росія не повинна знати своїх «героїв» в обличчя                                                                        

Взагалі, у бажанні заблюрити все що можна російським пропагандистам не відмовиш. Але коли вони заради яскравої телекартинки замазують обличчя московських «неонацистів», фокусуючись на їх свіженькому чорнильному татуюванні, це ще можна зрозуміти. А от, коли вони ховають обличчя «героїв спецоперації» під час нагородження на «Первом канале», то це вже виглядає, щонайменше дивно.

Невже всі ці «богатыри земли русской» так бояться за своє життя?

До речі, вже згаданий Соловйов також якось завітав у шпиталь до поранених «богатирів». Але ї їх обличчя теж були заблюрені.

У «хованки» гратимуть легальні ПВК?

У всій цій «грі в хованки»: втрат живої сили та техніки (про це нижче), облич поранених путінських «героїв» – криється звичайний острах. Той самий, який заганяв гітлерівців у Латинську Америку. До того ж із черговою порцією гарматного м’яса у Путіна зараз не все гаразд. Навіть і такі комунальні «плюшки» не допомагають.

Ось так, наприклад, призивають у армію «Л/ДНР». Трактористи та шахтарі (які повстали у 2014 році, як стверджує Путін), схоже, закінчились. Тепер пішли в хід музиканти.

А ось так в РФ заманюють у приватні військові компанії. Навіть, з «власним інструментом».

НАСПРАВДІ, в РФ збираються офіційно легалізувати ПВК. Відповідний законопроєкт вже внесений до Держдуми. «Зараз добровольці в ПВК виконують державне завдання на території України, і звичайно їм мають бути надані ті самі гарантії та соціальні пільги за підсумком воєнних дій, що й офіційним військовослужбовцям», – пояснюють автори законопроєкту.

До того ж,  російські військові сотнями чи тисячами відмовляються їхати в Україну, а їхні командири їм погрожують, але при цьому кримінальні справи порушити не можуть. Адже за відсутності воєнного стану (а його запровадження може спричинити соціальний вибух) завести справу за невиконання наказу важко. Тому, поки командири тиснуть на своїх підлеглих умовляннями, погрозами та звільненнями, Росія готує легалізацію участь ПВК у «спецоперації».

Не здивуємось, якщо російський «колективний Геббельс» незабаром розпочне гучне просування найманців в якості чергового «народного ополчення».

РФ вже втратила в Україні столицю Башкирії 

Але якщо солдат в Росії ніколи за людей не вважали, то техніку варто було б берегти. Адже санкції працюють, комплектуючих для ремонту не вистачає. Проте, дивна річ. У щоденних зведеннях МО РФ від генерала Конашенкова жодного слова про власні втрати озброєння та техніки.

НАСПРАВДІ, приховувати є що. Наприклад, станом на 25 березня, Росія втратила в Україні важкої техніки щонайменше на понад 5,3 млрд доралів. Це все візуально підтверджені втрати сучасних зразків танків і БТР – без старих модифікацій, вартість яких оцінити неможливо.

Серед найболючіших для ЗС РФ втрат – щонайменше 74 танків Т-80. Лише за цією категорією – $185 млн. 

А загальну вартість важкої техніки, що Росія втратила в Україні, можна порівняти з річним бюджетом столиці Башкортостану, містом Уфа.

Безсмертний безпілотник роспропаганди

А поки МО РФ вперто не хоче рахувати власні втрати, московські фейкмейкери ніяк не можуть «порахувати» українські. Тому видають бажане за дійсне. Так, російські телеграм-канали ввечері 25 квітня опублікували низку фотографій нібито збитого в небі над Курською областю українського дрону U22 Airbone.

StopFake виявив, що фотографії дрону, якими супроводжуються пости в телеграм-каналах та на ресурсах, вже використовувалися російськими ЗМІ ще місяць тому, 24 березня. Тоді стверджувалося, що над Брянською областю російські ППО збили український безпілотник. Як з’ясувалося, через місяць російські пропагандисти просто перевернули раніше зроблені фото українського дрону в Брянській області і подали їх як новий збитий дрон.

Таким чином, за допомогою таких ось українських безсмертних безпілотників, російська пропаганда створює видимість своїх «військових перемог».

МО і МЗС РФ не можуть визначитись з «утисками російськомовних» в Придністров’ї

А з втраченої в Україні «Уфи», перенесемося на пропагандистському безпілотнику до цілком реального Тирасполя. 25 квітня ввечері надійшло повідомлення про  серію вибухів у будівлі так званого Міністерства держбезпеки так званої «Придністровської Молдавської Республіки». Стріляли начебто з РПГ.

А нещодавно, заступник командувача Центрального військового округу Росії генерал Рустам Міннекаєв заявив, що Росія хоче взяти під «повний контроль Донбас і південь України, що дозволить, зокрема, Росії прийти на допомогу російськомовному населенню Придністров’я, яке утискають».

НАСПРАВДІ, 18 лютого за шість днів до початку повномасштабної війни з Україною, у ще одній невизнаній ніким «республіці» був підірваний УАЗик, який належав місцевому «начальнику міліції».

А щодо «утисків», то «для громадян Росії у Придністров’ї немає жодних ризиків». І сказали це не в Кишиневі, не в Києві, і навіть не у Вашингтоні. А в Москві – цілий заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко. При цьому він уточнив: «Наша позиція залишається незмінною: ми виступаємо за мирне врегулювання придністровської проблеми при повазі територіальної цілісності Молдови та особливого статусу цього регіону у її складі».

Нічого не нагадує з історії ще одного «регіону з особливим статусом»?