Огляд новин з російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, що прицільно поширюють російську дезу, за 28 березня – 3 квітня.
Російська пропаганда все так само намагається тримати населення РФ на певній відстані від новин про російсько-українську війну та її наслідки для країни-агресора – ці новини складають лише 30% всієї інформаційної стрічки.
З усіх новин про війну пропагандисти приділяли найбільше уваги темам бойових дій та впливу санкцій на економіку РФ. Окрім цього, російські медіа продовжували доволі багато писати на тему «зовнішньої загрози» з боку Заходу, або ж концентрувались на висвітленні хоч-якихось позитивних для себе міжнародних новин.
Війна та заклики до геноциду
Протистояння «нацистам» та їх «нацбатам» – один із центральних наративів російського (дез)інформ-простору. Пропагандисти продовжують накачувати власне населення ненавистю до України та українців. Схоже на те, що їх риторика стає все більш людожерською: «Тем не менее в лучших традициях гитлеровской пропаганды они льют крокодиловы слёзы по разрушенным украинским городам, как будто можно бескровно освободить от нацизма насквозь им проникнутое общество. Так же и в рейхе «удивлялись» и «обижались» в 1945 году тому, что засевшие в городах нацистские гарнизоны армиям союзников приходится уничтожать вместе с городами».
Наша модель зафіксувала кластер із понад 70 новин, що містили подібні пасажі. І якщо до війни подібна риторика могла поширюватись хіба що через рупори російської дезінформації (російські сайти, що пишуть про Україну), то стаття на РІА «Новости» під назвою «Що росія має зробити з Україною» свідчить вже про офіційний та відкритий заклик до геноциду українців.
Російські медіа мало коментували відступ своїх військ із північних областей України та майже не згадували про свою поразку під Києвом. Натомість, вони спробували захопити увагу авдиторії обговоренням майбутніх планів наступу на сході України. Для цього використовували чимало емоційно-забарвленої лексики та виразів: «самый большой котел для ВСУ уже разогрет», «ночные охотники», «будущий разгром» тощо. Коментуючи майбутні плани наступу окупаційних військ, російські аналітики та військові експерти проводили паралелі із операціями радянських військ під час Другої світової та порівнювали наших воєначальників із нацистськими генералами: «у ВСУ, особенно в направлении Донбасса, большие потери, техники и топлива не хватает, и, по сути, командующий украинской армией сталкивается с той же ситуацией, что и командующий 6-й армией фельдмаршал Паулюс в 1942 году под Сталинградом. Для последнего это закончилось печально: Паулюса взяли в плен, а всю группировку, предварительно лишённую снабжения, топлива и боеприпасов, перемололи в котле».
Санкції та відповідь на них російської економіки
Минулого тижня частка матеріалів про санкції та економіку подекуди перевищувала кількість згадок про бойові дії. Схоже на те, що Росію особливо сильно хвилює дефіцит валюти в країні, а також майбутня перспектива жорстких санкцій в енергетичній сфері. Через це, більшість новин на мейнстрімних російських сайтах стосувалась вимог РФ до інших країн здійснювати оплату за газ в рублях. Російські пропагандисти називали це «надежной схемой оплаты» та обґрунтовували необхідність розрахунків в рублях потребою «ухода от доллара и евро». «Участники мировой торговли всё меньше доверяют доллару», «доллар потихоньку вытесняется с международной арены», «мы должны торговать в национальных валютах» – писали російські новинарі, пояснюючи вимоги свого військово-політичного керівництва.
Окрему увагу приділили поширенню та коментуванню заяви очільника РФ Владіміра Путіна щодо причин введення санкцій проти Росії. На думку Путіна основна мета санкцій – «сдержать развитие России, подорвать наш суверенитет, ослабить потенциал в производстве, в финансах, в технологиях». Російський президент запевняє: «все эти санкции были заранее подготовлены, они были бы введены в любом случае [...] По сути, это санкции за наше право на свободу, за право быть независимыми, за право быть Россией. За то, что мы не хотим плясать под чужую дудку, жертвовать своими национальными интересами и традиционными ценностями». Поширюючи та коментуючи такі заяви, пропагандисти підживлюють серед російського населення образ жертви та намагаються зняти колективну відповідальність за безпідставну агресію проти суверенної країни іїї масову підтримку.
Росія на захисті миру в світі
Російська пропаганда продовжує демонізувати США та НАТО в своїх матеріалах. Агресивна політика США – основна причина всіх бід Росії, ба більше Сполучені Штати ще й накручують європейські країни проти РФ. «США применяют двойные стандарты: считают себя “защитником прав человека”, но при этом они всегда замешаны в развязывании конфликтов и начале беспорядков», «США виновны в провоцировании геополитических конфликтов и угрозе миру во всём мире» – ось доволі типові тези антизахідної пропаганди, котру постійно поширює Росія через свої маніпулятивні медіа.
Окрім цього, пропагандисти стараються показати власному населенню, що дії РФ мають підтримку в світі, зокрема серед таких країн як Саудівська Аравія, ОАЕ та Індія. «Саудовская Аравия и ОАЭ, два крупнейших экспортера нефти, имеют давние связи с Москвой и отказываются занимать антироссийскую позицию», «Индия ищет способы вывести из-под удара сотрудничество с Москвой» – повідомляли вони.
Методологія
Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів, які завантажились для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються вторгнення. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
