Громадські діячі закликали Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики повторно розглянути законопроєкт №6194 про зміни до законів про держпідтримку кінематографії та усунути з нього всі норми, які обмежують застосування української мови.

Відповідна заява опублікована спільнотою «Мова об’єднує» у фейсбуці.

1 грудня 2020 року законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (№6194) підтримав профільний комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Ініціаторами проєкту є 32 народних депутати, переважно члени фракції «Слуга народу».

Проєкт покликаний розв’язати актуальні проблеми кінематографічної галузі й загалом не стосується мови.

«Однак деякі його норми грубо втручаються в чинне мовне законодавство та обмежують застосування української мови в кінематографі», – говориться в заяві.

Так, у законопроєкті передбачено зміни до статті 3 закону «Про кінематографію» щодо визначення національних фільмів. У разі ухвалення цих змін, неігрові національні фільми будуть цілком звільнені від вимоги мати основну (базову) версію мовної частини звукового ряду українською мовою, а в ігрових національних фільмах допускатиметься більш як 10% іншомовних реплік (а не менше 10%, як тепер).

«Це дозволить знімати "національні" фільми на 100% російською і надавати таким фільмам потужну державну підтримку… Спроба змінити законодавче визначення національних фільмів свідчить про чиєсь бажання надати усю цю підтримку іншомовним фільмам», – говориться в заяві.

Крім того, у законопроєкті №6194 передбачено можливість надання фільмам національного статусу «заднім числом», що відкриває неабиякі лазівки для присвоєння цього статусу вже знятим фільмам, які раніше не відповідали національному статусу за мовним критерієм.

Поточний закон «Про кінематографію» містить чітку норму, згідно з якою мова в галузі кінематографії регулюється виключно законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (стаття 6).

У законопроєкті №6194 передбачаються зміни до цієї статті – мова в галузі кінематографії регулюватиметься не тільки законом про мову, а й «іншими законами в частині регулювання демонстрування та розповсюдження фільмів».

«Це створює можливість для виникнення законодавчих колізій, ігнорування та порушення закону про мову», – вважають підписанти заяви.

Також чинний закон «Про кінематографію» містить ще одну важливу мовну норму: «Розповсюдження державної та інших мов при розповсюдженні та демонструванні фільмів визначаються Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (стаття 14).

«Але законопроєкт №6194 цю норму скасовує. Це дозволить телеканалам ще зухваліше порушувати закон про мову, а відповідальним владним органам – нарікати на брак повноважень. Крім того, у проєкті №6194 передбачені зміни до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Чинна стаття 23 закону про мову дозволяє показ у кінотеатрах документальних фільмів мовою оригіналу (з українськими субтитрами) в разі відповідності таких фільмів культурним критеріям культурного тесту, встановленими законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Законопроєкт №6194 вносить у зазначену статтю зміни, які дозволять необмежено демонструвати документальні фільми російською без перевірки на відповідність культурним критеріям. Також у проєкті №6194 передбачено дивні зміни в законі "Про Національну поліцію" – про дозвіл знімати фільми з символікою поліції іноземною мовою. Навіщо в законі про національну поліцію України потрібна лазівка для використання символіки поліції України іноземною мовою в кіно? Чи не для виробництва фільмів для російського ринку – про мужніх співробітників "Полиции" абстрактної російськомовної країни?».

Автори заяви вважають, що чинні законодавчі норми щодо мови фільмів створили передумови для розвитку справді українського кінематографу.

«Скасування або послаблення цих норм, як це передбачається у законопроєкті №6194, створює загрозу перерозподілу державної підтримки на користь виробників контенту для російського ринку – тобто надання національних статусів, державних преференцій і фінансування російськомовним фільмам про Росію, з російськими зірками у головних ролях. Також це вмикає зелене світло для показу таких фільмів в Україні, українськими телеканалами.

Не важко зрозуміти, що така зміна законодавчого поля автоматично тягне за собою, з одного боку, забезпечення надрентабельності орієнтованого на Росію контенту, що збуватиметься і в Росії, і в Україні, ще й отримуватиме держфінансування коштом українських платників податків, а з другого боку – зменшення фінансування і конкурентоздатності українського кінематографу, позбавлення підтримки українських кінематографістів, які створюють україномовне кіно з українськими сенсами та акторами». 

Підписанти заяви закликають:

1. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики – повторно розглянути законопроєкт №6194 та усунути з нього всі вищезгадані норми, які обмежують застосування української мови;
2. Усіх депутатів Верховної Ради України – ні в якій формі не підтримувати законопроєкт №6194, допоки з нього не будуть вилучені всі норми, що обмежують застосування української мови;
3. Держкіно України – привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом про мову (за законом це мало бути зроблено ще до 16 січня 2020 року!); зокрема, розробити порядок перевірки вітчизняних фільмів на відповідність культурним критеріям культурного тесту, встановленим законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні».
4. Владу в цілому – припинити спроби послабити чи саботувати закон про мову, а натомість неухильно його виконувати.

Фото: Dominique Archambault/Flickr