24 листопада розпочнеться другий Франко-український фестиваль короткометражного кіно «Міст». Цього року, як і минулого, він пройде у форматі онлайн на платформі mictfest.com. У конкурсній програмі візьмуть участь 26 французьких і українських стрічок молодих режисерів. Вони змагатимуться у трьох категоріях: найкращий ігровий короткометражний фільм, найкращий документальний короткометражний фільм і найкращий анімаційний короткометражний фільм.

Журі фестивалю «Міст» також є франко-українським. Цього року його очолив продюсер Олексій Гладушевський. Разом із ним переможців обиратимуть режисер-документаліст Сергій Буковський, сценаристка та продюсерка Марина Багрій-Шахматова, сценаристка та продюсерка Сара Сантамарія-Мертенс, кінодистриб’юторка Андреа Кастекс, продюсер Гійом Марті.

Про те, як і для кого було створено кінофестиваль «Міст» та яким він буде цього року, «Детектору медіа» розповіла акторка, голова Одеської фільм комісії, співзасновниця та співпрезидентка фестивалю Галина Сулима.

–  Галино, цього року франко-український фестиваль «Міст» проходить вдруге. Як виникла ідея створення фестивалю, хто є його творцями?

–  Ідея виникла у моїх французьких колег і вони запропонували мені як голові Одеської фільм комісії організувати фестиваль молодого кіно. Я знайома з французькими кінематографістами багато років, знаю, як влаштована їхня кіноіндустрія, як там все працює, бо моя дочка – успішна кінопродюсерка у Франції, членкиня академії «Сезар». Я власне живу на дві країни: у Франції допомагаю дочці, в Україні (в Одесі) організовую культурні події.

Два роки тому Інститут Франції в Україні запропонував мені стати головою Альянсу Франсез Одеса, тобто представляти Францію в Одесі. Я також є президенткою Міжнародної асоціації розвитку та підтримки української культури. І Асоціацію, і Одеський фільм офіс я завжди орієнтувала на створення міжнародного молодіжного інкубатора, бо молоді митці – такі прекрасні й талановиті, без вантажу прожитих років. У цьому мені допомагали не лише мої партнери з Франції, а й партнери та друзі дочки – це молоді леви французького кіно, які дуже зацікавлені в цьому.

Так Інститут Франції в Україні познайомили мене з акторкою та спеціалісткою з комунікацій Манон Гале і ми організували фестиваль-анонс, який пройшов у офлайн-форматі в Одесі в 2019 році з абсолютним аншлагом. Ми показали фільми молодих французьких режисерів, а одеські глядачі обрали переможця – володаря гранпрі. До речі, цей же фільм потім отримав найважливішу французьку кінопремію «Сезар».

Проводити фестиваль-анонс нам допомагали Посольство Франції в Україні, Французький інститут, Одеська міськрада, Одеський фільм офіс, Одеська кіностудія. І, отримавши таку підтримку, ми вирішили заснувати кінофестиваль. Найбільший кумир мого життя – Жанна Маро, вона майже 40 років тому створила фестиваль «Перший план» в Анже, студентській столиці Франції. А тепер такий самий фестиваль з нашими колегами і партнерами створили ми.

– Фестиваль задумувався одразу як онлайн, враховуючи карантин? Чи плануєте ви проводити його офлайн, коли епідемія коронавірусу піде на спад?

– «Міст» задумувався як офлайн-кінофестиваль, який має проводитися щороку в Одесі та Марселі.

 – Одночасно?

–  Ні, по черзі: один рік в Марселі, один – в Одесі.

Сподіваємося, наступного року ми вже зможемо проводити фестиваль офлайн. Скоріше за все, він пройде в Марселі в рамках програми, присвяченої 50-річчю дружби міст-побратимів Одеси і Марселя. Ми розраховуємо, що там буде багато зіркових гостей, яких ми не можемо запросити через проведення фестивалю в онлайн-форматі.

До речі, про зіркових гостей. Коли мене запитують про те, де спеціальні гості, чому в журі немає легендарних французьких акторів, я завжди відповідаю, що ми дуже хочемо, щоб наші глядачі та представники нашої кіноіндустрії познайомилися з тими французькими кінематографістами, які зараз є успішними, на слуху, отримують призи в усьому світі. Бо є не лише Фанні Ардан, Катрін Деньов та інші, а й Мельвіль Пупо, К’яра Мастроянні (дочка Катрін Деньов), Рафаель Наджарі, Себастьєн Марньє та багато інших, про яких не знають наші глядачі. Наша задача – познайомити їх.

А французам хочемо показати наших українських молодих кінематографістів. Торік ми зробили покази в позаконкурсній програмі короткометражних фільмів Нарімана Алієва, Антоніо Лукіча, Валерії Сочівець.

–   Фестиваль проходить онлайн на платформі mictfest.com. Розкажіть, які умови перегляду фільмів.

–   Цю платформу торік для нас створила швецька компанія. Вона є дуже зрозумілою і безкоштовною для всіх. Потрібно лише зареєструватися – ввести пошту й пароль. А далі можна побачити програму фестивалю, склад журі, фільми та позаконкурсні заходи фестивалю.

–  Є певний графік показів фільмів чи можна дивитися кілька днів поспіль у будь-який час?

–  У будь-який час. Кожен фільм можна дивитися протягом кількох днів, такі обмеження пов’язані з тим, що маємо дотримуватися авторських прав.

–  Чи не було ідеї розвивати цю платформу, публікувати на ній новини та матеріали на тему кіно незалежно від фестивалю?

–  Однозначно ця платформа задумувалася як медіаплатформа для українського та французького контенту про кіно. Ми плануємо запропонувати молодим кінематографістам Франції та України розміщувати інформацію про їхні проєкти, фільми, кліпи, а також журналістські матеріали. Ми намагалися зробити це ще торік, але через коронавірус кіновиробництво дещо сповільнилося, тож і відповідних матеріалів про проєкти було небагато.

–  Галино, розкажіть про програму цьогорічного фестивалю. Що цікавого пропонуєте глядачам?

–  Ми не лише показуємо фільми, також організовуємо майстер-класи, круглі столи.

24 листопада о 10:00 за Парижем і 11:00 за Києвом – відкриття за участю всіх членів журі.

25 листопада о 18:00 за Парижем і 19:00 за Києвом – круглий стіл про жінок в кіноіндустрії з продюсеркою Сарою Сантамарія-Мертенс та представницями Асоціації жінок в українській кіноіндустрії Ларисою Гутаревич і Ксенією Бугрімовою.

26 листопада о 18:00 за Парижем, о 19:00 з Києвом і о 9:00 за Сіетлом – круглий стіл «Анімація сьогодні й завтра» із відомим українським аніматором Сашком Даниленком та координатором програм із анімації CNC Жан-Батістом Гарнеро.

27 листопада – майстер-клас українського продюсера та сценариста Олексія Гладушевського. «Сучасне кіно. Формат та неформат».

Я мрію, що коли фестиваль вийде в офлайн, ми ще створимо сценарну лабораторію.

–  Скільки глядачів подивилися фільми та події фестивалю торік? На яку кількість сподіваєтеся цього року?

–  Мені важко сказати, але йдеться про тисячі людей. Наприклад, один лише круглий стіл про збереження фільмів за участі тодішнього директора кіноархіву імені Пшеничного Влада Берковського та французької колеги мадам Беатріс (головного архіваріуса Франції) подивилися три тисячі осіб. Це багато, ми були приємно здивовані. Але треба додати, що більше глядачів – з Франції, а не з України.

–  Галино, розкажіть, будь ласка, про команду, яка займається фестивалем. Скільки вас?

–  Є дві співпрезидентки – я і Манон Гале. Генеральна продюсерка – Світлана Коробіна. Асоційованій продюсер – Сергій Міранков. Виконавчий продюсер – Станіслав Ройтберг. Директор із технічних питань – Віктор Броницький. Це основна команда. Інших спеціалістів ми залучаємо за необхідності.

–  Який бюджет фестивалю «Міст»? Хто його фінансує?

 –  Основна частина бюджету – це призовий фонд 500 тисяч гривень Це найбільший призовий фонд серед українських фестивалів, та й не лише українських. Їх нам люб’язно своїм рішенням надає Одеська міськрада. Ці гроші йдуть на рахунки переможців кінофестивалю прямо з держказначейства. Ми дуже вдячні Одеській мерії та міській раді за таку потужну фінансову підтримку.

Разом із нашими французькими партнерами ми вирішили, що не будемо ділити ці 500 тисяч гривень на багато різних частин, тому наші переможці отримують по 200 тисяч гривень (гранпрі фестивалю) і 100 тисяч гривень (переможці в трьох номінаціях).

–  Чи важко було отримати ці гроші від міськради? Чи подавалися на фінансову підтримку Держкіно, Українського культурного фонду?

–  Це було неважко. Міський голова Одеси Геннадій Леонідович Труханов дуже любить кіно, дуже добре знається на ньому і підтримує нас в усіх наших проєктах, бо вважає, що Одеса – це головна кінодіва українського кіно.

Український культурний фонд виділив гроші на платформу, за що ми їм також дуже вдячні. Також нас підтримує інформаційно Міністерство культури та інформаційної політики. А от Держкіно відмовило нам у фінансовій підтримці.

–   А що фінансує французька сторона?

–   Вони фінансують контент, промо, створення відеороликів, переклади, субтитри до фільмів, афіші. Не забуваймо, що не все можна оцінити грошима. Unifrance дає можливість зайти в їхню базу і обирати фільми, ми можемо посилатися на них, коли просимо в дистриб’юторів взяти на фестиваль стрічки. Велику підтримку надає CNC – консультує, курує, супроводжує наш фестиваль на кожному кроці.

Фото надані Галиною Сулимою