Спільне завдання комунікаційників та журналістів — пояснювати дії державних органів та процеси в державі, долаючи при цьому негативне упередження медіа і суспільства щодо будь-якої влади. Таку думку висловив програмний директор «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков під час дискусії «Журналістика VS комунікації — відрізняти комунікаційні кампанії від професійних обов'язків журналіста» у межах «Донбас медіа форуму»-2021.

«Журналістика і комунікації — якщо не діаметрально протилежні, то зовсім різні сфери за своєю суттю. Цілі в них сильно відрізняються, — сказав Андрій Кулаков під час дискусії. — Для комунікаційника головне — викликати певну дію в кінцевого споживача інформації, бажано — дію, яка призведе до позитивних змін у компанії чи інституції, яку він представляє. У журналіста, натомість, немає певної мети — він дбає про так званий суспільний інтерес. Журналіст своєю роботою створює дискурс навколо суспільних проблем; створює можливості, аби люди разом думали і разом діяли. Журналісти повинні відчувати відповідальність за це». Втім, на його думку, інтереси та цілі комунікаційників (зокрема тих, що працюють із владою та державними органами) та медіа можна поєднати, розповідаючи суспільству про дії влади та процеси в державі.

Адже, на думку Андрія Кулакова, в медіа склався упереджений, апріорі негативний погляд на все, що робить влада, і це не дозволяє адекватно висвітлити й оцінити важливі рішення, зміни, реформи. «Треба пояснювати, що це означає для конкретної людини, якими є правила гри і що можна зробити, аби змінити ці правила гри на краще», — каже експерт.

Модераторка дискусії, експертка з комунікацій Ніна Міщенко, зауважила: «Я завжди кажу своїм колегам-комунікаційникам: якщо журналіст чогось не знає, це не його провина, а твоя — ти йому цього не пояснив. З іншого боку, влада не дуже любить пояснювати, й будь-яке пояснення дається їй дуже важко».

Тетяна Ігнатченко-Тюріна, керівниця інформаційно-комунікаційного управління Донецької обласної державної адміністрації, висловила припущення, що влада боїться журналістів, адже чекає, що вони «напишуть щось не те».

Керівник комунікаційного компоненту проєкту DETS: Donbass Economic Transformation Strategy Роман Вибрановський нагадав, що й всередині органів влади чиновники часто не сприймають комунікаційників, адже не розуміють, чому постійно мусять задовольняти їхні запити на інформацію чи коментарі. Журналістам він закинув неготовність розповідати про політики (policies) цікаво й саме в тому форматі, який потрібен цільовій аудиторії.

«Загалом ми бачимо, що тренд змінюється: влада розуміє, що комунікація важлива, пояснювальний елемент дуже потрібний, тому йде до журналістів, — сказав Андрій Кулаков. — І просить допомогти з поширенням пояснювальних матеріалів. Усе, що стосується роз’яснення рішень, які впливають на життя людей, має бути прийнятним для медіа. Коли ж перетинається межа й починається промоція конкретного політика чи чиновника, це неприйнятно».

5 листопада стартував сьомий «Донбас медіа форум». Протягом двох днів на форумі в рамках дискусійних панелей виступили понад 40 спікерів. Основні напрямки дискусій цього року: відповідальність журналістів перед аудиторією та колегами, спільна та самостійна освіта, саморегуляція, адаптація до викликів та пошуки ефективних рішень.