28 квітня в Комітеті гуманітарної та інформаційної політики відбулась робоча зустріч, на якій обговорювалась модель нового органу, що реалізуватиме державну політику у сфері доступу до публічної інформації. Про це у Facebook повідомила нардеп, очільниця підкомітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук.

Також в обговоренні взяли участь заступник голови МКІП Тарас Шевченко, голова підкомітету з питань прав людини Тарас Тарасенко та виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін.

У фокусі дискусії були:

• Модель органу, що реалізуватиме державну політику у сфері доступу до публічної інформації;
• Його правовий статус: коло повноважень та місце у системі органів державної влади;
• Баланс приватності та публічності в межах державних політик;
• Потреба суспільства у просвітництві щодо розмежування інформації з різними рівнями доступу.

У коментарі «Детектор Медіа» Євгенія Кравчук зазначила, що поки ще немає фінальної моделі такого органу.

«Власне, ми слухаємо різні сторони, у травні організуємо онлайн дискусію...Мінкульт поки проти, щоб в одному органі були функції і захисту персональних даних, і доступ до публічної інформації...Тобто скоріше за те, щоб Уповноважений цим займався...Але депутати поки більше за спільний (доступ – Ред.)», – зауважила Євгенія Кравчук.

Євгенія Кравчук повідомила, що Комітет чекає на аналітику від Ради Європи щодо моделей таких органів і додала, що над питанням доступу до публічної інформації системно працюють в межах робочої групи при підкомітеті з питань інформаційної політики, який вона очолює.

У коментарі «Детектор Медіа» в.о. генерального директора директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ зауважила, що сьогодні саме Мінкульт є головним органом у системі центральної виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в інформаційній сфері.

«Вважаємо, що саме МКІП має бути головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення доступу до публічної інформації», – підкреслила Ганна Красноступ.

На запитання, чи дійсно міністерство поки проти, щоб в одному органі були зосереджені функції як захисту персональних даних, так і доступу до публічної інформації, Красноступ зазначила, що це питання поки обговорюється.

«Вважаю, що бажано залишити такі функції за окремими органами… Мені відомо, що офіс Ради Європи в Україні робить огляд моделей країн Європи щодо функціонування відповідних органів. Потім планується засідання «круглого столу» з порушеного питання», – підкреслила Ганна Красноступ.

Виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін у коментарі «Детектор Медіа» зазначив, що на підкомітеті з питань прав людини працює вже більше року робоча група, яка напрацьовує законодавство у сфері захисту персональних даних (ЗПД).

«Проєкт про захист персональних даних вони вже презентували, але у цій сфері держава має обов’язок створити незалежний орган, який буде здійснювати функції нагляду та контролю за дотриманням правил ЗПД. Це обов'язок України перед ЄС в рамках Угоди про асоціацію. Оскільки в деяких країнах такі органи об’єднують повноваження у сфері ЗПД та доступу та РГ вирішила, що теж варто використати таку модель, об’єднати функціонал з двох сфер - доступу та ЗПД», – зазначив він.

Олександр Бурмагін додав, що такий орган може бути «комісійним-колегіальним», і щодо нього має бути напрацьовано окремий законопроєкт.

«Через те, що там заторкується тема доступу ми ініціювали створення спільної групи з експертів від двох комітетів для роботи в цьому напрямку. Є поширеною назва "інформаційний комісар" для таких органів, але вона більш релевантна коли мова йде про одноосібне керівництво, в цьому разі вбачається, що він скоріше за все буде колегіальним. Наразі, ключові питання дизайну, в тому числі, повноважень - ЗПД + доступ чи тільки ЗПД - ще дискутуються», – зазначив Олександр Бурмагін.

Олександр Бурмагін додав, що багато експертів стверджують, що контроль та нагляд у сфері доступу, особливо в частині накладання санкцій за адміністративні правопорушення не є властивим для інституту омбудсмана.

«Самі представники Офісу (омбудсмана – Ред.), які входять в ті чи інші робочі групи теж говорять, що підсилення Офісу в цій частині може бути як тимчасовий захід, що в перспективі це потрібно у них забирати (складання протоколів про адміністративні правопорушення і все що з цим пов’язане). Питання – чи підсилювати Офіс і його можливості для нагляду у сфері доступу, чи включати це в повноваження нового органу – теж обговорюється», – додав Олександр Бурмагін.

Нагадаємо, що наразі повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У Секретаріаті Уповноваженого створено спеціальний Департамент у сфері захисту персональних даних.

Фото: Yevheniya Kravchuk/Facebook