Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардеп Микита Потураєв повідомив, що місцева влада практикує випуск так званих інформаційних бюлетенів, які витісняють з ринку друковані та онлайн-видання, підтримувані громадами. Про це Потураєв заявив 25 березня під час пресбрифінгу «Рекомендації громадянського суспільства парламенту та Уряду щодо реформ у сфері медіа».

За словами Потураєва, під час зум-наради з місцевими медіа він дізнався, що місцева влада використовує практику поширення так званих «бюлетенів».

«Робоча група повинна ще уважно подивитися на розділ про повноваження громад на предмет того, що цей розділ покриває всі місцеві медіа, від друкованих до онлайн-видань. Бо там історія важка, я взагалі не знав, що місцева влада випускає так звані бюлетені, це тенденція поширена, вона мене збентежила, я розумію, про що йдеться – це витіснення з ринку медіа, які підтримуються громадами, вони витісняються такими собі симулякрами медійними», – сказав Потураєв.

Нардеп додав, що така практика суперечить чинному законодавству і її треба припиняти.

Зазначимо, що проблематика «бюлетенів» полягає у тому, що влада на місцях таким чином спрямовує свої кошти на висвітлення діяльності не місцевим роздержавленим медіа на конкурсних засадах, а фактично видає щось самотужки. Це спотворює всю логіку реформи роздержавлення медіа.

1 січня 2016 року в Україні стартувала реформа державних та комунальних засобів масових інформації, на втілення цієї реформи було відведено три роки. 31 грудня 2018 року сплив термін, в який усі державні та комунальні газети повинні були реформуватись. Це означає, що ці ЗМІ мали вивести із числа засновників державні і комунальні підприємства та здійснити перереєстрацію. 

«Детектор медіа» розповідав про досвід реформування деяких ЗМІ:

• історію чернігівської районної газети «Наш край»
• як газета зі столітньою історією «Гадяцький вісник» опинилася на межі існування
• історію першої реформованої газети на Сумщині - «Голос Посулля»
• історію «Волинської газети», яка рік судилася за своє реформування
• як працює після роздержавлення найстаріша газета Харківщини «Слобідський край»
• про конкуренцію у маленькому місті для газети «Лесин край» у Новограді-Волинському
• про роздержавлення газети «Громада» на Львівщині

2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати.

Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня 2020 року дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада 2020 року заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.

Фото: Радіо Свобода