Колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз» Ігор Макар, який розповсюдив запис розмови силовиків Білорусі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, готовий свідчити в цій справі Офісу генерального прокурора України. Про це він повідомив Суспільному.

«Офіційного допиту не було, але сьогодні зі мною зв’язувалися українські спецслужби. Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Генеральній прокуратурі України. Також я сказав, що свідчення буде готовий надати колишній співробітник, який зараз виїхав у країну Євросоюзу. Я планую прилетіти у Київ. Не знаю, коли. Це залежить від спецслужб України. Зараз дуже погана ситуація з ковідом, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства», – розповів пан Макар.

Він сказав, що передав записи українським правоохоронцям у грудні 2020 року.

«Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета. Якби у 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні», – пояснив Ігор Макар.

Колишній працівник білоруського спецназу повідомив, що отримав запис у 2012 році від своїх анонімних джерел з Комітету держбезпеки Республіки Білорусь. За його словами, особа, яка зробила запис, нині перебуває в ЄС та готова свідчити у справі.

Пан Макар каже, що в 2012 почув на записі ім’я свого друга – колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва. «Після чого я зрозумів, що мені необхідно врятувати йому життя. Я спочатку передав (записи) американським спецслужбам, щоб врятувати життя Алкаєву, він зараз живий. Також завдяки цьому залишаються живими Бородач і Дудкін. Також планувалося і фізичне усунення Андрія Суздальцева, він живий. Але, на жаль, Павла Шеремета вже з нами немає», – додав він

Як писав ДМ, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз» Ігор Макар передав записи розмов бельгійському виданню EUobserver. 4 січня «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж.

Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, а також способи усунення колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва, експолковника Володимира Бороданя та ексвиконувача обов'язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В'ячеслава Дудкіна. Нацполіція 4 січня повідомила, що в грудні 2020 року слідство за допомогою Служби зовнішньої розвідки України отримало «певну інформацію», яка «представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році».

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрали п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста. 28 вересня суд присяжних Шевченківського райсуду Києва заслухав по суті справу за обвинуваченням у вбивстві. Андрій Антоненко, Яна Дугарь і Юлія Кузьменко у суді не визнали своєї вини. 

Фото: Суспільне