За останній рік показник українців, які отримують інформацію про стан справ у країні та світі із соцмереж, виріс майже вдвічі, з 24% до 44%. Більше половини опитаних дізнаються новини із фейсбука. Такими є результати опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» спільно з Центром Разумкова на замовлення ГО «Детектор медіа».

Отже, соцмережі дедалі більше створюють інформаційну конкуренцію телебаченню, але відкритим залишається питання, як використання фейсбука як джерела новин впливає на соціальну психологію та політичну культуру українців. У відкритому доступі немає наукових робіт на цю тему. Водночас певну поживу для роздумів дають заокеанські дослідження.

Негатив перемагає

За даними Pew Research Center, близько двох третин американців вважають, що соцмережі в основному негативно впливають на те, як сьогодні йдуть справи в США. Лише один із десяти каже, що ці платформи більшою мірою позитивно позначаються на ситуації у країні. На думку чверті, соцмережі не мають ніякого політичного ефекту.

Ті, хто дає негативні оцінки, найчастіше згадують дезінформацію, ненависть і переслідування, які трапляються на цих інтернет-ресурсах.

Жінка, 65 років: «Люди не поважають чужі погляди. Одні групи б’ються з іншими. Ви не можете ділитися своїми думками на суперечливі теми, не боячись, що хтось спробує нашкодити вам або вашій родині».

Чоловік, 42 роки: «Люди не можуть відрізнити факти від думок і не здатні критично оцінювати джерела. Вони схильні вірити всьому, що читають, і коли вони бачать суперечливу інформацію, особливо пропаганду, то відключаються і, схоже, не довіряють жодній інформації».

Оцінки респондентів варіюються в залежності від політичних уподобань і ідеологічних поглядів. Більшість прихильників Республіканської та Демократичної партій упевнені, що соцмережі несуть переважно негатив, але особливо поширена така думка серед республіканців.

Молоді люди акцентують на позитиві більше, ніж старше покоління. Проте серед них більш оптимістичні демократи.

Меншість американців, які вважають, що соцмережі благотворно впливають на стан справ у країні, зазначають в основному два чинники: ці русурси допомагають людям бути в курсі подій, а також дозволяють встановлювати зв'язки, спілкуватися та об'єднуватися у спільноти.

Чоловік, 65 років: «Якби не було соцмереж, багато людей могли би почуватися самотніми й покинутими».

Жінка, 27 років: «Ці платформи демократизували суспільство. Завдяки їм ми частіше чуємо голоси людей, які піддаються пригнобленню».

Прогресивний регрес

Водночас, як показує дослідження Німецького фонду Маршалла (CША), сьогодні користувачі фейсбука цікавляться матеріалами новинних видань, що регулярно публікують дезінформацію, набагато частіше, ніж напередодні американських виборів 2016-го.

За три роки кількість лайків, коментарів і репостів статей, узятих із джерел, які постійно публікують недостовірну чи маніпулятивну інформацію, зросла утричі.

Енді Стоун, представник компанії Facebook, зазначає, що аналіз тільки лайків, коментарів і репостів може привести до неправильних висновків, тому що ці дані не віддзеркалюють того, що більшість користувачів бачить у соцмережі. У відкритий доступ не викладається інша інформація про дії користувачів, наприклад, охоплення постів, підкреслює Стоун.

Своєю чергою Карен Корнблух, аналітик Німецького фонду Маршалла, звертає увагу на те, що темпи зростання числа лайків, коментарів і репостів контенту, опублікованого брехунами й маніпуляторами, перевищили темпи зростання кількості користувацьких взаємодій із такими поважними виданнями, як Reuters, Associated Press і Bloomberg.

За словами Корнблух, оператори соцмереж виявилися в парадоксальній ситуації, оскільки їхній бізнес заснований на принципі залучення нових юзерів за рахунок вірусного контенту, щоби потім цим користувачам показувати рекламу. Придушення дезінформації, на думку аналітика, суперечить економічним інтересам дітища Марка Цукерберга й подібних компаній.

Вітчизняний вимір

Тим часом в українському сегменті фейсбука спостерігаються ті ж системні проблеми, які хвилюють американських користувачів. Шквал брехні, фейків, маніпуляцій і політичної ненависті.

Згідно з дослідженням, проведеним ініціативою «Як не стати овочем», 34% українців публікують у фейсбуку маніпулятивну інформацію, 29% розміщують посилання на сайти-сміттярки, 13% постять фейки. 

При цьому 46% громадян, як свідчить вищезгадане опитування «Демініціатив» і КМІС, упевнені, що керівники соцмереж і держава однаково зобов’язані боротися з поширенням дезінформації.

Водночас із 2019 року явно виріс градус ненависті між представниками різних електоральних та ідеологічних таборів. І, судячи з усього, цей тренд продовжиться. 

Занадто велика спокуса не поділитися з віртуальною громадськістю власним політичним гнівом, коли накипіло або просто тому що поганий настрій, і не полаятися з тим, хто думає інакше, перебуваючи від нього на безпечній відстані. Це захоплююче.