
ЦЕДЕМ виграв у ЄСПЛ справу щодо доступу до автобіографій кандидатів у нардепи
ЦЕДЕМ виграв у ЄСПЛ справу щодо доступу до автобіографій кандидатів у нардепи


Про це йдеться на сайті Центру демократії та верховенства права.
Так, ЄСПЛ визнав, що Україна порушила ст. 10 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, відмовивши в доступі до інформації про освіту та трудову діяльність політичних лідерів, що міститься у їхніх резюме, поданих до виборчих комісій.
У листопаді 2014 року ЦЕДЕМ (тоді ще Інститут Медіа Права) звернувся до ЦВК із проханням надати копії автобіографій очільників виборчих списків 6 політичних партій, які перемогли на виборах до Верховної Ради у 2014 році – Віталія Кличка, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, Арсенія Яценюка, Ганни Гопко та Юрія Бойка. Комісія відмовилась надати документи, посилаючись на конфіденційність відомостей.
У суді ЦЕДЕМ намагався довести, що відомості про трудову та громадську діяльність, склад сім'ї політиків не є конфіденційною інформацією. Проте суди першої та апеляційної інстанції стали на сторону відповідача.
Також, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що викладені доводи «не викликають необхідності перевірки матеріалів справи» і відмовив у відкритті касаційного провадження, тобто визначив скаргу як необгрунтовану.
Тоді ЦЕДЕМ подав заяву до ЄСПЛ. Суд визначив, що хоча у запитуваній інформації і містились особисті дані, пов’язані з освітою та професійною діяльністю політичних лідерів, розголошення цієї інформації не піддало б політиків ще більшому публічному обговоренню, ніж після їхньої реєстрації в якості топ-кандидатів від партій на виборах.
Як зазначив Європейський суд, «стосовно інформації про освіту та трудову діяльність кандидатів національні суди не провели належного балансування, порівнюючи шкоду, яку будь-яке розкриття може завдати інтересу політиків у нерозголошенні інформації, з наслідками для ефективного здійснення свободи вираження поглядів організації-заявника. Вони, очевидно, намагалися врахувати останній аспект, зробивши висновок, що не було необхідності розкриття інформації з точки зору ефективного здійснення виборчих прав. Однак не було спроб оцінити попередній аспект балансування: ступінь потенційного шкідливого впливу на конфіденційність політиків».
З повним текстом рішення ЄСПЛ можна ознайомитись тут.
