Запитання „ТК”: Який сигнал суспільству подав Віктор Ющенко, призначивши Віталія Докаленка головою НТКУ? оновлено
27 Жовтня 2005
Запитання „ТК”: Який сигнал суспільству подав Віктор Ющенко, призначивши Віталія Докаленка головою НТКУ? оновлено
Відповідають: Тарас Шевченко, Олександр Ткаченко, Сергій Грабовський, Ігор Куляс, Олесь Доній, Микола Княжицький, Володимир Фесенко, Кость Бондаренко, Віктор Небоженко, Наталя Лигачова, Дмитро Лиховій, Віктор Уколов
Відповідають: Тарас Шевченко, Олександр Ткаченко, Сергій Грабовський, Ігор Куляс, Олесь Доній, Микола Княжицький.
Як відомо, Віталій Докаленко неодноразово заявляв про недоцільність створення Суспільного телебачення. В опитуванні „Детектор медіа” 31 січня 2005 р. він заявив наступне: „Вот еще смешная история: создать общественное ТВ, которое должно быть независимым. Раньше было средство влияния на телевидение, был свой орган. А новая власть будет ходить и упрашивать собственный канал, чтобы они красиво ее освещали. У нее не будет своего средства вещания, чтобы донести свои мысли, тем более в нынешней сложной ситуации. Давайте, пусть страна вначале выздоровеет, а потом, когда у населения будут нормальные зарплаты и пенсии, будем говорить про общественное телевидение». Втім, на прес-конференції з приводу призначення його головою НТКУ Віталій Докаленко сказав, що основна мета – побудова суспільного мовлення на базі УТ-1.
Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права:
- Не вважаю себе експертом у цьому питанні. Я не можу коментувати призначення Віталія Докаленка головою НТКУ, тому що я не знаю його особисто, ніколи не чув його заяв.
Олександр Ткаченко, телеменеджер:
- Я не хотів би коментувати призначення голови НТКУ. Тому що, з одного боку, я причетний до цих подій, з іншого - я уникаю давати коментарі з приводу призначення своїх колег.
Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу „Сучасність”:
- На жаль, цю людину я взагалі не знаю. Щодо заяв. Заяви – це заяви. Вони можуть бути які завгодно, навіть такими, що під собою нічого не свідчать. Головне – людина, яка за ними стоїть. За всіх обставин, головним чинником цього та майбутніх призначень протягом найближчих півроку, що залишилися до виборів у парламент, однозначно була і буде близька виборча кампанія. Це стосується і можливого призначення, скажімо, на національному радіо. Про це багато говорилося, і не виключено, що такі призначення будуть реалізовані, але все диктуватиметься тільки завданнями виборчої компанії. Тобто, це будуть люди, які стоять близько до влади. Це ті люди, які підуть, як колишні керівники, на будь-які порушення законів, норм журналістської діяльності та інших. Але, водночас, це будуть люди, які однозначно не загострюватимуть якісь суспільні проблеми, коли це не буде потрібно владі. Звичайно, вони діятимуть зовсім інакше, ніж це відбувалося раніше, але за старим добрим принципом „тільки б не було війни”, який, між іншим, дуже ефективно впливає на свідомість значної частини виборців. Мені здається, така думка цілком адекватна до нинішньої ситуації.
Ігор Куляс, медіа-експерт, тренер з новинної журналістики «Інтерньюз-України»:
- Я вважаю, що з багатьох варіантів, які озвучувалися, якщо не брати до уваги команду Андрія Шевченка, це найкращий варіант. По-перше, тому що Віталій - людина досвідчена, спокійна і політично незаангажована. Питання з приводу подальших рухів у напрямі суспільного телебачення більше стосується влади, ніж голови НТКУ. З боку Президента це рішення можна розцінювати як знак до того, що повернення назад вже не буде. Знак до того, що нарешті зникнуть люди вчорашнього дня. А все, що стосується НТКУ, то все, як і раніше, залежить від влади. На мою думку, це рішення було більш-менш очікуваним. Принаймні, для тих людей, які були в курсі. Але маючи справу з нашим Президентом можна було помітити, що йому дуже характерні спонтанні рішення. Він людина досить непередбачувана. Тому немає приводу дивуватися.
Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей:
- Я хотів би звернути увагу на декілька нюансів: перше – це те, що за каналом «Тоніс» є певний бізнес, конкретні власники, які мають певні стосунки з партією народний союз «Наша Україна». А інтереси партії і інтереси оточення не слабнуть. Позиція Мартиненка залишається сильною. Другий момент - це те, що не взяти до уваги інші, досить розкручені кандидатури, - це ще раз підтверджує, що зараз інший уряд і певна відмінність у політиці. Ми вже бачимо відмінність уряду Тимошенко від уряду Єханурова. У новому уряді люди будуть спрямовані не на PR, а на більш невидиму роботу. Згадаю, що після появи Путіна публічна політика пішла геть. Я маю на увазі етап кар’єрної політики. Подібне у нас зараз відбувається у виконавчій владі. Тому призначення саме такого керівника, на противагу кандидатурам Шевченка і Ткаченка – підтвердження шляху кар’єрної політики. Тому що Шевченко і Ткаченко - більш знакові постаті. Політика на Першому каналі буде робитися не так публічно, як в лабіринтах Секретаріату Президента, або у партії Народний союз «Наша Україна» і у найближчому оточенні Президента. З одного боку, це буде більш кулуарний, з іншого - більш фаховий підхід. Адже публічність передбачає з одного боку більше поверховості, з іншого - прикутість уваги. А щодо перетворення державного телебачення на суспільне, то я вважаю, що зараз всі подібні проекти будуть просто відсуватися. Буде зберігатися "статус кво", і будуть сповільнятися усякі реформації. Тобто, шокова терапія ніде проводитись не буде. Але це не мислення з категорії «гірше-ліпше». Це інше. Це інший продукт, ніж був би за Ткаченка, Шевченка та за Стецьківа. Там було б з одного боку бажання різких змін, з іншого - небезпека в тому плані, що за цими змінами могло б прийти щось корисне. Зараз залишається тільки гадати на кавовій гущі. Треба чекати конкретних кроків. А якщо суспільне телебачення залишиться на державному фінансуванні, то воно буде державним по суті. А згідно з тим жодна концепція не передбачала переведення телевізійного життя на суспільний внесок, а назва б не передбачала зміни суті.
Це рішення не було раптовим. Просто Президент тепер бере до уваги іншу концепцію. У нас зараз інша ситуація. Можна сказати, що в нас зараз інший Президент. Ці зміни спричинилися тим, що у вересні він стояв на порозі втрати влади.
Микола Княжицький, генеральний директор компанії „Медіа Дім”:
- Я наразі вважаю Віталія Докаленкa дуже талановитим менеджером та професіоналом. Але його позицію щодо непотрібності суспільного мовлення не поділяю. Впевнений, що суспільне телебачення для України є необхідним. Доки воно не з’явиться, конфлікти з цього питання продовжуватимуться. Також залишаться відкритими питання з боку інших держав щодо демократії. Але його призначення і проблему суспільного телебачення вважаю зовсім непов’язаними речами. У всіх проблемах, які виникають у сфері суспільного мовлення винні тільки політики. В принципі, досвіду для цієї посади йому вистачає, але чи зможе він впоратися з поставленими задачами в таких нестабільних політичних умовах, які зараз існують? З одного боку, я згоден з призначенням Віталія Докаленка, але з іншого, законного боку - це помилка.
Паралельно з „Детектор медіаю” своє опитування проводив Центр досліджень політичних цінностей. Їх питання звучало так:
«Яких змін зазнає НТКУ у зв‘язку зі зміною керівництва?»
Відповідають: Володимир Фесенко, Кость Бондаренко, Віктор Небоженко, Наталя Лигачова, Дмитро Лиховій, Віктор Уколов.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
- На мій погляд, зміни обов’язково будуть, хоча якими вони будуть, ми можемо гадати лише теоретично, тому що Віталій Докаленко – не дуже відома людина (в усякому разі, в політичному середовищі), на відміну від Андрія Шевченка. Враховуючи той факт, що новий керівник НТКУ – людина молода, амбіційна, орієнтована на нові інформаційні проекти, можна передбачати, що зміни будуть досить суттєвими. Інша річ, залишається відкритим питання, чи відбудеться поступова трансформація НТКУ в систему громадського телебачення. Шевченко й Ткаченко пропонували раніше свої проекти створення громадського телебачення. Про такі проекти з боку пана Докаленка я, чесно кажучи, не чув. Можливо, вони й були, але широкого розголосу не мали. Тому це питання залишається відкритим.
Кость Бондаренко (директор Інституту національних стратегій):
- Мені важко сказати, які зміни відбудуться, – можна лише стверджувати, що ідея громадського телебачення, заради якої на НТКУ приходила попередня команда, не буде втілена найближчим часом. Це адміністративне рішення (так само, як і попереднє) не узгоджене з Верховною Радою, всупереч Конституції. Мені здається, варто говорити про те, що УТ-1 залишиться УТ-1 і серйозного реформування найближчим часом там не відбудеться.
Віктор Небоженко (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
- Практически никаких. Дело в том, что НТКУ принципиально нереформируемая и непродаваемая организация. Что-то принципиально новое должно появится на аудиовизуальном ландшафте Украины для того, чтобы что-то произошло с НТКУ. Поэтому, я думаю, что смена руководителей ни к чему не приведет, кроме как к укреплению общей тенденции, которую упорно реализует Ющенко - замена политиков, которые играют с той или иной политической силой, пример Стецькива здесь красноречив, на полутехнарей, которые просто выполняют свою работу. Другая проблема заключается в том, что, назначив президента НТКУ единолично, Ющенко с этой минуты будет нести ответственность за низкую эффективность этой компании, а это не то, что ему сейчас надо. Поэтому, я думаю, что этот процесс будет продолжаться и в рамках реорганизации, и в рамках самого учреждения, и в рамках обсуждения общественного телевидения. Именно с этой темой я связываю возможность кардинального изменения аудиовизуального ландшафта Украины за последние 15 лет.
Наталя Лигачова (головний редактор Інтернет-видання «Детектор медіа»):
- Мне сложно говорить конкретно, поскольку пока что, кроме нескольких слов из заявления Виталия Докаленко, не представлена программа реформирования НТКУ. Более того – во всех своих предыдущих заявлениях Виталий Доколенко выступал как противник реформирования НТКУ в направлении общественного телевидения. Он заявлял, что государственное телевидение должно оставаться государственным. Внезапная перемена в его заявлениях относительно образования общественного телевидения вызывает у меня двойственные чувства. Я не вижу особых оснований для оптимизма в этом вопросе. Мне кажется, что таким образом Президент Виктор Ющенко в очередной раз пренебрег мнением общественных организаций, которые не лоббировали изо всех сил какую-то одну кандидатуру, хотя в принципе как лидер всеми нами признавался Андрей Шевченко. Но, с другой стороны, уж то, что общественные организации ни разу не называли среди претендентов Виталия Докаленко – это факт.
Что касается судьбы НТКУ, думаю, сейчас все сотрудники телекомпании в растерянности: мало кто знает нового президента. Я его знаю по телеканалу «Тонис», уважаю этот канал, но то, как он развивался в коммерческом плане и то, что нужно делать на НТКУ, – абсолютно разные вещи. И говорить о том, что этот человек готов сделать все, чтобы через год нам было не стыдно за УТ-1, мне сложно. Я не могу сказать ни «да», ни «нет». Покажет только время.
Дмитро Лиховій, перший заступник головного редактора газети «Україна молода»:
- Звичайно, так відразу з великим ступенем вірогідності щось прогнозувати досить складно, тому що мабуть не тільки для мене, а і для багатьох людей, які займаються політичною журналістикою, пан Докаленко не є відомою фігурою. Він перебуває в тіні певних чи то комерційних, чи політичних так і не названих людей, що до цього дня підтримували на плаву канал «Тоніс», а зараз пролобіювали його призначення на посаду президента Національної телекомпанії. З того, що я знаю про процес призначення президента НТКУ, я можу зробити висновок про національну складову цього призначення. Тобто, я не кажу про якісь там етнічні питання, але вже той факт, що Докаленко не володіє українською мовою, досить красномовно свідчить про його неспроможність очолювати саме Національну телекомпанію України. Я чув, що в нього була досить хороша концепція перетворення українського державного телебачення на громадське, тобто створення суспільного мовлення. Але передусім, його призначенням напрошується висновок про те, що такі різкі процеси очищення УТ-1 від спадку політичного режиму Кучми, коли УТ-1 було політичним рупором, не побоюся цього слова, злочинного режиму, при Докаленку будуть загальмовані. Про це вже свідчить заява про відставку Андрія Шевченка, який був одним із основних суперників Докаленка в боротьбі за пост президента НТКУ. Я думаю, що процес «громадськізації» УТ-1 із приходом Докаленка загальмується, і сили, які раніше охоче читали темники, а під час керівництва команди Стецьківа і Шевченка чинили помаранчевій команді активний опір, при Докаленкові отримають шанс на реабілітацію.
Віктор Уколов, провідний експерт Центру екстремальної політики:
- Якщо відверто, то жодних змін не очікується. Зміни могли би бути, якби Андрій Шевченко став президентом Національної телекомпанії, або скажімо Олександр Ткаченко. Для того, щоби вичистити «авгієві конюшні» НТКУ, потрібна неабияка сила волі і дуже хороша цілеспрямованість. Справа в тому, що штати НТКУ роздуті. Існує величезна кількість програм, які не мають рейтингу. Існує величезна кількість людей, які вважають себе надзвичайно талановитими журналістами, але яких не розуміє глядач. Звільнити їх можливо лише у випадку, якщо буде проведена реорганізація НТКУ. Наприклад, створено суспільне телебачення. Це єдиний випадок, коли кодекс законів про працю дозволяє звільнити усіх, а потім підписувати контракти із тими, хто проходить певний відбір. У всіх інших випадках, якщо відбуваються звільнення, три профспілки НТКУ добиваються дуже легко, через суд, поновлення на роботі звільненого працівника і виплати величезної компенсації за моральну та матеріальну шкоду. Таким чином, просто директор одного з комерційних телеканалів в даному випадку не підходить. Треба харизматичний лідер, який буде користуватися підтримкою суспільства і підтримкою в журналістському середовищі. На превеликий жаль, телеканал «Тоніс» не є тим телеканалом, який згідно рейтингів GFK, або інших моніторингових організацій, користується підтримкою більшості глядачів. Перше місце в Україні займає «Інтер», далі «1+1», далі «Новий канал», «ICTV», а «Тоніс» значно нижче в цьому списку. Тому, власне, я не очікую якихось значних змін в Національній телекомпанії України.
Підготували Ольга Денисенко, Галина Ширшик, „Детектор медіа”, спільно з Центром досліджень політичних цінностей
Читайте також:
Президент не имеет политической воли на создание общественного ТВ
Новый президент НТКУ Виталий Докаленко был сегодня представлен коллективу компании
УТ-1 очолив керівник "Тонісу"? Дмитро Тузов підтвердив призначення Докаленка (оновлено)
Рибачук: в майбутньому керіників НТКУ обиратиме Наглядова рада каналу
Президент України привітав Віталія Докаленка із призначенням його на посаду президента НТКУ
Андрей Шевченко подал в отставку с поста вице-президента НТКУ
Сьогодні в приміщенні НТКУ Олег Рибачук представить нового президента телекомпанії
Стецькив: Ющенко хочет вернуть на НТКУ старую власть
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Галина Ширшик, „Детектор медіа”, спільно з Центром досліджень політичних цінностей
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ