Запитання „Детектор медіа”: Як ви вважаєте, чи можлива розкрутка естрадного виконавця без телебачення? І скільки коштуватиме розкрутка молодому артисту, якщо брати до уваги запис альбому, зйомки кліпів, їхню ротацію в телеефірі?
29 Серпня 2005
Запитання „Детектор медіа”: Як ви вважаєте, чи можлива розкрутка естрадного виконавця без телебачення? І скільки коштуватиме розкрутка молодому артисту, якщо брати до уваги запис альбому, зйомки кліпів, їхню ротацію в телеефірі?
Відповідають: Микола Фандєєв, Кармигаш Абдикарімова, Людмила Полковникова, Лілія Музика, Володимир Пригладь, Ігор Ліхута, Олександр Бригинець, Володимир Орлов, Сашко Положинський
Відповідають: Микола Фандєєв, Кармигаш Абдикарімова, Людмила Полковникова, Лілія Музика, Володимир Пригладь, Ігор Ліхута, Олександр Бригинець, Володимир Орлов, Сашко Положинський.
Парадоксальна ситуація складається сьогодні в шоу-бізнесі: з одного боку, глядачі скаржаться на засилля на телеекранах одних і тих самих виконавців, телепродюсери - на відсутність нових яскравих імен, а яскраві, але поки що нікому не відомі особистості, потенційні суперники Софії Ротару та Таісії Повалій, у свою чергу, стверджують, що пробитися на вітчизняний телеекран майже неможливо. І, все ж таки, чи є телеефір обов’язковою умовою для розкрутки молодого виконавця? І скільки грошей потрібно, щоб це відбулося? Із цим запитанням ми звернулися до українських та зарубіжних експертів, яких зустріли під час фестивалю мистецтв „Слов’янський базар у Вітебську”.
Микола Фандєєв, музичний оглядач журналу „Ответь”(Росiя):
- Без телевидения раскрутка молодого исполнителя возможна, если артист реально талантлив. Она будет тяжелей. Ведь, если артист товар, то телевидение – это реклама. Чем больше товар рекламируешь − тем больше он будет востребован. Это закон. Можно продать хороший товар без рекламы? Иногда – да. То же самое и в шоу-бизнесе. Весь русский шансон, например, раскручен без телевидения. Существует и ряд групп, которые раскрутились и превосходно чувствуют себя без телевидения. Такие, как „Король и шут”, например.
Так что, если артист талантлив, но у него нет стартового капитала, у него все равно есть шанс пробиться на эстраде. Я не говорю про „Фабрику звезд” или „Народный артист”, куда попасть очень трудно. Все хотят петь, но не всех туда возьмут. Зачем телепродюсерам этих программ лишняя работа? Кого-то, конечно, они возьмут и с улицы, ну а других... Есть такое понятие “теневой бюджет“, и организаторы этих отборов тоже не дураки. Кто же откажется при возможности набить карман? Кстати, „Фабрика звезд” на российском телевидении уже закрылась, потому что не бывает в мире волшебства: нельзя создать за три месяца полноценную звезду, для этого должны пройти годы. Как, например, в случае с Эдитой Пьехой и Софией Ротару.
Если артист действительно талантлив и у него нет денег на телевизионную раскрутку, то для начала он может предлагать свои записи на рекорд-лейблы, у нас их в России сейчас порядка 50, а, может, и ста. Если 40 из них не заинтересуются, то хотя бы десять обратят внимание на молодого исполнителя. Потом с этим артистом будет заключен контракт, может быть, даже достаточно рабский для него самого. Но тут надо все же учитывать, что шоу-бизнес – это прежде всего бизнес. И артист должен осознавать: поскольку его деятельность - это деньги, то себя надо позиционировать так, что не только он эти деньги должен зарабатывать, но и его ближайший партнер. Гораздо легче раскрутиться тому артисту, у которого есть чувство партнерства.
Традиционная же раскрутка через телевидение – снять клип и купить эфирное время на платных каналах. Чем талантливее артист, тем меньшим бюджетом он может обойтись. Считается, что эта сумма в России колеблется от 500 тысяч до миллиона долларов. Пиар-кампания должна быть комплексной: пресс-атташе должны заряжать статьи в газеты и журналы параллельно с демонтрацией клипов. Для раскрутки необходимо иметь несколько хитов в альбоме. Потому что с одним хитом артист быстро заглохнет. Думаю, это произойдет с Серегой. Второго „Черного бумера” вряд ли мы от него дождемся. Это певец одной песни.
Снимать клипы не на хиты не стоит. Лучше тогда их вообще не снимать. Чтобы артисту достаточно было укрепиться, на альбоме достаточно два-три хита. Причем раскручивать артиста надо с более слабого хита, потом брать посильнее. Не так важно, будут это клипы или качественная телесъемка с какого-нибудь концерта. У Валерии на песню „Часики” клипа не было вообще, хотя песня раскрутилась.
А теперь о главном. За деньги на российском телевидении (и не только российском, а и на украинском тоже) можно купить эфир, но нельзя купить любовь народа. Проплатив телеэфир, артист может не сходить с экранов телевизоров, может стать таблоидным героем, но народ не будет ходить на его концерты и не будет покупать его диски. У нас есть певица Жасмин, в которую вложили порядка десяти миллионов долларов за все ее время существования на эстраде. Концертами она их уже никогда не отобъет. Получается, что эстрада для Жасмин не профессия, а хобби, потому что профессия – это то, что кормит. И хотя у нее есть хорошие песни, у нее потрясающий тембр голоса, узнаваемый, что немаловажно для артиста, у нее есть свое „Я”, народ ее, мягко говоря, недолюбливает. Может быть, это потому, что она сразу себя так позиционировала: у меня богатый муж, и я вас всех могу скупить на корню. Видимо, эта пиар-история не в ее пользу.
- Кармигаш Абдикарімова, директор міжнародного конкурсу дитячої творчості „Жайворонок” (Казахстан):
- Телевидение, считаю, необходимо для раскрутки молодого исполнителя. Потому что знаменитым и популярным делает исполнителя только ТВ. У него больше слушателей и зрителей, чем на всех вместе взятых концертах, в которых принимает участие артист. Телевидение работет на тех зрителей, которые не могут посетить концерты. Поэтому самая действенная реклама и пиар - на телевидении. Как говорится, лучше один раз увидеть, чем сто раз услышать.
Сейчас в Казахстане снимается много клипов. Те, кто поизвестнее, снимают за рубежом и в ближнем зарубежье – например, в России и в Узбекистане. Конечно, самой раскрученной и желанной на каналах национального телевидения является Роза Рымбаева. На казахском телевидении часто демонстрируются и записи концертов, но клипов, конечно, больше. У нас есть два коммерческих музыкальных канала - Хий фи и 31 канал –которые специализируются на демонстрации клипов. Государственные же каналы дают, в основном, записи концертов.
Суммы, которые вкладывают продюсеры в наших исполнителей, гораздо меньше, чем в России. Детский клип мы ухитряемся снять даже за 500 долларов. А взрослым исполнителям съемки клипа обходятся от 10 тысяч долларов до 50 тысяч. Эфир платный на коммерческих каналах, а на государственном телевидении, как правило, бесплатный. Начинающие артисты часто договариваются об эфире на бартерных условиях, соглашаясь без гонорара выступать в концертах, которые устраивают те же телепродюсеры. У каждого канала свои цены. Но те, кто хочет раскрутиться, платит. Как минимум, стартовый капитал начинающего исполнителя должен быть 50 тысяч долларов. Но это только для начала – купить песню, сделать один клип и прокрутить его по всем телеканалам.
Людмила Полковникова, генеральний продюсер міждержавної телерадіокомпанії „Мир”(Республіка Білорусь):
- Более тридцати лет я проработала на радио и телевидении, вела программу «Лучшие песни года». Со всеми белорусскими исполнителями работала. Солодуха, Тиханович, Поплавская – их раскруткой на телевидении мы как раз и занимались. Сейчас перед эстрадными исполнителями Беларуси стоит задача выйти на международный (хотя бы на страны СНГ) рынок. Поэтому задача телевизионщиков - как можно больше продвинуть этих исполнителей. В Беларуси действует указ, что 70 процентов радио- и телеэфира должно быть только белoрусским. Поэтому и радио, и телевидение и день и ночь крутят у нас только белорусских исполнителей. Причем абсолютно бесплатно. Если наш артист где-то заикнется, что кто-то требует с него деньги за эфир, то будет огромный скандал, и этот журналист или ди-джей уже работать не будет. На что тратят эстрадные исполнители деньги? На костюмы, на выпуски дисков, альбомов. Композитору платят по личным договоренностям. Но, конечно, известным исполнителям, таким, например, как Петр Алфимов, песню могут и бесплатно подарить. Дороже всего обходится исполнителю аранжировка – около ста долларов, некоторым удается, правда, сделать это и за 70 долларов у начинающих аранжировщиков. А вот записывающие студии, как правило, предоставляются бесплатно. Мы, например, на своей телерадиокомпании никогда не отказываем в записи и молодым, и именитым исполнителям. Ведь это наш национальный продукт и его нужно поддерживать всеми силами. При этом мы ставим и свое условие, что премьера песни прозвучит только у нас, что первое интервью тоже будет у нас.
На белорусском телевидении сейчас очень популярна программа «Серебряный дилижанс» - аналог российского «Народного артиста». На СТВ - «Хит-момент», на белорусском национальном телевидении - «На перекрестке Европы». В этих программах участвуют как звезды, так и молодые исполнители. Белорусские телеканалы много пиарили перед конкурсом «Евровидения» Анжелику Агурбаш, Наталью Подольскую, которую мы тоже считаем своей, хотя она и выступала от России на Евровидении, Алесю, Инну Афанасьеву, Ирину Дорофееву. Это делается абсолютно бесплатно, потому что считается государственно важным делом.
Лілія Музика, кореспондент відділу культури газети «Факты и комментарии» (Україна):
- На украинском телевидении клипы делятся на три категории. Категория А - это клипы артистов уровня Софии Ротару, Филиппа Киркорова, клипы которые берут и ставят в эфир абсолютно бесплатно. Категория В – это те, за демонстрацию которых исполнитель платит деньги, но это очень качественные работы, за которые не стыдно. Третья категория С - это клипы не очень хорошего качества, но которые тоже можно пристроить, но уже за большие деньги, на любом музыкальном канале. Эфир стоит, по неофициальным данным, сто долларов за один показ. Чтобы песня была на слуху, и артиста стали узнавать, в день этот клип нужно показать десять раз. То есть, дневной бюджет эфира на одном телеканале исполнителю обойдется в тысячу долларов. Такая атака должна длиться, как минимум, два месяца. Самый дорогой эфир на канале М1. «Мелорама» тоже коммерциализировалась. Бесплатным остался у нас эфир только на Национальном радио.
Володимир Пригладь, продюсер Наталії Валевської (Україна):
- Роль телевидения? Да это самое главное. Первое место в раскрутке играет телевидение. Без телевидения исполнитель эстрадной песни никогда не станет популярным. Если у тебя много эфира, твоя популярность растет прямо на глазах. Конечно, можно, как прежде, ездить по концертам от филармонии, но сколько ты можешь объездить городов и сел за год? Так и вся жизнь пройдет, а знаменитым не станешь. Так что, нужны и деньги, и талант, и знакомства. Раскрутить неталантливого человека можно на ТВ, но это будет „снежная популярность”, которая растает, когда человек выйдет на концертную площадку.
Популярность Наташи Валевской стала расти, когда она победила в телешоу „Шанс”, и ее продюсированием занялся телеканал „Интер”. До этого нас очень поддерживало областное Хмельницкое телевидение – Наташа довольно часто появлялась в его эфире, и жители области ее хорошо знали, но дальше популярность не шла. Положительный импульс дали нам и трансляция на Первом Национальном телеканале конкурса им. Ивасюка и фестиваля „Море друзей” в Ялте. Для того, чтобы записать альбом (купить песни у известных композиторов, сделать аранжировки) нужно около 20 тысяч долларов. Чтобы снять клип, как минимум, нужно 20 тысяч долларов, а чтобы его запустить в эфир, тоже нужно платить. Но я сейчас этим не занимаюсь, так как контракт, который Валевская подписала с „Интером” избавил меня от необходимости искать деньги на эфир. Но я знаю, что на М1, ОТВ клипы таких молодых исполнителей, как Наташа или Виталик Козловский - это все платные эфиры. Эфир на „Интере” тоже стоит дорого. Я не знаю, когда бы мы с Наташей заработали столько денег, чтобы самостоятельно выйти на этот канал.
Ігор Ліхута, продюсер співачки Таісії Повалій:
- Розкрутка молодого виконавця без телебачення? Це просто неможливо. Але розкрутка має бути системною, вона має включати співпрацю зі всіма засобами масової інформації - і друкованими і електронними, і радіо і телебаченням. Але я знаю, що більшість людей надають перевагу все ж таки саме телебаченню, тому, безумовно, продюсеру треба ставити акцент на телебаченні.
Стартовий капітал, як для України, потрібний у розмірі 150-200 тис. доларів. Це витрати на кліпи, на костюми, на ефіри. Сума залежить від таланту виконавця в першу чергу, тобто якщо людина є менш талановитою, тоді, звісно, буде потрачена більша сума, і навпаки. Щодо плати саме за ефір, то в Україні існує своя шкала, за якою треба платити телеканалам. Сума, як правило, коливається від 10 до 500 доларів за один показ. Це залежить від телеканалу, від його рейтингу, якості, популярності.
Олександр Бригинець, генеральний продюсер каналу ОТV:
- Існує на сьогоднішній день багато різних країн, де виконавця на місцевому рівні розкручують без телебачення. Я знаю, що в Литві, Латвії, Естонії та Молдові телебачення для розкрутки молодого виконавця практично не використовується, що всі їхні місцеві зірки стали зірками тільки завдяки радіо. В світі є прецеденти, коли артисти ставали зірками без допомоги телебачення. Приміром, Ін-Грід, „Озон” стали в Україні суперпопулярними ще до того, як їхні кліпи з’явилися в телевізійному просторі. Інша річ, що таких випадків значно менше, ніж тих, коли телебачення використовується у розкрутці виконавця.
З приводу затрат, які треба понести, то це, звичайно, витрати колосальні, тому що сьогодні тільки зйомки кліпу пристойної якості можуть коштувати молодому виконавцеві 30-50 тис. доларів. Аранжування, запис, купівля пісні (якщо це реальний хіт у відомих авторів) може коштувати від 2 і більше тис. доларів. Якщо людина, записавши пісню, віддає її на радіо і отримає радійну розкрутку, то, відповідно, може стати зіркою, як це відбувається в країнах, про які я говорив. Якщо людина хоче розкручуватися ще й на телебаченні, то це означає, що треба знімати ще й кліп. Вартість хорошого кліпу - від 30 тис. доларів. Звісно, що зняти можна і дешевше, ризикуючи іменем режисера, роботою оператора. Тобто, за рахунок певних ризиків можна зняти кліп дешевше, але не мати гарантованого результату, адже всі платять не стільки за якість, скільки за гарантію якості. За неперевіреними даними, найдорожчий кліп, який знімався в Україні, коштував 150 тис. доларів (але це все-таки на рівні розмов, з неофіційних даних). Хороші кліпи знімаються як кіно, а сам процес кіновиробництва дуже дорогий - це якісна плівка, проявка плівки за кордоном – в Польщі, Угорщині, Чехії або в Росії (на жаль, сьогодні в Україні цього не можна зробити). Це дуже збільшує вартість всього процесу. Якщо додати в бюджет кліпу лише проїзд в будь-яку країну, проживання, то буде видно, що кліп, який знімається в Україні, коштуватиме мінімум на тисячу доларів дешевше. Оце одна з найбільших проблем, яка існує у артистів. Отже, для того, щоб артисту розкрутитися через телебачення, треба зробити початковий внесок у розмірі цієї суми, яка потрібна на виготовлення кліпу. А це не така вже маленька сума. А далі підуть витрати на ефіри –ці затрати можуть бути різними, вони залежать як від самого артиста (як він зможе домовитися), так і від каналів. Дешевшим буде ефір на регіональних каналах з маленькою аудиторією. Інша ціна на загальнонаціональних каналах. Трапляються ситуації, коли артисту дають певну кількість ефірів безкоштовно.
Володимир Орлов, генеральний продюсер телекомпанії АИТИ:
- Вважаю, що без телебачення розкрутка молодого виконавця неможлива. Але, звісно, є винятки, які підтверджують правило. В Україні, як приклад, можна назвати Тетяну Ліберман, сценічне ім’я - Тіна Кароль, яка стала знаменитою завдяки перемозі на конкурсі в Юрмалі „Нова хвиля”. Але це, в принципі, виняток, а не правило.
Щоб впевнено себе почувати в українському шоу-бізнесі, для розкрутки треба мати первинний капітал у 150-200 тис. доларів. Одного каналу для розкрутки недостатньо, це має бути нормальна піар-кампанія, організована досить чітко. Справа не в ціні на канали, бо кліп в обмеженій кількості разів канали і так показують безкоштовно, а в тому, якому каналу надати перевагу. Якщо виконавець працює в жанрі альтернативної музики, тоді йому треба просуватися на каналі Ентер. Якщо у жанрі попсової музики – то для цього у нас є канали ОТВ, М1, музичні програми загальнонаціональних каналів. Це залежить від того, яким продюсер хоче бачити виконавця, тобто у різних каналів - різні умови.
Сашко Положинський, автор телепроекту „Свіжа кров”(М1), соліст гурту „Тартак”:
- Зрозуміло, що на даний момент телебачення є найбільш дієвим засобом популяризації будь-якого виконавця – молодого, чи не дуже. Адже серед усіх засобів масової інформації лише телебачення дає змогу одразу і почути виконавця, і побачити. Звичайно, останнім часом те ж саме може зробити й інтернет, але поки що кількість активних телеглядачів та активних користувачів інтернету навіть не можна між собою порівнювати... Хоча, звичайно, розкрутка є максимально ефективною в тому випадку, якщо вона відбувається одразу в усіх напрямках – і на телебаченні, і на радіо, і в інтернеті, і в пресі, і в концертних виступах в тому числі...
Що ж до початкового капіталу, який потрібен для зйомки кліпу та ротації пісень на радіо та телебаченні, то все залежить від можливостей та апетитів самого виконавця чи його продюсера... Декому мало і 100 000 доларів, а хтось може і за 1000 все зробити... Справа ж не стільки в грошах, скільки в людях...
Читайте також:
Сашко Положинський: «Інформаційну війну ми давно програли суперникам»
Відкритий лист телеканалу „ЕНТЕР” до урядовців, преси і громадськості
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Тетяна Журату, "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ