Запитання „Детектор медіа”: Наскільки телеканалам вдалося передати спробу діючої влади відсвяткувати День Незалежності по-новому?
26 Серпня 2005
Запитання „Детектор медіа”: Наскільки телеканалам вдалося передати спробу діючої влади відсвяткувати День Незалежності по-новому?
Відповідають: Оксана Гуцул, Леонід Швець, Євген Іхельзон, Володимир Королюк,Тарас Стецьків, Кость Бондаренко, Сергій Дацюк, Олексій Гарань, Олесь Доній, Іван Лозовий, Максим Стріха
Відповідають: Оксана Гуцул, Леонід Швець, Євген Іхельзон, Володимир Королюк,Тарас Стецьків, Кость Бондаренко, Сергій Дацюк, Олексій Гарань, Олесь Доній, Іван Лозовий, Максим Стріха.
Напередодні святкування Дня Незалежності влада заявила, що намагатиметься зробити найголовніше державне свято дійсно всенародним, щоб у ньому було менше агресії, більше позитиву, щоб воно відбулося не лише в столиці, а й широко охоплювалося регіонами. „Треба вийти за межі попереднього відзначення Дня Незалежності у формі урочистих заходів насамперед для влади і чиновників”, - наголошував віце-прем’єр-міністр Микола Томенко. Отже, нові вимоги по висвітленню святкування державного свята ставилися і перед телеканалами. Наскільки їм вдалося передати спробу влади організувати святкування по-новому? Із цим запитанням ми звернулися до експертів – працівників мас-медіа та відомих політологів.
Оксана Гуцул, завідуюча відділом політики „Робітничої газети”:
- Последнее время все официальные мероприятия смотрю по ТРК «Киев»: у них квалифицированные ведущие, всегда хорошая картинка. На этот раз праздник Дня Независимости решила посмотреть по разным каналам. УТ-1 «отпал» сразу, после того как в информации о молебне в Софийском соборе ведущий перепутал католического священника с мусульманским. Кроме того, неприятно поразила какая-то фривольная интонация, которую допускали ведущие в своих комментариях. Это не совсем соответствует статусу УТ-1, претендующего на роль первого национального канала. Тем более, что речь шла не о светских хрониках, а о событии общенационального масштаба.
ТРК «Киев» не разочаровала и на сей раз. Официальную часть они дали умно, красиво, с прекрасной картинкой.
Интересно осветили празднование на 5-м канале. Зрители смогли увидеть не только Киев, но и всю Украину. Репортажи из Крыма, например, честно показывали людей, которые не считают 24 августа праздником. Сообщения из других регионов изобразили широкую панораму мнений относительно Дня Независимости, которые в данном контексте очень интересны остальным зрителям. Правда, ведущий Данило Яневский со своим фирменым «кохаймося» оказался не совсем уместен. «Бавтесь с Мыколкой и не напивайтесь» - эти слова как-то не вяжутся с торжественностью момента.
Сказать, что в нынешнем году телеканалы совершили какой-то новаторский прорыв в информационно-изобразительной сфере, не могу. В принципе, все было, как всегда. Обещанного единения власти и народа тоже не получилось. Как и раньше, это была тусовка для избранных.
Правда, официоза на телеканалах было значительно меньше. Не знаю, хорошо это или плохо. Меня, как политического обозревателя, удивило, что практически все каналы не заметили или проигнорировали фразу из выступления Президента Украины о необходимости повысить проходной барьер для парламента. На сегодняшний день это тема номер один для украинской политики. Хотелось бы, чтобы телеканалы побыстрее соориентировались и рассказали, как ведущие политики и официальные лица оценивают заявление Виктора Ющенко. Но вместо этого зрителям показывали интервью со случайными прохожими на улицах на менее значимые темы.
Леонід Швець, заступник головного редактора «Газеты по-киевски»:
- По-перше, мені, як глядачеві, здалося, що всі канали користувалися практично однією й тією ж камерою. Я, можливо, помиляюсь, проте в мене склалося таке враження. Не було тієї мозаїки, якої хотілося б. Власне, заради такої цікавості я перемикав канали, проте всюди бачив одну й ту саму картинку, іноді були якісь там включення, але вони одне від одного нічим не відрізнялися. Єдине, що на мене дійсно справило враження, і чого я ніяк не очікував, це те, що канал ТРК «Україна», від якого я не сподівався отримати нічого хорошого, показав День Незалежності як велике державне свято. Це для мене було приємною несподіванкою. Усе інше, по-перше, мляво, по-друге, сухо, і досить традиційно. Знаєте, на одному з каналів, я не пам'ятаю точно, здається, на НТН, брали коментар у Олеся Подeрев'янського, який охарактеризував це дійство одним словом – «совок». Те ж саме можна сказати і про висвітлення цього свята телеканалами. Знаєте, у мене склалося таке враження, що народ краще відсвяткував, аніж «святкували» канали.
Євген Іхельзон, кореспондент відділу політики газети «Сегодня»:
- В принципе, праздник, на мой взгляд, телеканалы показали нормально. Не могу сказать, насколько им удалось сделать это по-новому - ничего особенно новаторского я не увидел: выступление Президента, народ на улицах. Канал «1+1», как всегда, показывал праздничный концерт, который по стилю ничем не отличался от прошлогоднего (разве что изменились некоторые имена артистов или музыкальных групп).
Был, правда, один момент в информации на Первом Hациональном, который меня поразил. Камера довольно долго показывала, как какие-то женщины обнимались с Юлией Тимошенко, а спустя несколько минут зрители увидели, как охрана отталкивает людей, хотевших пожать руку Виктору Ющенко, и тут же картинка пропала. Если УТ-1 решил быть таким объективным и демократичным, то должен был показать, чем все закончилось (думаю, что это была инициатива охраны, а не Президента). Если же этот эпизод попал в кадр случайно, и его поспешили убрать, то это свидетельство непрофессионализма тележурналистов.
Кроме того, меня, как специалиста в области религии, неприятно поразили ошибки ведущих УТ-1, когда они во время репортажа с молебна путали религиозных деятелей. Такие вещи все-таки надо знать. Добавлю, что все информационные агентства передали, что на богослужении был главный раввин, но его там не было. Такое впечатление, что многие информационные службы работают по принципу: назвать всех, кого пригласили. Но при этом никого в лицо не знают.
Что касается празднования Дня Независимости по-новому, то у меня остался неприятный осадок оттого, что журналистов выставили с приема у Президента после завершения официальной части. Все-таки, это не слишком демократично.
Володимир Королюк, завідуючий відділом парламентських слухань газети «Голос України»:
- Якщо чесно, мені здається, що не вдалося. На жаль, усі телеканали працювали по-старому. У тому плані, що практично нічого нового ми не змогли побачити. Не вдалось передати атмосферу свята... Проте, деякі спроби були. Якщо говорити про пряму трансляцію свята, то, в основному, нам показували Майдан, Софію, загальні плани, обличчя представників влади – і майже не показали людей, громадян. Проте, я думаю, що тут би було доречним поєднати, показати поруч і державних діячів, і пересічних громадян, бо це ж і є нація, народ, завдяки якому ми можемо пишатися сьогодні своєю незалежністю. Чому було мало людей на площі під час виступу Президента? Я, звісно ж, перемикав канали. Проте, саму трансляцію дивився по УТ-1, а виступ Президента я дивився по ТРК «Україна». Абсолютно традиційно, як колись показували парад військовий, так само і зараз показують нібито відхід влади від традиційних сценаріїв святкування Дня Незалежності. Тобто фактично, єдиною «новиною» було те, що замість параду нам показали молебен, виступ Президента і концерт – ото й усе. Додайте до цього ще й трансляцію старих програм і фільмів. Наприклад, на Першому Hаціональному пройшов старий фільм Олександра Ткаченка, який колись показували ще на Новому каналі. І, знову ж таки, не досліджується глибинно те, що відбувається з людьми: які зміни, які трансформації відбулися і за роки Незалежності і за час, що минув від Помаранчевої революції. Запам’ятав цікавий епізод (не пригадую, на жаль, на якому телеканалі) – інтерв’ю голови асоціації українців у Португалії, який приїхав спеціально на святкування Дня Незалежності. "Як би нам там добре не було, - сказав він, - а серце й душа тягнуть на Батьківщину. І я просто не міг таке свято зустрічати за межами України". А от таких проникливих, щирих слів від своїх співгромадян з телеекранів я так і не почув.
Тарас Стецьків, президент НТКУ:
- На мою думку, Першому Hаціональному вдалося зробити якісну трансляцію і передати дух святкування. Ми задіяли ту ж саму техніку і тих людей, які були під час інавгурації. На мою думку, іншим каналам цього зробити не вдалось. Але мені дуже сподобались випуски вечірнього ефіру „1+1”.
Кость Бондаренко, директор Інституту національних стратегій:
- Щодо телеканалів, мені здається, вони поки що не розуміють, як можна по-новому транслювати ту чи іншу подію й працюють за заздалегідь заготовленими шаблонами. Це стосувалося як, скажімо, більш ранніх репортажів (з тієї ж інавгурації Президента), так і новіших (маю на увазі вже репортажі з Дня Незалежності). Як на мене, варто було б не показувати всенародну ейфорію, а звернути увагу на цілий ряд політичних моментів, які потребували посиленої уваги, скажімо, щодо розсадки гостей, того, як Президент вітається із тими чи іншими політиками, й тому подібних нюансів, що складають реальне політичне життя – не тільки акцентувати увагу на маханні прапорцями й кульками, не тільки показувати виступ Президента і не тільки показувати зовнішню атрибутику події. Якщо телебачення хоче дійсно виконувати інтегральну функцію в суспільстві, воно повинне вловлювати дуже важливі нюанси, а не підходити поверхово.
Сергій Дацюк, консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»:
- Давайте питання поставимо точніше: не спробу влади, а спробу людей відсвяткувати. Святкує в нас не влада, а люди, влада - організовує. Можливо, це правильно, що святкування не було таким помпезним, хоча воно стало більш урочистим із точки зору того, що називається напрацюванням нового етикету. І тут телеканали намагаються створювати те, чого в нас не було. У нас не було такої частини інформування, як світська частина, те, що відносять до світської хроніки. Ця частина в нас існувала щодо знаменитостей, але не по відношенню до влади. У цьому сенсі, чим більше влада стає відкритою, тим більший об’єм має світська хроніка щодо неї. Світська хроніка на телебаченні – це той новий жанр, який з’являється. Наскільки вдало телебачення справляється з цим завданням? Очевидно, не дуже вдало, тому що сам жанр ще не визначений. Що таке світське інформування про владу – ніхто не знає, у нас ще цього досвіду нема. Тому, якщо ми зосередимося на цьому й спробуємо це виділити як окремий жанр, то він з’явиться – не тільки щодо Дня Незалежності, а й щодо інших свят, до яких залучена влада.
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської Академії:
- Промову Ющенка я слухав уважно, дещо дивився по Першому Hаціональному, по ТРК «Україна». Позитивний момент був у тому, що канал «Україна» вів пряму трансляцію з Майдану.
Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей:
- Склалося враження, що для нинішньої влади День Незалежності набагато менш значне свято, аніж все, що пов’язане з Помаранчевою революцією, це відчули і телевізійники. Так, навіть провладний «5-й канал» зауважив, що цього року святкування Незалежності найменш масштабні. Натомість, телеканали дали добру порцію хроніки «помаранчевих» подій. Так, по «1+1» був показаний документальний фільм з Герасим’юк про події на Майдані, «5-й» канал потчував глядачів музичними роликами тих же часів («Оранжевое небо»). Тож святкування владою Дня Незалежності дещо нагадувало вузькопартійне свято, а не загальнонаціональне, а телеканали були на одній хвилі з владою. Як влада допустила до святкування на Майдані носіїв лише партійних прапорів «помаранчевої коаліції» і не допустила з прапорами опозиційних партій, так і телевізійні канали намагалися діяти в унісон з владою. Як влада забула про борців за Незалежність України на цьому святі, так і телевізійні канали не стояли в черзі, щоби запросити цих людей до себе у студію.
Іван Лозовий, президент Інституту державності і демократії:
- Я думаю, в першу чергу, це залежить від того, наскільки нова влада дійсно намагалася святкувати по-новому. Це до певної міри так, тому що покриття телеканалів було, на мою думку, дуже широке й дуже глибоке, тобто транслювали фактично всі, а декілька навіть до пізньої ночі. Тому, я думаю, стосовно покриття в телеефірі ніхто з влади не може скаржитися. Мені особисто здається, що не настільки важливо щось нове робити, хоча це також добре. Наприклад, відсутність військового параду, дійсно, трохи краще, хоча такі страшні часи зараз, що, може, й приємно бачити навколо себе якусь військову техніку. Щодо спроби святкування зовсім по-новому, то я не впевнений, що така спроба була, але відмінність у святкуванні трохи помічалася в оформленні, в першу чергу, у відсутності військового параду. Я це вітаю. Життя змінюється, і ми мусимо мінятися разом з ним.
Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики:
- Не можу бути компетентним, оскільки дивився лише два з усіх можливих телеканалів. УТ-1 діяв, як і належить офіціозу, а «1+1» намагався дати більш-менш сумлінні інформаційні зведення. Думаю, що людина мусила переглянути більше телеканалів, щоб компетентно на це відповісти.
Читайте також:
Лубкивский: украинские журналисты показали себя настоящими патриотами
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Олена Рябець, „Детектор медіа”, Центр досліджень політичної цілісності України, спеціально для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ