Опрос продолжается! Все желающие ответить могут писать на info@detector.media (объем информации, ее достоверность, качество подачи, все ли возможные вопросы и всем ли участникам событий задаются? Могло бы телевидение те только освещать происходящее и позиции ньюзмейкеров, но и параллельно вести собственное расследование? И т.д.)

Отвечают: Евгений Лауер, Вахтанг Кипиани, Владимир Арьев, Олена Витер, Лаврентий Малазония. Опрос продолжается! Все желающие ответить могут писать на info@detector.media

Евгений Лауер, шеф-редактор интернет-издания „Трибуна”:

-- 5 каналу можно сразу поставить двойку. Нельзя отдавать освещение такого рода событий, тем более имеющих большой резонанс, непрофессиональным журналистам. Во-первых, нельзя называть службу уголовного розыска службой внешней разведки. Во-вторых, слово предоставили одному Ельцову, который занимается самопиаром на «5 канале», и выбрасывает не подтвержденную и, мягко говоря, лживую информацию. Ельцов великолепно знал, что генерал Астион не арестован, тем не менее, продолжал муссировать эту тему. Он знал, что не найдена голова, тем не менее, утверждал это. 5 канал, когда рассказывал о деле Гонгадзе, должен был пригласить какие-то альтернативные стороны, достаточное количество журналистов, которые пишут об этом, специалистов и т. д. То есть, это совершенно не профессиональный, однобокий подход. Во-вторых, не один телеканал не дал какой-либо подтвержденной информации, я понимаю, что ее не было, но хотя бы каким-то образом подтвержденную или проверенную, а так все крутилось вокруг одного и того же, вокруг слухов и домыслов, и больше ничего. Я думаю, что следовало бы выслушать каких-то адвокатов, правовиков, законников.

Телевиденье, печатное или Интернет-издание, если им позволяет квалификация сотрудников и их возможности работать в рамках правового поля, обязаны информировать читателей и проводить собственное расследование. Но делать это надо профессионально, а не так, как это делается в «Закрытой зоне» или еще где-то, где идет просто компиляция фактов, хороший саундтрек. Надо проводить расследование, тратить на него деньги, официально вести статью доходов по этому расследованию, завлекать профессионалов, которые имеют представление по этим вопросам, а не брать девочку или мальчика, закончивших журфак и начитавшихся детективов. Этим должны заниматься профессионалы совместно с журналистами, и, естественно, в тесном сотрудничестве с правоохранительными органами, по мере возможности и в легальном поле, как это делается во всем мире. А выискивание горячих фактов и подача их без всяких подтверждающих моментов – это не профессионально. Есть еще один интересный факт, что очень часто журналисты, в поисках сенсаций, начинают обливать грязью сотрудников милиции, спецслужбы, кого угодно, а люди эти оправдаться не могут, потому что для доказательства собственной правоты они должны разгласить государственную тайну, официально попав под статью уголовного кодекса.

Вахтанг Кипиани, журналист „1+1”, „Подвійний доказ”:

- Я вчора дивився новини лише по „1+1”, а оцінювати роботу свого каналу не дуже професійно. В принципі, я вважаю, що про те, що давно відомо, вони і так розповіли, а про нову информацию... Ми є заручниками Генпрокуратури. Чи так це, чи не так, я не знаю, я не в великому захваті від того, що зараз відбувається, думаю, що вони спочатку мають розслідувати справу і передати її до суду, а потім нам розповідати про машини, барсетки Георгія, голови і т.д. Адже Генеральнальна прокуратура нібито знайшла барсетку Георгія, а Олена Притула з „Української правди” засвідчила, що він ніколи не носив барсетки. Я хочу, щоб не Піскун піарився, а щоб суд визначив, що той чи той політик вбив Георгія, тобто, замовив його. Тому, я думаю, треба розглядати професійність журналістів, які не критично сприймають усе, що говорить Піскун, якого давним давно треба вже примусити відповідати за те, що він зробив з мамою Георгія, і не тільки його, разом з Литвином, Кучмою та компанією. Тому говорити про те, як колеги висвітлюють... Покищо треба рпозслідувати справу, і допомагати цьому, а не боротись за якісь тактичні чи стратегічні помилки… Коли «темників» не існує, тоді це питання професіоналізму.

Владимир Арьев, журналист „5 каналу”, „Закрита зона”:

-Якісно до цього моменту, на мою думку, виявились неготові усі телеканали. Мені навіть дуже прикро бачити, що 5 телеканал трохи попався на вудочку з інформацією про арешт генерала Астиона, хоча це було озвучено не 5 каналом. Потім виявилось, що генерал Астион не є арештованим. Вийшла не дуже красива ситуація. Але якісно, я думаю, ніхто з телеканалів не виявився готовим.

Інформація подавалась без жодних додаткових коментарів, журналісти шукали тільки різних джерел, які не завжди виявлялись достовірними. Я думаю, що тут прокуратура якщо сказала А, то мала б і сказати Б. Або не треба було казати А настільки голосно і протяжно. Бо тоді просто напрошується питання про Б, а слідство не може надавати матеріалів, поки воно ще не закінчено, це таемніця слідства.

Тому, я думаю, що зараз слід проводити журналістське рослідування, ставити дуже багато питань щодо останніх подій. Наприклад, у мене досі виникає питання щодо арештованих осіб. Якщо вони дійсно були причепні до вбивства Гонгадзе, то, напевно ж, вони, якщо не повні ідіоти, почувши, що міністром внутрішніх справ став Луценко, мали б втікти за кордон, якщо не першим, то другим рейсом. Чому ж ці особи залишились в Україні? Наступне питання: чому так швидко почались знаходитись сумки та решта? Або це дуже довго лежало у слідчих структурах, або дійсно слідчі оперативні групи почали працювати активно, і кинули всі сили на розкриття цього вбивства.

Тут дуже багато питань, і я вважаю, що слід проводити окреме журналістське рослідування. А новинна інформація, яка хоч і була подана, на мою думку, не дуже добре, по іншому, в даній ситуації, по іншому її подати не можливо було протягом одного дня. Власне новинники, я вважаю, виконали свою роботу, кожен, звичайно, по-своєму. Після цього йде питання пошуку власних джерел, перевірки інформації.

Це було своєрідним уроком. Інша справа, що треба бути завжди готовим до таких оперативних подій, кожному журналістському колективу треба мати глибокі інформаційні бази. Цього не вистачає всім телеканалам, щоб в потрібний момент використати це якомога повніше.

Олена Витер, эксперт Школи политической аналитики при Киево-Могилянской Академии:

-- По-перше, моє персональне враження: висвітлення теми розкриття вбивства Гонгадзе виглядає доволі поспішним, тому що глядачі повинні сприймати новини як якісь події, що вже сталися. А ситуація із головою Гонгадзе, що нібито її вже знайшли, а потім СБУ не підтвердила цю інформацію – коли по телеканалах уже було повідомлення – така ситуація дезорієнтує громадськість. Це питання можна розглядати в колі ексрертів, журналістів, але на публіку варто виносити речі, що вже підтверджені, що вже мають конкретний результат. Інакше телеканали виглядатимуть, перепрошую, як баби на базарі. Це – головна думка, що я хотіла її позначити в цьому питанні. Позитивним моментом є те, що було висвітлено багато точок зору. Реакція Піскуна на інтерв’ю Шолоха на „5 каналі”, як на мене, - це свідчення початку діалогу в публічному просторі. Це – позитивний знак. Єдине – нашим телеканалам потрібно вміти правильно розпоряджатися цим діалогом, вміти керувати ним, а не пускати його на самоплив. Навіть якщо є діалог у публічному просторі, мають бути сили, які модерують його. Поки що на телеканалах, особливо в новинах, не відчувається такого модерування. Повторюю: безумовним позитивом є те, що Піскун визвався відповідати Шолоху. Але людям нецікаво слухати деталі процесу, треба вміти подавати їм головне. А це вже – справа журналістів.

Лаврентий Малазония, независимый телепродюсер:

-- Мы догадываемся, да, что наше телевидение существует в параллельном режиме с существующей политической реальностью, и не готово к перпендикулярным выводам.Пока не готово, да. А реальность такова, что 1 марта существовала возможность всего лишь "отксерить" заявление президента, сообщения информагентств и сдерживать активность политиков, или околополитиков, давно "тюнингующих" собой "Дело Гонгадзе". Персоны владеющие реальной информацией предпочитали молчать и не совать свой пятак с коментариями в заявление президента.В принципе ничего экстраординарного в этом нет, но... в свете недавнего "открытого письма" части наших политиков к нашим СМИ, у меня возникают подозрения, что "ежовые рукавицы" в отношении СМИ все еще в моде.Хотя по моей информации, власть будет учить танцевать "темник-вальс" чиновников разных калибров - они менее рефлексивны , чем журналисты.

Если 1 марта ТВ имело только заявление президента, то 2 марта оно имеет Генпрокурора с деталями о расследования дела Гии. Я надеюсь, что телевидение раскочегарит не только Пискуна, но и других действующих лиц. И тут важны не столько качественные вопросы (они на поверхности)к качественным персонам, а качественная их последовательность- это высокая гарантия получения качественных ответов. И это работа, в первую очередь, репортеров, новостийщиков.Если захотят они и шеф-редактор. Именно их работа может существенно снизить возможность манипуляций и ошибок в итоговых программах и ток-шоу. Не следует забывать, что следующим резонатором будет "Дело об Отравлении".Это коротко.

Что касается проектов-"инвестигейшн", то я к ним отношусь с изрядной долей скепсиса - как правило, их у нас,еще до появления в эфире, метят заказными.Так или иначе, я уверен, что проекты-расследования по поводу расследования "Дела Гонгадзе" у нас появятся, и качественные и не качественные. Увы, впереди выборы-2006.Народ ведь надо накормить, напоить и обуть. Как правило начинают с последнего.