Запитання „Детектор медіа”: - Як би ви прокоментували відмову Віктора Януковича дебатувати з Віктором Ющенко? Які наслідки це матиме для кожного з кандидатів, а також для всього українського суспільства?

Відповідають: Шевченко Тарас, Дядюра Ігор, Княжицький Микола, Тищенко Юлія, Лубенський Андрій, Скорик Лариса, Окара Андрій, Іванов Валерій, Дацюк Сергій, Рубан Володимир, Сандул Юрій, Черніков Андрій, Коваль Валентин, Пустельник Людмила, Іван Лозовий, Володимир Золоторьов, Ігор Куляс, Іванна Коберник, Василь Яблонський, Геварін Віктор, Шама Олег.

Шевченко Тарас, юрист неурядової організації Інтерньюз Нетворк:

- На мою думку, відмова Віктора Януковича взяти участь у дебатах у будь-якому разі, незалежно від пояснень, негативно відобразиться на його рейтингу. З одного боку, факт відмови спричинить неминучу шкоду іміджу: характеризуватиме його як слабку людину, яка боїться публічних дебатів, а також як нечесну людину, яка раніше заявляла про готовність до дебатів перед другим туром, а тепер не дотримується свого слова.

З іншого боку, Віктор Ющенко отримає перевагу ще й тому, що матиме додатково 100 хвилин ефірного часу для агітації у прайм-таймі Першого Національного каналу за п’ять днів до дня голосування. Це станеться тому, що, відповідно до статті 62 Закону України „Про вибори Президента України”, у випадку відмови одного з кандидатів взяти участь у теледебатах або неможливості його участі, виділений для теледебатів час надається іншому кандидату на пост Президента України для проведення передвиборної агітації. Така норма була закладена навмисно для того, щоб стимулювати обох кандидатів прийти на дебати.

Дядюра Ігор, голова виконавчої ради Української інтернет спільноти:

- Відмова Януковича -це вчинок слабкої людини, не впевненої в собі, яка, до того ж, просто підставлена некомпетентним прес-секретарем. Після демонстрації (навіть по „телеканалізації”, а не тількі по „Ері” та П"ятому) цієї відмови, коли пані прес-секретар перебиває дуже тугодумного та в"яло відповідаючого кандидат-прем"єра на півфразі та громко на камери підказує штампи на кшталт "будемо змагатись не словами, а справами" і він із полегшенням це повторює - хіба потрібні ще якісь коментарі?

Для Януковича це не матиме ніяких , фактично, наслідків. "Телеканалізація" піховшеків_та_кісєльових відмиє і вичистить його, більше того - це вже робиться: "не словами, а справами....", "ми не будемо дебатувати на умовах Ющенка...", "він ображав мене особисто....". Для тих, хто все ще довіряє телеканалізації - відмова ні на що не вплине. Для тих, хто не довіряє піховшекам - дебати нічого вже не змінять у ставленні до пана Януковича.

Для Ющенка - це погано, але теж не дуже: він має право використати цей ефірний час. Сподіваюсь, це буде не рекламний фільм про "іде в президенти", а жива розмова, зорієнтована, в тому числі, на одеських, запорізьких, дніпропетровських, луганських та харківських співгромадян, бо переконувати "патріотів регіону", якщо їх не переконує найбільша по Україні зарплатна заборгованість на Донеччині, та просто саме їхнє повсякденне злиденне життя - на мій погляд, марна справа. Можна також построїти ці дебати без опонентського "тіла" в студії - проаналізувати "справи"...

Для суспільства - це ДУЖЕ пагано, бо не дає можливості порівняти не агітки, не кольори прапорів, не обривчасті фрази, а власне програми, підходи та реальні справи (бо в Ющенка їх теж чимало). Аналізувати "не слова, а справи" краще всього було б в етері. Шкода, якщо цього не відбудеться.

Княжицький Микола, генеральний директор компанії «Медіадім»:

- З моєї точки зору, Віктор Янукович, безумовно, має право відмовитися від участі в дебатах. Відомі американські дослідники Еллен Міцкевич і Чарльз Фаєрстоун у своїй книжці «Телебачення та вибори» відзначають, що постанови урядів, які зобов`язують кандидатів брати участь у дебатах, потрібно вважати неприпустимими, оскільки кандидати мають право на максимальну свободу від державного регулювання.

Разом з тим, дебати є, з моєї точки зору, абсолютно прогресивним способом донесення до виборців основних тез з програм та планів кандидатів. Саме тому дебати, їхня форма та зміст повинні бути узгодженими між штабами кандидатів. Якщо такої узгодженності немає, якщо дебати можуть перетворитися на низку взаємних образ, то жодного позитивного ефекту для суспільства від них не буде, а, скоріше, навпаки.

В Америці були випадки, коли кандидати відмовлялися від участі в дебатах. У 64-му році це зробив Ліндон Джонсон, у 72-му – Річард Ніксон, а 80-му – Джимі Картер. Як правило, від дебатів відмовляється кандидат, який має більшу суспільну підтримку. Картер, щоправда, відмовився від дебатів через те, що у них мав брати участь не його прямий суперник, а кандидат від третьої сили Джон Андерсон. У багатьох країнах, як наприклад у Великобританії дебатів взагалі немає. У США якщо, наприклад, один із кандидатів відмовляється від дебатів, то телестанції зобов'язані надати рівний час в ефірі і тому, хто погодився, і тому, хто відмовився. Багато дослідників вважає, що неправильним є проведення лише одноразових дебатів. Для виключення випадкових помилок, які впливають на аудиторію, декілька раундів дебатів моглиб краще показати позиції кандидатів.

В українських умовах штаби кандидатів, а, скоріше, навіть люди з їхнього оточення, на жаль, так далеко зайшли у взаємних образах, що домовитися про формат дебатів сьогодні їм дійсно складно. І це дуже прикро, оскільки громадяни від одного з претендентів знають, що інший – «зек». Про іншого відомо з передвиборчої агітації, що він хоче розділити Україну на три сорти. Вони не готові обговорювати власні програми, а спостерігати за взаємними образами немає жодного сенсу. Відмова від дебатів зашкодить Віктору Януковичу здобути популярність серед інтелігенції, яка чекає від нього відкритості. Разом з тим, участь у дебатах може принести йому ще більшу шкоду у широкій аудиторії, якщо ці дебати перетворяться на низку взаємних особистих образ. Тому, можливо, доцільно було і справді спочатку запросити в ефір Зінченка та Тігіпка, як начальників штабів, і переконати їх узгодити формат дебатів, у яких би взяли участь Ющенко та Янукович. Координація між штабами повинна була носити політичний переговорний характер, а вже згодом ставати публічною. Сталося навпаки, Ющенко і низка громадських організацій публічно першими взяли ініціативу на себе і запросили на дебати Януковича. Це апріорі розбило паритетність у прийнятті рішення і поставило Януковича у ситуацію, коли він не міг погодитися на участь, оскільки тоді б змушений був визнати, що ініціатива належить не йому. Саме це і зірвало можливість перших відкритих президентських дебатів в Україні, від чого постраждало українське суспільство.

Тищенко Юлія, Український незалежний центр політичних досліджень:

- За великим рахунком, українське суспільство та вітчизняний політикум за 13 років незалежності так і не дізналися, що ж таке справжні теледебати між політиками. Ми традиційно бачили перед парламентськими виборами доволі маніпулятивні та технологічні видовища, головним завданням яких було не допомогти виборцю побачити та зрозуміти дійсну позицію того чи іншого кандидата, але нав’язати відповідне розуміння. У нинішній ситуації ми мали шанс побачити справжні, незалежні теледебати.

Проте, можливо, відповідний запропонований формат не вписується в технологічні маніпуляції нинішньої виборчої кампанії. Як правило, якщо подивитися на приклад інших країн, де теледебати відбуваються, відмова від участі в них властива тим кандидатам, які погано виглядають на камері та не вирізняються доброю реакцію та красномовством. Адже теледебати, власне, й потрібні для того, щоб, як гарно колись сказав російський імператор Петро Перший – „дурь каждого видна была”. В цьому контексті дебати можуть таким кандидатам зашкодити. В нашому випадку ми також маємо справу з чимось подібним. Адже відмова вести дебати в цьому контексті, ймовірніше за все, пов’язана з невпевненістю кандидата у собі. Також це вкотре демонструє справжній підковерний характер нашої політики, принаймні таке його розуміння та усвідомлення кандидатами. Суспільство однозначно програє, адже ми вкотре позбавлені права на інформацію без купюр, нас вкотре пошивають в дурні.

Лубенський Андрій, журналіст, Черкаси:

- Отказ Виктора Януковича от участия в теледебатах можно расценить как неуважение к избирателям. Предлог - мол, политические оппоненты из "Нашей Украины" высказывались о Януковиче без должного уважения - совершенно смешной. Премьер-министр и кандидат в президенты – лицо публичное, открытое по определению для общественного обсуждения.

Какие последствия это будет иметь для каждого из кандидатов? Думаю, что отказ от разговора в прямом эфире - минус для кандидата от власти. Многие избиратели могут решить, что Януковичу просто нечего сказать, что он боится открытой дискуссии. Собственно, это характеризует не только Януковича, но и весь представляемый им

режим, который не сделал бы со свободой слова то, что сделал, если б мог вести честный диалог с обществом.

Скорик Лариса, архітектор:

- Які можуть бути наслідки?! А коли Путін відмовлявся від дебатів – то ж ніяких наслідків не було?! Ніхто не верещав! Я не можу зрозуміти, в чому справа. Я б за один стіл з брехунами ніколи не сіла. Тому що після такої ганебної, аферистичної брехні, яку розкрутили ці хлопці („Наша Україна” мається на увазі – „ТК”), яких я всіх дуже добре знаю поіменно з 90-го року і знаю, на що вони здатні... Так-от, після такої брехні з цим отруєнням, з цією біологічною зброєю, з цими всіма звинуваченнями і з цими всіма криками про „зони” і про „понятія” і так далі, я просто вважала б нижче своєї гідності, навіть не як мужчина, а як жінка, сісти за стіл розмовляти, вибачте, із людьми, які проявили себе як шпана. От це я вам можу сказати. А коли Путін відмовився від дебатів, по-моєму, там все тихо було і спокійно, і нікому не прийшло в голову верещати, так, як тут у нас верещать.

Окара Андрій, політолог (Москва):

- Гадаю, що ця відмова була передбачуваною із самого початку. Віктор Ющенко не належить до видатних ораторів, але поруч з ним Віктор Янукович ризикує опинитися в ситуації, схожій на ту, що була в Івано-Франківську. Шкода, що в пострадянських країнах так і не склалося політичної традиції публічних теледебатів на президентських виборах. Небажання брати в них участі пов"язане з як низьким рівнем риторичної культури більшості політиків, так і з їхнім уявленням про те, що їхня влада повинна мати трансцендентні джерела свого існування, тож не слід псувати свою "харизму" всіляким публічним "балаганом".

Гадаю, норму про обов"язковість участі в теледебатах перед другим туром виборів обох кандидатів в президенти доцільно було б внести до Закону про вибори президента Украини. Хочеш стати президентом - йди на дебати і розповідай людям в діалоговому форматі з опонентом, в чому саме полягає твоя "правда". Не хочеш (не можеш, боїшся) розповісти або нема, що сказати - ЦВК знімає з виборів.

Реально ж, в нинішніх умовах, відмова Януковича від дебатів з Ющенком не буде мати ніяких наслідків. Наслідки неодмінно були б, якби він виклик прийняв. Дивує різкий, ледь не хамський, тон заяви Януковича, де він пропонує Ющенку змагатися "у справах". Проте, коли нема, що сказати, хамство є оптимальною стратегією.

Іванов Валерій, президент Академії української преси:

- На мій погляд, ця відмова закономірна, бо Янукович як був, так і залишається непрозорим політиком. Людина, для якої ще кілька місяців тому екзит-поли були технологією, якою не навчилися маніпулювати (проте він швидко вчиться, він потім навчився маніпулювати цією технологією), ця людина, звичайно, не може бути публічним політиком, і не хоче ним бути. Він склався в адміністративно-господарській командній системі розвинутого соціалізму, і він залишається саме таким діячем. І для нього публічність і прозорість – це все зайве. Я певен, що ця людина відверто не розуміє, навіщо їй треба бути прозорою, і навіщо треба суспільству знати про її вчинки, про мотивацію цих вчинків тощо.

Звичайно, це є знак неповаги до суспільства, бо в Україні, як країні з президентською формою правління, обирається людина на найвищу посаду. Тож суспільство має право знати як про особистість обох кандидатів, які вийшли в фінал, так і про їх погляди. І дізнатись краще про це якраз можна при зіткненнях різних позицій, коли є суперечка, бо саме дискусія - це основа для формування громадської думки взагалі.

Так що права суспільства тут порушуються, але, схоже, що кандидата В.Януковича це мало турбує. Які будуть наслідки? Я не думаю, що для нього це будуть наслідки якісь вагомі. Зараз його штаб, ну і уряд, все робить для того, щоб забезпечити йому перемогу. І при цьому, ця перемога забезпечується аж ніяк не публічними засобами.

Дацюк Сергій, корпорація „Гардарика”, медіа-експерт:

- Я вважаю, що наслідок може бути один, але дуже простий: Януковича перестануть вважати політиком. Політика є справа серйозніша, ніж дитячі ігри в пісочниці. Там можно кинути іграшки і сказати: я з вами не буду більше гратися, тому що він мене образив. В політиці так не можна.

Якщо, наприклад, завтра Сполучені Штати Америки і їх конгрес визнають, що Україна має певні вади з корупцією, і президент країни образиться і не поїде розмовляти з президентом США, то це, безумовно, певним чином вплине на долю всієї країни. Тому в політиці так не прийнято. Образив тебе опонент – не образив, образили твою кандидатуру – не образили... Є обставини, коли президент просто їде і працює з президентом тієї країни, іншими опонентами, які навіть зробили образливі заяви щодо його країни або нього самого. Це так в політиці. І тому, я вважаю, що наслідком відмови буде просто те, що це є неполітичний крок, це не політика. В політиці немає образ. В політиці є політичні основи інтересу, який може бути протилежним інтересу твого опонента. Але все рівно, коли справа доходить до необхідності відкритих дискусій, то це слід зробити.

Друге питання, яке цікаве: країна обирає президента, якого так і не побачила в публічних дискусіях. І це наднебезпечно. Тому що Янукович заявляв про все: про економіку, про виплату пенсій і зарплат, про їх підвищення, про адміністративне врегулювання цін тощо. Він не робив тільки одного – він не заявляв про своє ставлення до публічності. І фактично, цеєю відмовою від публічних дебатів, він засвідчив зневагу до взагалі публічності. Тому оцей другий аспект, мені здається, надзвичайно важливий. Президент України має бути людиною, яка є публічною, яка підтримує публічність, яка заявляє про таку підтримку відкрито, яка ніколи не уникає публічності, коли її прямо до цього спонукають. Оце і є вимір, в якому можна це розглядати.

Рубан Володимир, журналіст:

- Ніяких наслідків ця відмова не матиме. Тому що у нас традиції такої немає: проводити теледебати. Якби ми її запровадили, як в деяких інших країнах, тоді, звичайно, ці наслідки для нього були б катастрофічними або принаймні дуже негативними. А так як такої традиції немає, то, я думаю, що ніякого скільки-небудь помітного впливу на хід кампанії ця відмова не матиме.

Сандул Юрій, редактор відділу газети „Галицькі контракти”:

- Наслідки негативні, звичайно, будуть, але мінімально негативні. Я маю на увазі для самого Януковича. Вони будуть негативні, але це не принципово. Справа в тому, що у наших виборців немає практики спостерігання за такими дебатами. Якби вони і раніше постійно проводилися, і люди до цього звикли, а тепер їх раптом немає, то це викликало б якусь реакцію, негативну чи позитивну – то вже справа десята. А оскільки такої практики в Україні немає, то, я думаю, що та частина виборців, для якої це має справді велике значення, вони і так – електорат Ющенка, а не Януковича, вони розуміють значення теледебатів для демократії. Вони вже давно зробили свій вибір. Я думаю, що команда Януковича, яка відмовляється від дебатів, дуже чітко все прорахувала: від відмови будуть негативні наслідки, але якщо він вийде на ці дебати, то ті негативні наслідки будуть для нього в десять разів більшими, тому що Янукович явно не публічний політик і насправді йому нічого відповісти на всі питання.

Черніков Андрій, оглядач журналу „Кореспондент” (Київ), власкор ВБ "Коммерсантъ" (Москва):

- Янукович редко говорит, но много делает. То, что он делает, это отдельная песня, очень грустная. А если он еще заговорит об этом, его противников среди избирателей будет еще больше. Но как только он победит, он будет говорить долго. Брежнева помните? А сейчас мне стыдно, что мой дорогой якобы будущий президент Виктор Федорович прячется от меня, от избирателей. Это просто позор.

Последствия для Ющенко таковы, что он снова не окажется в телевизоре в самом выигрышном для него виде. Хотя это даже лучше. Я видел эфир Порошенко и Тигипко в студии «1+1» у Пиховшека: Порошенко явно был в ударе, а мог ведь прийти в плохом расположении духа, и Пиховшек просто глумился бы над ним. Так и Ющенко - если у него хороший настрой, то он сможет заткнуть и Пиховшека, и Дм. Киселева и любого другого солдата революции за пояс. Хотя не всегда Ющенко блещет как оратор и собеседник.

Коваль Валентин, телепродюсер:

-- Поскольку дебаты не стали чем-то обязательным ни с точки зрения закона, ни с точки зрения общественных отношений, участие или неучастие в них не должно рассматриваться в плоскости "хорошо это или плохо". Я не склонен драматизировать - ни для себя, ни для Украины - отказ Виктора Януковича от участия в теледебатах. И вот почему. Думаю, мы все процентов на 90 представляем, как прошли бы эти теледебаты - и сам процесс, и тематику, и эмоциональный строй. Многое зависило бы от ведущего, еще больше - от участников. Беда лишь в том, что соперники слишком далеко зашли в своем противостоянии, и диалога между ними ожидать не приходится. Никто из кандидатов не стремится к диалогу, да он и не очень нужен в нашей ситуации, хотя именно это и вызывает наибольшее мое сожаление.

Один из основных законов менеджмента - менеджеры должны уметь договариваться. Период, когда это было возможно - увы! - прошел. Осталось лишь обмениваться взаимными упреками и обвинениями.

Не исключаю, что кандидатура ведущего могла бы заставить пересмотреть решение, но - если честно - пока такого ведущего не вижу. В конце концов, дебаты вряд ли повлияют на отношение электората к своим кандидатам. Надеяться, что кто-то потеряет, а кто-то найдет принципиальное для победы во втором туре количество голосов, не приходится. Сужу по себе и своему окружению, думаю, что это - так.

Пустельник Людмила, журналіст:

- У прямому ефірі буде надто помітним те, що команда Януковича досі незграбно робила під час кампанії, коли списувала в Ющенка гасла, ідеї , програмні засади тощо. Сьогодні Віктор Федорович озвучує на камеру підозріло стислі синхрони, які, складається враження, були завчені наперед. Але під час дебатів буде важко, якщо взагалі можливо, скористатися “домашніми заготовками”.

Прем’єр досі погано володіє державною мовою, тому, як всі люди, котрим бракує словесних аргументів, дуже часто застосовує жестикуляцію. Доволі промовисту, коли згадати піднятого вгору вказівного пальця, яким він постійно розмахує, виступаючи перед публікою. На мітингу , надто, коли на ньому зібралися прихильники (чи ті, кого такими бути змусили) на це можуть не звернути уваги. Тим часом, ефект присутності, створений телебаченням, дуже акцентуватиме цей непривабливий жест. Навряд чи комусь сподобається, щоб його повчали пальцем з екрана. Сумнівно, що Віктор Федорович не усвідомлює надто “чорно-білого” протиставлення себе в прямому ефірі Віктору Андрійовичу, на тлі якого виглядатимуть сіро не лише ораторські здібності першого. Тут може ефектно луснути і імідж “міцного господарника”, й інші напрацювання піарщиків.

Також сумнівно, що Янукович переймається тим, “що про це (його відмову) подумають?”. Що таке відмова від дебатів для людини, якій не завадило балотуватися в президенти кримінальне минуле, а удар яйцем - втратити свідомість ? Прем’єра найменше хвилює етичний бік відмови і її ймовірні наслідки. Одним з них може стати певне здивування (навряд, чи розчарування) прихильників – все ж таки, як “справжній мужик”, мав би прийняти виклик. Щоправда, його специфічний електорат теж навряд чи завдаватиме собі клопотів роздумами стосовно дебатів. Враховуючи і те, що в Україні їх досі не проводили.

Цілком можливо, що відмову дебатувати люди Януковича будуть відпрацьовувати заяложеною темою “проамериканськості” Ющенка – мовляв, нам цей заморський винахід непотрібен, як і інші атрибути, пов’язані з Заходом. На більш глибшому рівні тут відбувається протистояння двох зразків свідомості – сучасної з радянською . Коли партійним босам вистачало відмовки “ми змагатимемося конкретними справами” і в такий спосіб уникнути незручної дискусії. Сьогодні така відмовка вже не спрацьовує.

В.Ющенку дебати, безумовно, тільки додали б симпатії, відтак у другому турі владі було б набагато важче фальсифікувати результати виборів. Дебати, звичайно, не означали б автоматичного в’їзду Ющенка на білому коні, але зробили б таку перспективу реальнішою. Надто, коли б відразу після дебатів оприлюднили б ім’я їхнього переможця, тут його б не вираховувала ЦВК.

Якщо дебати все ж не відбудуться, суспільству таким чином покажуть, як його вкотре “зробили”. І воно знову зможе відреагувати на це тільки випусканням пари, не більше. У нас не виходять на барикади і з більш серйозних приводів, ніж “не дебати”. Громадян встигли привчити до ніби-то демократії, яка ніби-то має діяти, та все якось не складеться. Згідно з законом, дебати заплановані. Але ними спокійно можна знехтувати, знаючи, що не понесеш за це жодної відповідальності.

Інша справа, що протягом виборів і в проміжку між двома турами майже незворушне українське суспільство несподівано для себе почало демонструвати ознаки громадянського. Відмова Януковича від дебатів може певним чином посприяти цьому процесові. Принаймні, сьогодні ця тема жваво обговорюється не лише журналістами.

Іван Лозовий, президент Інституту державності і демократії:

– Відмова кандидата у Президенти Віктора Януковича брати участь у дебатах перед другим туром виборів багато що говорить про нього, дещо скаже про українське суспільство і навіть вкотре проллє світло на підходи іншого головного претендента – Віктора Ющенка.

Частиною 5 Статті 62 закону про вибори Президента України передбачено обов’язковість проведення теледебатів за 5 днів до повторного голосування (другого туру) а також визначено, що “Кандидати на пост Президента України беруть участь у теледебатах особисто”. Згідно з прийнятим, але помилковим, юридичним підходом, що переважає в країні, таке формулювання трактується як обов’язкова норма. Насправді, кандидати є вільними у виборі брати участь у таких дебатах чи ні, що підтверджується положенням цієї ж статті про надання всього відведеного для прямого ефіру часу іншому кандидату, в цьому випадку – Віктору Ющенку, у разі відмови першого.

Відмовою від участі у теледебатах кандидат Янукович вкотре робить подарунок своєму опоненту. Фактично, Янукович говорить Ющенку (і всім нам): “Я не вважаю за потрібне дебатувати, який є кращий курс для держави тому, що … держава – це Я. Я не вмію говорити, але хочу стати Президентом. Я не потребую реклами тому, що Я роблю ставку на адмінресурс, на фальсифікації, врешті-решт на братву з короткою стрижкою”.

Суспільство повинне сприймати відмову Януковича саме так, як має на увазі сам Янукович. Несподівано міцна підтримка у першому турі Ющенка доводить, що люди стурбовані можливістю приходу до повної влади двічі (чи то тричі) судимого кандидата.

Врешті-решт, відмова Януковича повинна слугувати наживкою для акул серед його опонентів. На жаль, у його головного опонента відсутній інстинкт “хижака”, і Ющенко демонструє готовність відійти спокійно в нічну темряву, якщо раптом не здійсниться чудо і добро не переможе зло … ну, просто так. Натомість Ющенку слід скликати масову демонстрацію на призначений для теледебатів день тому, що владна братва навряд чи готується виконати норму закону і віддати Ющенку 100 хвилин прямого прайм-тайму ефіру. І не треба боятися провокацій, спрямованих проти мирних демонстрантів. Боятися будуть ті, кому видаватиметься наказ бити або стріляти в мирних громадян. А відстояти себе, свої права і свій вибір повинен кожен з нас.

Володимир Золоторьов, журналіст:

– Есть несколько причин отказа: а) Януковичу просто нечего сказать, особенно в ответ на обвинения в насилии в первом туре, он всегда будет защищающейся стороной; б) Янукович элементарно неспособен к дебатам. Он не политик, для него какое бы то ни было публичное обсуждение проблем, тем более таких, которые он считает не имеющими значения, – огромная интеллектуальная нагрузка, с которой он не в состоянии справиться; в) насколько я заметил, Янукович просто не может говорить подолгу, а тем более – спорить, не выходя за рамки приличий.

Последствия коснутся только Виктора Ющенко, – он лишится трибуны и возможности дополнительно мобилизовать сторонников и, может быть, привлечь колеблющихся. На электорат Януковича его отказ от дебатов никак не повлияет. Что касается страны в целом, то если говорить только о дебатах, их отсутствие просто отодвинет во времени появление такой практики. Она все равно должна возникнуть и утвердиться, так здесь совпадают интересы телевидения (шоу) и наиболее активных кандидатов, которым есть что сказать избирателям.

Ігор Куляс, Медіа-центр „Кандидат”:

– Усе, на мій погляд, просто і очевидно. У коректних дебатах пан Янукович не має жодних шансів виглядати ґречно і переконливо. Попри те, що пан Ющенко не є вмілим дебатантом та видатним оратором.

Штабісти пана Януковича виявилися відверто слабкими креативниками. Таке виправдання ("він мене ображає") – ставить додатковий хрест на образі "мужнього кандидата Я", і без того підірваному "яєчною історією". Які це матиме наслідки? Я вважаю, що все одно для країни (особливо для східних та південних областей) було би краще побачити свого "героя".

Можливо, тоді дехто перестав би продовжувати самообманюватися.

Іванна Коберник, ведуча програми “Факти”, ІСTV:

– Насамперед – як неготовність до публічної дискусії. Частково Янукович говорить правду – у його опонентів вигідніша позиція для звинувачень. Але ніхто не говорив, що людям при владі має бути легко. З іншого боку, в Януковича не такі-то й погані позиції – його рейтинг значно виріс за останній рік, результати голосування в першому турі таки показали певну довіру до влади і, за великого бажання, оточення Януковича могло б підготувати для нього певну кількість успішних і ефективних меседжів для тих, хто з владою пов’язує стабільність. І третій, з моєї точки зору, бік справи – згадайте дебати 94-го року: Леонід Кравчук не залишив Леоніду Кучмі жодного шансу, а хто переміг? Щодо наслідків для суспільства – я як журналіст вважаю дебати дуже цікавим форматом і вважаю, що прямоефірні дискусії мають нарешті повернутися в телевізор – це важливо і для політиків, щоб вони вчилися говорити і відповідати за свої слова, і для громадян – щоб вони вчилися робити висновки не з переказів журналістів, а з “живих” висловлювань. Але “канонізувати” дебати я б не хотіла – якщо навіть станеться диво і в найближчі тижні вони пройдуть, це ще зовсім не означатиме нового витка публічності для українських політиків. Хоча може ним стати.

Василь Яблонський, Школа політичної аналітики НаУКМА:

– Теледебати кандидатів у президенти в Україні вже мають певні історичні традиції. Вони, як часто в нас це буває, досить своєрідні. На виборах 1994 року непублічний політик Л.Кучма здолав Л.Кравчука, який за всіма мірками майже ідеально підходив для цього телевізійного формату.

Як і десять років тому, зараз у таборі провладного кандидата є значні сумніви щодо участі в теледебатах. Однак природа подібних сумнівів у Кравчука і у Януковича різна. Кравчук, на перший погляд, вигідно вирізнявся на тлі екс-директора "Південмашу", Янукович відверто програє Ющенку. Відмова одного із двох претендентів на посаду Президента України від публічних теледебатів свідчить, щонайменше, про наступне: а) низьку політичну культуру української владної еліти; б) небажання та неспроможність нинішньої влади вести політичну боротьбу відкрито і чесно.

Перед теперішнім прем’єром на теледебатах неодмінно постане низка питань, яких він більш-менш успішно уникав упродовж усієї виборчої кампанії. Це проблема судимостей, зв’язки із кримінальним світом, справжній стан української економіки, реальні перспективи соціальної політики і т.ін.

Враховуючи досить високу активність виборців, відсутність достовірної інформації, елементи новизни інституту теледебатів, можна говорити, що така відмова вплине досить негативно на популярність В.Януковича. Отже, теледебати для В.Януковича є програшними в будь-якому разі: відмова від них розцінюватиметься як невміння тримати удар, участь – гра на чужому полі і прогнозована поразка.

Така ситуація, поза сумнівом, вигідна В.Ющенку. Теледебати відповідають філософії його політичної поведінки та виборчої кампанії. Публічність та відкритість є тими рисами, які вигідно вирізняють його на тлі конкурента. І оскільки за законодавством теледебати є необхідною умовою другого туру, В.Ющенко має право скористатися годинним ефіром загальноукраїнського телеканалу для передвиборчої агітації на власний розсуд.

Для українського суспільства теледебати у повному чи навіть у половинному форматі (за відсутності одного із претендентів) є дуже важливими. З одного боку, це перше наближення до принципів відкритої та конкурентної політики, з іншого – можливість отримати інформацію із перших вуст та належно її оцінити. Це робить політику підконтрольною та відповідальною перед суспільством. Це, врешті-решт, зберігає певну процедурність, яка, як відомо, є одним із наріжних каменів функціонування демократії.

Геварін Віктор, журналіст, Донецьк:

- Відмова від теледебатів з боку Віктора Януковича цілком логічна і послідовна. Якщо проглянути всю передвиборчу компанію прем’єра, то можна побачити, що не дивлячись на те, що під контролем його команди знаходиться практично весь телеефір, він жодного разу не з’явився в прямому ефірі. Більш того, мабуть колегам з провідних телеканалів чимало довелось потрудитись, щоб відібрати більш-менш пристойні кадри за участю прем’єр-міністра для показу його рекламних поїздок по Україні.

Можна вільно бачити, що навіть з того, що представили телеканали, Віктор Янукович не публічний політик. Цим він значно втрачає навіть в порівнянні з Леонідом Кучмою, який все-ж, не дивлячись ні на що, інколи мелькав в прямому ефірі. Можна помітити й те що прем’єр зустрічається лише з дуже ретельно відібраною аудиторією, жодного разу не виступав на масових мітингах зібраних на його підтримку. Він навіть не прийняв участі в освяченні Святогірської лаври в Донецькій області.

Донецькі журналісти згадують, що в час губернаторства Янукович любив збирати щотижневі прес-конференції, які потім після редагування випускалися в ефір донецьких каналів. Але його виступи прискіпливо редагувались а на прес-конференції пропускали лише відібраних службами Гурбича журналістів. З тими службами редактори звіряли й усі публікації щодо виступів губернатора. Більш того , часто ці публікації готувала прес-служба облдержадміністрації.

Але це лише один із моментів, які послугували причиною відмови. Основна ж причина в тому, що Віктор Янукович просто боїться предстати один на один з лідером президентських перегонів на очах мільйонів своїх як прибічників так і противників, реально розуміючи, що в порівнянні з Ющенком він програє. Це, так би мовити, суб’єктивні причини. Що ж до об’єктивних, то вони не менш важливі.

По-перше, він не зможе пояснити деякі свої економічні кроки, які були зроблені в ході пропагандистських поїздок країною. Наприклад як зрозуміти призначення доплат до пенсій з вересня цього року, і відсутності коштів на це в підготовленому урядам бюджеті на 2005 рік. Так само важко пояснити зрив голосування бюджету прем’єрськими фракціями в Верховній Раді. Врешті, в суботу виборці бачили прямий ефір в “Подробно з Дмитрием Кисельовим” з Олегом Рибачуком та Валерієм Коновалюком. Було видно , що команда прем’єра має на руках лише один козир, зв’язаний з хворобою Віктора Ющенко. І саме цю тему вона збирається експлуатувати в другому турі. Навіть не зважаючи на те, що ця тема всім приїлася і відтягнути голоси від Віктора Ющенко не в змозі. Жодних аргументованих економічних розробок Валерій Коновалюк не зміг привести. А от промахів більш, ніж досить. Це й різкий скачок цін на м’ясо та молочні продукти. Подорожчали яйця, не відбулось очікуваного зниження цін на хліб. Дорожчають комунальні послуги, не дивлячись на запевнення прем’єра про їх стабільність і навіть зниження. Гривня на “чорному ринку” досягла позначки “сім за один долар США”. Тигіпко знову збільшив емісію грошей, випустивши нову банкноту в 10 гривень. А на підході вже одногривнева банкнота та монета. Національний банк вже викинув із своїх резервів понад півтора мільярда гривень, та очікуваної стабілізації не відбулось. Більш того, ажіотажний попит на валюту не лише не спадає, а навіть підвищується. Таким чином, можна говорити про повний крах економічних “експериментів” уряду. А чи має Віктор Янукович програму подолання ним же створеної кризи? Можна з впевненістю говорити , що їх в команди прем’єра немає. А це значить, що участю теледебатах він повністю дискредитує себе, перед всією країною. Крім того, судячи з усього , він просто не готовий до прямого спілкування зі своїми опонентами.

Коли він заявляє, що на нього ллють бруд, а він ні разу не допустив некоректних висловів щодо своїх конкурентів, згадується заява про памперси річної давності. Крім того , з легкої руки влади, проти Ющенко бруд лили “технічні кандидати” типу Яковенка, Козака, Корчинського. Не відстала в цьому й підконтрольна команді Прем’єра преса, особливо донецька. А фірма Кічігіна (я маю на увазі видання “2000”) навіть випустила книгу спрямовану проти Віктора Ющенко, яку розповсюджують через місцеві органи влади. Можна говорити й про деяких депутатів з фракцій “Регіони України” та СДПУ(о), які вихлюпнули немало неправди на адресу Ющенко.

Тому вважаю, що відмова від теледебатів, є фактичним признанням поразки. З усього видно, що перемога в чесних змаганнях неможлива для Прем’єр-міністра. Тому другий тур буде проходити в небаченому тиску адмінресурсу, залякуванні та підкупі виборців, а можливо й в силовому сценарії захоплення влади.

Шама Олег, журналіст журналу "Корреспондент":

- Все просто. Янукович не готовий відповісти прямо на деякі питання. Напевно тих, що можуть стосуватися співмірності його судимостей і посади президента, а також авантюр з підняттям пенсій та виборів у першому турі. Очевидний факт: відмова Януковича означає нелегітимність його як кандидата (та і особистості взагалі). Якщо дебати не відбудуться, це тільки означатиме, що суспільство може отримати президента, який мовчатиме навіть тоді, коли за протоколом він має відповідати, а також і те, що дуже важливий засіб прозорості передвиборчих перегонів Україна матиме, як завжди, пізніше.