Юлія Мостова, заступник головного редактора газети "Дзеркало тижня":

- Я думаю, что существуют внешние обстоятельства, вне Генпрокуратуры, которые заставляют во всяком случае имитировать деятельность расследования данного вопроса. К этим обстоятельствам можно отвести активность господина Г.Омельченка, который стал настаивать на отчете следственной комиссии парламента по расследованию дела Гонгадзе, статью в британской прессе, в которой прозвучала то, что частично выходило и в "ЗН" по поводу причастности к следствию Гончарова работников, делающих ему инъекцию препаратов, которые могли бы вызвать летальный исход в случае их неверного применения.

Мы видим пока что необъяснимую активность господина Цвиля, и узнаем о множественных контактах господина Цвиля, санкционированных руководством соцпартии, контактах Цвиля с Президентом… Мы видим отставку зама Петра Шатковского (заместителя секретаря СНБО. – «ТК»), который возглавлял контрразведку именно в то время, когда проводились все записи в кабинете Президента. Мы видим отставку господина Кравченко, формальным поводом для которой явились большие нелады и злоупотребления в сферы возврата НДС, однако еще ни одна информация о корумпированости чиновников его подразделения не являлась для нашего Президента поводом для его снятия с должности. (Мы это могли наблюдать на примере того же П.Лазаренко, где Президент находился в курсе всего творимого им, но, вместе с тем, держал его на том же посту и таких примеров можно приводить очень и очень много).

Мы видим, что существуют какие-то движения, мы видим, помимо всего прочего, достаточно болезненные реакции на эти движения некоторых субъектов "кассетного скандала", что-то происходит. Но я, например, не могу взять на себя ответственность и сказать, что я понимаю, в какую мозаику можно вложить все эти отдельные моменты. У меня, честно говоря, нет оснований не доверять информации, вышедшей в газете The Independent, хотя бы по одной причине, что некоторые вещи, которые выходили там, в частности касающиеся дела Гончарова, непосредственно в "ЗН" выходили более развернуто. Все, кто захочет, может поднять целую серию развернутых материалов Александры Примаченко по "делу оборотней".

И мы видим, что прокуратура сделала полушаг к полурасследованию. Известно, что господин Васильев заявлял, что нет оснований считать, что Гончаров умер насильственной смертью. Теперь же Генеральная прокуратура, отвечая на соответствующие запросы (что было напечатано в "ЗН" в прошлую субботу), подтверждает, что причиной смерти стала спинномозговая травма. Это полушаг к правде, поскольку, по нашим данным, действительно имела место спинномозговая травма, однако причиной смерти стали именно инъекции, которые Гончарову делали.

Наша сотрудница в свое время обратилась непосредственно к следователю по делу с просьбой подтвердить или опровергнуть эту информацию, чего он официально не стал делать. Так что, я думаю, что существует желание у прокуратуры проимитировать деятельность. Но все равно нет никаких оснований считать, что следствие пойдет по тому верному пути, по которому оно шло при Шокине (экс-замгенпрокурора – прим. "ТК") и Столярчуке (экс-руководитель следственной группы по делу Гонгадзе при C.Пискуне – прим. "ТК"), которые покинули Генеральную прокуратуру из-за несогласия с позицией Г.Васильева, в том числе и по делу Гонгадзе.

Мы помним, что Гонгадзе сначала, якобы, видели по всей стране, потом нам говорили, что это дело рук наркоманов, которые, якобы, оставили план захоронения и так далее.

И сейчас мы сталкиваемся с новой версией генпрокуратуры, с появлением в качестве подозреваемых конкретного гражданина К. Все это очень похоже на очередную утку, которой просто всех хотят накормить, ввиду поднявшихся волн в ответ на попытку в очередной раз закрыть дело Гонгадзе.

Юрій Луценко, народний депутат України, СПУ:

- Це не розслідування, це імітація розслідування. Фактично, після оприлюднення частини української кримінальної справи Гонгадзе в британській газеті, Генпрокуратура пішла звичним шляхом відволікання уваги суспільства. Але, крім страху, Генпрокуратура продемонструвала ще й маразм, бо заявляти про те, що вони допитують певного громадянина, який раніше притягувався по вбивствам з відсіканням голів – це є щось нове в українській Генпрокуратурі. Бо, вибачте, виходить, що дійсно у нас по Україні гуляють люди, які мають таке хобі - відсікання голів, и Генпрокуратура про це знає. Це щось нове! Це ще раз показує, що жодного реального розслідування не існує, існує лише політичне замовлення на закриття цієї справи.

Євген Лауер, власник та шеф-редактор Інтернет-видання "Трибуна", перший підозрюваний по справі Гонгадзе:

- Справа залишилась на тому місці, де й була. Мені здається, що активність ГПУ пов'язана з початком передвиборної кампанії, тому що це порочить Гаранта за не розкриття справи і пасивність Генпрокуратури. Тому зараз робляться всі можливі кроки, щоб зімітувати розслідування. Це стосується того хлопця (спеціаліста з відсікання голів), якого зараз допитують в ГПУ, принаймні говорять, що допитують. Стаття Аскольда Крушельницького (автора статті в британській газеті The Independent – прим. "Детектор медіа") - це якась піарівська акція, не більше того. Що стосується протоколів допитів, то, наскільки я можу судити, А.Крушельницький протоколів допитів по справі Гонгадзе не бачив, йому або переказали ці протоколи, або передали рукописні копії. Справа в тому, що протоколи у таких секретних справах видаються під розписку, а значить, навряд чи хтось підставлятиметься.

А що стосується медичних аспектів, застосування тієпінталу, то це, здається, повна дурня. Я сам за фахом лікар-анестезіолог і можу судити про це. Завтра ви можете про це прочитати статтю на "Україні кримінальній". Ні, Сацюк (новий власник "УК", заступник голови СБУ – прим. "Детектор медіа") до цієї публікації не має відношення, це не зовсім співвідноситься з його новою посадою.

Я довго перебував у статусі підозрюваного по справі Гонгадзе і був допитаний усіма слідчими групами Генпрокуратури, що працювали по цій справі. Тому маю можливість порівнювати. Я також можу сказати, що група, якою керував слідчий Юрій Васильович Столярчук, була найпрофесійнішою. І я знаю, що він потрапив до лікарні із серцевим нападом після того, як п’ять хвилин поговорив із новим генпрокурором Г.Васильєвим. Але виходячи з характеру Юрія Столярчука, важко уявити, що витік інформації в The Independent з'явився від нього. Це людина аполітична і неупереджена. Тому підозрюю, що може йтися про політичні ігрища з боку С.Піскуна чи його оточення. Загадкою у всій цій історії є те, чому звільнили з-під арешту Пукача, але те, що зі справи Гонгадзе стирчать вуха кримінальної розвідки - це поза сумнівом.

Гучні заяви Генпрокуратури про появу громадянина К. я розцінюю або як неприпустимий піар, або ж як совкову бездумність прес-служби. Це схоже на ту ж історію за часів міністра внутрішніх справ Ю.Смірнова із наркоманами, у кишенях яких знайшли карту, де нібито хрестиками було позначено місце захоронення тіла Гонгадзе. Якщо правда, що г-н К. вбив ще декількох осіб, то йому світить довічне увезення, тому для нього зізнання у цьому злочині може обіцяти покращення умов утримання. Через те його слова під сумнівом. Такої ж думки я і про листи Гончарова, який звинувачувався у кримінальних злочинах і для якого ці листи були можливістю вискочити з кримінальної справи. Тому їх варто розглядати під кутом зору не політичним, а психіатричним.

Загалом же виглядає це все як чергові піарівські акції, і мені здається, що тут є якась третя сила. Деякі вказують на М.Азарова, який має великий зуб на генерала Ю.Кравченка... Хоча, якоїсь певної картини ще немає. Найближчим тижнем щось випливе. Це не затишшя, це мертвий штиль перед бурею. Буря буде, мені так здається. Якісь обвинувачення комусь будуть пред'явлені. Іншого виходу немає.



Володимир Бойко, журналіст:

- По-перше, я думаю, що вирішується зараз питання, чи буде балотуватися Л.Кучма на третій термін, чи не буде балотуватися. У будь-якому випадку йому дуже важливо, щоб він міг спокійно їздити по всьому світу. І в будь-якому випадку в цій історії треба поставити крапку. Очевидно, Г.Васильєв раніше не хотів втручатися у цю історію, історія брудна. Закінчити цю справу так, як треба, йому ніхто не дасть, а сфальсифікувати справу він, певно, не наважувався. Наскільки я чув, на нього був певний тиск з Адміністрації Президента. Але він спочатку на цей тиск не звертав увагу. Зараз ситуація змінилася, оскільки щодо Г.Васильєва з'явилися деякі компрометуючи матеріали, (я якраз займаюсь журналістським розслідуванням в цій ситуації). І це дало ті важелі, завдяки яким зараз Адміністрація Президента може тиснути на Г.Васильєва, і, фактично, він повністю залежний, бо інакше він моментально зможе повторити долю С.Піскуна. І наскільки я розумію, це моє враження, що, очевидно, було досягнуто згоди. З одного боку, Г.Васильєву було обіцяно можливість надалі займатися бізнесом, а, з іншого боку, він повністю виконує замовлення Адміністрації Президента, це пов'язано і з ситуацією і по Ю.Тимошенко, і це пов'язано з активізацією справи Г.Гонгадзе. Це, здається, четверта чи п'ята версія вбивства. Тепер у цій ситуації шукають того, на кого можна повісити цю справу.