Напередодні другої спроби голосування у ВР обох проектів – президентського та парламентського – політичної реформи „Детектор медіа” звернулася до експертів з пропозицією прокоментувати якість висвітлення на ТБ перепотій з першим голосуванням у минулий четвер, 3 липня.

Новини та недільні телевізійні аналітичні тижневики присвятили цьому досить багато місця. Але чи міг глядач отримати вичерпну інформацію щодо того, чому опозиція блокувала в минулий четвер парламентську трибуну, чи дійсно закони по Агропромисловому комплексу стали саме „жертвою” протистояння у ВР, наскільки вмотивоване тлумачення міністерства юстиції щодо обов’язковості 226 голосів для направлення законопроектів до Конституційного суду і таке інше? Чи були професійними, вільними від оціночних суджень, перекручування фактів інформаційні повідомлення, виваженими та збалансованими коментарі? Як на нашу думку, всі ці якісні параметри висвітлення будь яких подій визначає мета, яку ставлять перед собою інформаційно-аналітичні служби телеканалів щодо підходу – виваженого або маніпулятивного - до теми. Отже, наше запитання звучить так:

Запитання „Детектор медіа”: - Якою, на вашу думку, є мета наявного медіасупроводу загальнонаціональними телеканалами перипетій голосування політичної реформи у парламенті?

Тетяна Шульгач, парламентський кореспондент агентства "Ліга":

- Известно, что народу нужны хлеб и зрелища. Поскольку с хлебом в стране вышла напряженка, а признавать это неохота, то надо было, как принято у нас, на кого-то это свалить. Здесь авторам "темников" повезло, поскольку события прошлого парламентского четверга, вполне тянущие на зрелище, позволили на несколько дней сменить тему "продовольственного кризиса" на тему "парламентского кризиса". В самом выгодном положении в данной ситуации оказалось правительство и Президент. Оппозицию обвинили в аграрном кризисе, а министры остались на своих креслах и продолжают потихоньку оправдываться за то, почему цены выросли, а полки опустели. Нельзя не оценить и ряд последних "благородных" заявлений на фоне "безответственного" поведения оппозиции. Например, аграрного вице-премьера о его готовности уйти в отставку, а также заявление Президента, который, якобы, готов отозвать свой "камень преткновения" (как он сам выразился) - законопроект о внесении изменений в Конституцию во имя благих целей - чтобы не мешать парламенту принять важные решения. Интересно, что когда журналисты начали активно интересоваться серьезностью намерений главы государства, его представители в один голос начали заявлять, что это вовсе не решение Президента. Так и хочется спросить: "так что, Президент пошутил?". Не исключено также, что распорядок сессионного четверга был специально спланирован таким образом. Ведь зная, что вопрос о внесении изменений в Конституцию вызывает бурную реакцию у оппозиционной части парламента, депутатам, связанным с аграрным блоком правительства, было выгодно поставить в этот же день на голосование и вопросы, связанные с АПК. В такой ситуации все внимание было переведено с вопроса ответственности власти за повышение цен - на поведение оппозиции, которая, якобы, не захотела принять решения, направленные на урегулирование цен на продукты питания.

Євген Магда, „Діарама плюс „МК”:

- Мені видається, що висвітлення подій минулого сесійного тижня у підсумкових випусках новин і щотижневиках не було задовільним.( При цьому, на мій погляд, підсумковий випуск „Інтера” був більш виважений, ніж „Епіцентр”). Скажімо, звинувачуючи опозицію у тому, що вона ледь не знесла трибуну чи що вона блокувала роботу Верховної Ради, жоден з колег при цьому не намагався дати відповідь на те, чому таку хворобливо-пасивну позицію займала парламентська більшість, чому „моноліт о дев’яти головах”, як в анекдоті, заспівав хором невпопад. В новинах було поставлено кілька розумних риторичних запитань, але на них не було дано відповідальних відповідей. Чи була це інформаційна спецоперація? У журналістському середовищі прийнято вважати, що центром такого роду діяльності в Україні є Головне інформаційне управління Адміністрації Президента України. Але я, попри всі революційні та еволюційні зміни на телеканалах, що відбуваються, далекий від думки, що їх власники піддаються маніпуляціям якогось одного угруповування людей. Хоча, на мою думку, все таки українські організатори інформаційної політики певного Єатунку мають зробити лише один крок – відмовитися від сліпого калькування російського досвіду й шукати свої власні напрацювання. Бо якщо частина ЗМІ дуже успішно використовує по відношенню до „Нашої України” термін „нашисти”, то відомо, що це вже було використано проти блоку „Наши” у Красноярському краї Росії нинішнього голови Законодавчих зборів РФ Сабянінова. То виходить як у „Майстері та Маргариті”: „осетрина другої свіжості”.

В одному з нещодавніх матеріалів керівник піар-служби „Інтера” говорив про те, що піар має мати ексклюзивний характер. Дуже слушна думка по відношенню до політичного піару. А у нас намагаються досвід федерації перенести на унітарну державу, досвід євразійства – в державу, що пнеться стати європейською, досвід країни, рейтинг президента якої коливається в межах 40-50% в країну, де рейтинг президента досить незначний. Коли наші політичні технологи з обох боків політичних барикад подолають комплекс своєї власної меншовартості, тоді можна буде говорити про якісь спецоперації. Поки що – це боротьба бульдогів під килимом не за результат, а за увагу господаря та смачнішу кісточку.

Тим більше, що за останні роки наші телеканала зробили надзвичайно багато для того, щоб інформаційно-аналітичні чи „інформаційно-паразитичні” як називав їх В.Шендерович випуски новин про політику в країні дивилися тільки ті, хто у цьому ж і вариться. Мені усе це нагадує виварювання у власному соку.

Ірина Погорєлова, редактор видання „Політичні хроніки”:

- Мета була пояснена у виступі Президента після цих подій, у якому він вилаяв більшість і фракцію Ющенка. Висвітлення цих подій дало підгрунтя Президенту коментувати ці події саме таким чином. Тому тут є навіть певний сценарій. А взагалі така тенденція прослідковується протягом давнього часу: парламент завжди поганий. Кожну ситуацію у Верховній Раді, коли навіть є лояльним до влади В.Литвин, коли більшість єдина у прийнятті рішень, наші телеканали все одно подають у новинах так, щоб здавалося, що парламент завжди під підозрою. А як тільки з’являється ся привід її вилаяти, його використовують.

Мені здається, що це не наслідок якихось „темників”. Вони тільки формалізували ці речі, дали технологічні установки всім каналам. Але тенденція до того, що парламент поганий, була завжди, оскільки є у Президента потреба його розпустити, а він не може цього зробити. То у свідомості людей вони намагалися створити образ дармоїдів. У даному випадку події висвітлювалися у прив’язці до зернової кризи, але прийде осінь – йтиметься про енергетичну кризу, - будь-яке питання може створити привід до такого висвітлення. Тут нового нічого немає.

Дмитро Крикун, політичний оглядач Громадського радіо:

- На мою думку, новини цього часу були не більш заангажовані, ніж звичайно. Більше того, деякі матеріали "Інтера" чи ICTV видалися мені доволі збалансованими. Якби я писав ці новини, то зробив би так само. Мені здається, що внутрішньої цензури стало менше. Хоч я кажу про щоденні випуски новин, а не підсумкові. А щодо зв'язки у новинах питань політреформи та аграрної кризи, то вона дійсно була. Це, схоже, був хід журналістів для актуалізації теми. Компанія з дискредитації парламенту триває вже довгий період. Тому цього разу нічого надзвичайного не відбулося.

Володимир Ар’єв, телеканал "Інтер":

- Не казатиму про всі телеканали, але я особисто робив того дня, 2 липня, сюжет з Верховної Ради. У ньому було все викладено дуже чітко. Опозиційні фракції вимагали, щоб аграрні питання були поставлені на початку засідання. Спікер Володимир Литвин цього, на жаль, не зробив, хоча відбулося позитивне голосування з цього питання. Тому, звичайно, ці документи де-факто були не розглянуті саме через протистояння, викликане питанням політичної реформи. Звісно, що це речі не могли не бути пов'язані, інша справа - як трактувати, я визнаю, що тут могли бути у когось з телеканалів деякі нюанси. В моєму сюжеті були представлені позиції усіх учасників рукопашного бою: і Н.Шуфрича, і Є.Червоненка, і С. Ратушняка, - навіть було показано, як Шуфрич (СДПУ(О) захищав Р.Богатирьову, а у сюжеті було підкреслено, що вона якраз цілком нормально почувалася за трибуною, і вчора вона підтвердила, що не потребувала захисту. Тобто події в парламенті було показано збалансовано, без перекосів в інший бік. Щодо подачі цієї інформації на інших каналах - я говорити не можу. Тим паче, що останнім часом я не дивлюся підсумкові програми взагалі, аби не псувати собі настрій у неділю ввечері.

Ірина Коляка, політолог:

- У освітленні подій діяльності парламенту відчутний вплив “темників”. Наприклад, усі канали телебачення показали не ту пару лупцюючих нардепів – був потрібен представник “Нашої України”, що підтвердив потім і виступ Президента на УТ-1.

Окрім цього, в Інтернет-виданнях( до яких не можна позиватися в суд) у вигляді чуток почали розповсюджуватися версії про причетність нашоукраїнців до хлібної кризи, зробленої за американські гроші. Та до наркобізнесу. Всі ці події в комплексі свідчать про те, що відчувається почерк тих політ технологів які працювали на парламентських виборах на СДПУ(о). Та вже зараз можна сміливо сказати, що такий недбалий піар тільки підніміть рейтинг як В. Ющенка, так і його блоку.

Микола Томенко, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації:

- Я маю новий "темник", який знову підтверджує, що країна у критичних моментах живе повністю по "темниках", а коли ситуація трохи спокійніша – то на 70%. У мене є Аналітична записка, у якій записано, як потрібно подавати інформацію. Я сьогодні теж до певної міри був заручником цієї ситуації, тому що як тільки виникають конфліктні питання, парламентська більшість приймає рішення не голосувати по медіа проектах. Зокрема, сьогодні стосовно усіх профільних законопроектів було прийнято рішення не голосувати. Йдеться про законопроекти "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення", "Про призначення керівників НТКУ та НРКУ" та "Про політичну рекламу". Я думаю, наш великий успіх у тому, що нам вдалося у першому читанні провести нову редакцію закону про Нацраду і у повторному першому читанні два інші законопроекти. Ключова ідея, мета цих „темників” – показати, що парламент не працює, не здатен приймати рішення, і свідченням цього мають стати відповідні синхрони, бійки і т.д.

Згідно документу, що я маю, рекомендувалося, щоб того дня, 3 липня, була бійка, яку треба показувати, і яка мала підтвердити, що депутати ідіоти, не здатні працювати. Тож Н.Шуфрич нібито рятував Р.Богатирьову, яка, як ви знаєте, зробила заяву, що рятувати її не треба було. І завтра, ви знаєте, буде не кращий день, бо значна частина більшості налаштована провести у КС лише президентський варіант політичної реформи. Назавтра усі заряджені спровокувати конфлікт і показувати його в контексті нездатності парламенту до конструктивності.