З а п и т а н н я "Детектор медіа": – Скільки часу в дні шкільних канікул та свят ваші діти проводять перед телевізором? Чи помічали ви, що телевізор безпосередньо впливає на них?

18 Квітня 2003
1192
18 Квітня 2003
11:28

З а п и т а н н я "Детектор медіа": – Скільки часу в дні шкільних канікул та свят ваші діти проводять перед телевізором? Чи помічали ви, що телевізор безпосередньо впливає на них?

1192
На запитання відповідають: Ірина Десятникова, Галина Коваленко, Наталя Влащенко, Костянтин Грубич, Валентина Купріяненко, Валентина Томенко, Ольга Ансімова, Юлія Тищенко, Марійка Бурмака На запитання відповідають: Ірина Десятникова, Галина Коваленко, Наталя Влащенко, Костянтин Грубич, Валентина Купріяненко, Валентина Томенко, Ольга Ансімова, Юлія Тищенко, Марійка Бурмака
З а п и т а н н я "Детектор медіа": – Скільки часу в дні шкільних канікул та свят  ваші діти проводять перед телевізором? Чи помічали ви, що телевізор безпосередньо впливає на них?


Ірина ДЕСЯТНИКОВА, заступник головного редактора газети „Факти”:

– Дочь (15 лет) много времени проводит в интернете. Если и смотрит телевизор, то, как правило, разочаровывается. Особенно продукцией украинских телеканалов. Очень любит „Дискавери”, ТВС. Но это не Украина. Из украинских программ – „Подвійний доказ” – старается не пропустить ни одного выпуска. Поскольку увлекается толкиенизмом, ролевыми играми, то ТВ тоже подталкивает к уходу от реальной действительности.

Галина КОВАЛЕНКО, кореспондент відділу „Сім’я” газети „Сегодня”:

– Дочь (7 лет) возле телевизора проводит много времени, в основном зимой, когда плохая погода. Летом этого не будет. Поражает отношение к мультфильмам, которые идут по утрам, перед школой, особенно на ICTV. Недавно она смотрела мультфильм о монстрах – омерзительных. Постоянно рыгают, умирают. Слова, которые они произносят, слушать противно („досить носитися з своєю волосиною у носі”). Фильмы дикие.

Уверена, что это откладывает отпечаток на восприятие ребенком мира. ТВ демонстрирует, что не нужно следить за собой, можно без обиняков говорить вещи, о которых следовало бы промолчать или сказать более корректно. Считаю, что нужно просто выключать телевизор, и не давать детям смотреть такой ужас. Все, что касается иностранного продукта, неприемлемо для наших детей. Недавно в «Кинопалаце» смотрели прелестный фильм «Лило и Стич». Почему нет таких хороших фильмов на ТВ? Фильмов, которые учат дружбе, поддержке в трудную минуту? Закупаем дешевое, некачественное, а потом удивляемся, что происходит с нашими детьми и почему они такие жестокие.

Наталья ВЛАЩЕНКО, головний редактор журналів „Обличчя України” та „Публичные люди”:

– Я считаю, что влияние телевидения на неокрепшие детские души несколько преувеличено. На самом деле здесь все, как и в других вещах, зависит от воспитания ребенка. Дети, как правило, смотрят то, что их родные, и воспринимают это в том же ключе. Поэтому, естественно, в семье, где увлекаются сериалами, дети смотрят их с утра до вечера. Если же родители относятся к ТВ с разумной иронией, никакого фетиша ТВ в такой семье нет и у детей. Это проблема воспитания, а не взаимоотношений ТВ и детей. Такой же взгляд и на порно, и на наркотики. Говорить, что этого нет – бесполезно. Но воспитать отвращение к этому, равно как и уважение к ТВ или отрицание его, нам под силу.

Костянтин ГРУБИЧ, коментатор каналу „1+1”: –Якщо не контролювати цей процес, то діти (у мене – 6 і 7 років) будуть сидіти перед телевізором цілий день. Не так просто відірвати їх від телевізора. Треба придумати щось таке, що б їх зацікавило ще більше. Дивляться, в основному, мультфільми. Але по мірі зростання з’являються й улюблені серіали. Бойовики вони б дивилися, але ми не дозволяємо. Безпосередній вплив мають програми про катастрофи („Скнилів”, „Норд-Ост”). Старша донька навіть написала листа терористам: відпускайте людей, а самі йдіть до в’язниці. Люблять дивитися реальні шоу: „Останній герой”, „Приховану камеру”. Раніше дітей цікавила „Вечірня казка”, особливо у виконанні Алли Мігай, Стратієнко не сприймали.

ТБ повинно бути потужною індустрією, це я розумію з свого досвіду. Слід дозволити рекламу у дитячих програмах, тоді туди підуть гроші. Якщо дійдуть за призначенням, ми досягнемо хоча б московського рівня дитячого мовлення. Журналістська молодь вважає непрестижним працювати у дитячому мовленні, бо воно не дає заробляти гроші. Сита Америка повернулася обличчям до мультфільмів і Гаррі Потера. Ось і треба досягти рівня Америки, щоб діти дивились такі дитячі програми, як у них. Дитяча аудиторія може приносити прибутки, як це показує американське ТБ.

Валентина КУПРІЯНЕНКО, менеджер з комунікаційних питань Української асоціації інвестиційного бізнесу:

–Мы стараемся отвлечь свою дочь (13 лет) от телевизора чем-то другим: уроки, книги, спорт. Она смотрит научно-познавательные программы, хорошие художественные фильмы. Лишь бы что смотреть не будет. Любит новости. Не любит рекламы. Насилие, злобу смотреть не любит и не хочет. Хотя дети, особенно мальчишки, часто берут плохие примеры из боевиков, триллеров. Хорошо бы, чтобы телевидение не было захламлено некачественной американской продукцией, которая воздействует отрицательно на детей.

Валентина ТОМЕНКО, виконавчий директор Інституту політики:

–Мій син (14 років) дивиться телевізор не менше трьох годин на день. Інколи навіть більше. Як на мене, то вплив телебачення швидше негативний, ніж позитивний. Після того, як ICTV змінив концепцію свого мовлення, коли демонструвались дійсно сімейні серіали, треба констатувати, що вплив телебачення на дітей став швидше негативним. Еротизація навіть в денний час, насилля, поганого смаку ток-шоу, особливо російські („Вікна”). А діти цікавляться цим, навіть обговорюють. ICTV раніше можна було вмикати в будь-яку хвилину і бачити повчальні і просто добрі матеріали. Шкода, що настали інші часи.

Ольга АНСІМОВА, незалежний журналіст:

–Мій син (14 років) досить мало часу відводить для телевізора у порівнянні з використанням інтернету, заняттям спортом й іншими захопленнями. Негативного впливу від ТБ не помічала зовсім. Якщо і дивиться телебачення, то перевагу віддає, на жаль, російським програмам: каналу „Діскавері”, новинам CNN.

Юлія ТИЩЕНКО, керівник програм розвитку Громадянського суспільства України Незалежного центру політичних досліджень:

–На мою дочь (1,5 года) телевидение влияет достаточно благостно. Особый восторг, который я не всегда разделяю, у нее вызывает реклама, причем любая. Может, это и непедагогично, но использую ее пристрастие в утилитарных целях: покормить в этот момент можно всем, чем угодно.

Фаворитом по позитивным эмоциям являются российские программы: Павел Любимцев с его «Путешествием натуралиста». Это дает мне право думать, что у нее неплохой вкус. Если серьезно, то в Украине, с моей точки зрения, острый кризис детских программ. Телепузики и различные иностранные мультфильмы – это, пожалуй, все, что предлагается детской аудитории. Практически не существует различных отечественных познавательных программ, ориентированных на детей. Дети сразу начинают смотреть взрослые «сказки», которые и на нашу неокрепшую психику влияют пагубно. Я думаю, что спрос на качественные детские программы есть, а предложение фактически отсутствует.

Марійка БУРМАКА, співачка, телеведуча, народна артистка України:

–У час шкільних канікул, у вихідні дні та й просто у вільний час, моя дитина , напевно, як і більшість інших дітей намагається бути постійно перед телевізором. Мультфільми, серіали, особливо —музичні канали. Увімкнений телевізор стає саундтреком її домашнього перебування. Якщо цей процес не контролювати, він ризикує стати абсолютно некерованим.

Але який контроль? Оскільки жодна „селекція” телепростору для дитини за моєї відсутності неможлива, я намагаюсь або „завантажити” її іншими заняттями, або умисно влаштовую „випадкову” поломку телевізора.

Не буду казати, що перегляд усіх телепрограм негативно впливає.

Скажімо, після „Першого мільйону” або „LG Еврика” дитина може

дивувати досить несподіваними знаннями і ці програми є навіть своєрідним стимулом до, наприклад, читання енциклопедій. Що ж до шкідливості, то, особливо я, незадоволена впливом різноманітних серіалів, де, з одного боку, рівень емоцій і спілкування та сюжетні лінії на зрозумілому дитині рівні, та водночас, при цьому — „дорослі” проблеми і моделювання „сурогатних” ситуацій.”
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
„Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1192
Читайте також
20.09.2001 14:25
Наталія Лигачова
«Детектор медіа»
2 665
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду