Юрій ЗАХАРЧЕНКО, телепродюсер:

- Игорь Сторожук – фигура, которая, в принципе, устраивала всех . У него были со всеми политическими менеджерами хорошие деловые отношения. Но это, наверное - на мой взгляд - не очень устраивало администрацию Президента. По этой причине, мне кажется, решение о смене руководства НТКУ и было принято. Савенко – фигура, устраивающая в большей степени руководство Администрации.

Хорошие отношения Сторожука с Литвиным и вполне удачно сложившиеся с Януковичем в предстоящий предвыборный период не совсем могли устраивать руководство Администрации. Ведь понятно, что и Янукович, и Литвин - самостоятельные политические фигуры. И думаю, что их самостоятельность возрастет в ближайшее время. А Первый национальный канал, которым руководил Сторожук, очень уж лакомый кусок для всех названных политиков.

Чего ожидать от перемен? Думаю, существенных перемен в содержании и программировании канала не произойдет. Хотя не исключено, что появятся новые информационные политические программы, содержание и суть которых будут похожи на содержание таких же программ на «Интере», «1+1» и «ТЕТе». В менеджменте или персоналиях значительных перемен тоже, думаю, не произойдет, хотя, возможно, и поменяют руководство информационного направления. Думаю, что вышеуказанные программы в эфире будут появляться на абсолютно непонятных условиях, т.е. производиться какими-то виртуальными продакшн-студиями, а в эфир выходить на Первом национальном.

Віктор ЦИГАНОВ – журналіст, кандидат філософських наук:

- Не варто казати про якісь кадрові зміни. На мій погляд, відбулось звичайне перегрупування, про що свідчить нова посада пана Сторожука. Ігор Анатольович сказав про свою відданість Президентові і Конституції. На жаль, він не сказав про свою відданість народові України. Можливо, для телевізійника це не так і важливо . Цілком вірогідно, що новий президент НТКУ пан Савенко продемонструє ще більшу відданість і Конституції, і її гаранту. Ситуація на НТКУ така, що навіть Довженко сучасного телебачення – сам пан Роднянський – не міг би там нічого вдіяти.

Просто цензурні та самоцензурні заборони на Першому національному приймуть менш художній характер. Від зміни, що відбулася, Українське телебачення не стане ні гіршим, ні кращим: дзеркало завжди відбиває ту пику, яка існує в реальності.

Олександр ДЕРГАЧОВ, політолог, шеф-редактор журналу „Політична думка”:

- Известно, что бывший руководитель Первого канала Игорь Сторожук не устраивал того, кто непосредственно руководит информационным пространством - главу президентской Администрации. Таким образом, существует объяснение замены неудобного на удобного и контролируемого. Но есть и более общие задачи укрепления дисциплины среди тех, кто должны будут заниматься агитацией и пропагандой на предстоящем ответственном этапе политической борьбы. Власть готовится к выборам.

Сергій МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, зав.відділом інституту соціології НАНУ:

- На самом деле, я думаю, что никаких политических подоплек в смене руководства этого канала нет. Скорее всего это какие-то игры в окружении Президента, связанные с продвижением и лоббированием определенных фигур. Потому что задачи, которые стоят перед Первым национальным в контексте политической реформы, - а это основной предмет, вокруг которого могли бы разгораться страсти - вполне были выполнимы и прежним руководством. Я не думаю, что будет ужесточение цензурной политики, потому что она и так была настолько жесткой, что не подлежала коррекции.

Другая задача, которая могла бы ставиться перед новым руководством - это поднятие рейтинга канала. Но она тоже невыполнима. И это еще раз меня убеждает в том, что смена руководства – это либо каприз, либо движение каких-то сил, которые хотят утвердить себя возле Президента.

Олег МЕДВЕДЄВ, медіа-експерт, політтехнолог:

Ігор Сторожук постраджав через те, що, граючи в команді особисто Президента, а не Медведчука, намагався зберегати власне обличчя та покращити репутацію УТ-1. Як на мене, у нього це почасти виходило. Часом державне телебачення здавалося чи не найоб’єктивнішим з усіх каналів.

З соціал-демократичної АП Сторожуку давно слали “чорні мітки”. Йому не прощалося те, що найодіозніші темники він “викидав у сміття”, де й є спражнє місце тій цензурній маячні. Вимоги геббельсівського управління Сторожук хоч якось прагнув погодити із здоровим глуздом. І це в той час, коли керівники приватних каналів витягувалися у фрунт перед знахабнілими інформаційними чиновниками.

Чому саме зараз? Швидше за все тому, що “тінь” Президента співпала з настроєм свого тіла. Можливо, як це у них водиться, Кучмі підсунули транскрипт якоїсь з програм з вихопленою з контексту думкою, обведеною фломастером. А чи є Кучмі коли вникати в контекст? До того ж, кажуть, в Києві у дні відставки не було Литвина, який протегує Сторожуку.

Навіть полохливе вольнодумство, яке дозволяв собі Ігор, вкрай неприпустиме напередодні президентських виборів 2004 року або й взагалі референдуму-2003 з продовження повноважень Кучми до кінця 2007 року.

Прогнози щодо майбутнього УТ-1 невтішні. У державного телебачення України немає жодної перспективи повторити успіх РТР – державного ТБ Росії, новини якого є значно сміливішими й більш збалансованими, чим інформаційний продукт напівприватного ГРТ й яке з цього року відмовилось від фінасування з бюджету, бо стало самоокупним. Новий керівник явно не з тих людей, які зірки з неба хапають, зате зрозуміло, що темники та інші цінні вказівки з АП будуть для нього водночас і Біблією, і Конституцією.