Запитання "Детектор медіа":, – Чим ви поясните повернення нашого ТБ до діалогічних форм ведення ефіру? , На прикладі “Подробно...” і “Останньої барикади”
15 Березня 2002
Запитання "Детектор медіа":, – Чим ви поясните повернення нашого ТБ до діалогічних форм ведення ефіру? , На прикладі “Подробно...” і “Останньої барикади”
Відповідають:
- Появление "Последней баррикады" и "Подробно" в эфире я бы не назвала "возвращением" к диалогическим формам по причине того, что какие-то диалоги на нашем ТВ существуют. Правда ограничиваются они общением ведущего и гостя. "Последняя баррикада" по форме скорее напоминает пресс-клуб – обмен мнениями на заданную тему. К сожалению, видела пока только один выпуск программы, посвященный Тарасу Шевченко.
К появлению диксуссионных программ на телевидении отношусь с абсолютным одобрением. Они необходимы зрителю априори. Другое дело, что:
- не стоит забывать, что ТВ предполагает зрелищность, и может есть смысл подумать, чтобы на эти "круглые столы" приглашать людей, обладающих не только интеллектом, но и способных проявляться публично (пример Дмитрия Корчинского достаточно ярок). Не помешало бы чуть-чуть эпатажа, острой драматургии таким обсуждениям;
- постоянный состав у этого клуба может быть, но каждый раз должны присутствовать разные люди со свежим взглядом и разной поведенческой стилистикой, т.к. в обратном случае это будет скучным;
- стоит продолжить поиск формы.
Віктор Коваленко, ведучий новин “Репортер” (Новий канал):
- Цього року розмовні шоу “Подробно с Дмиртием Киселевым” и “Остання барикада” стали наочним прикладом освоєння в Україні нового, вищого рівня ведення дискусій на телебаченні. І я б не став пояснювати їхню появу тільки виборами до Верховної Ради. Хоча й не став би відкидати, як причину, наближення виборів Президента у 2004 році. Пригадаймо, як напередодні виборів 1999 року канал 1+1 вдавався до виробництва нічного розмовного шоу з гостями, яке мало назву “Проти ночі” і яке вели Данило Яневський і Володимир Оселедчик. Але через 3 роки той формат вже перестав відповідати сучасному рівневі телевізійної комунікації і назрілим потребам у ефективному промоушені для еліти, будь то політична, інтелектуальна чи бізнесова.
Для каналу 1+1 «Остання барикада” виглядає не як потреба у виконанні передвиборчих замовлень певних політичних кіл в останні тижні перед виборами. Для цього зручно і ефіективніше використовувати дебати і випуски новин, які дивиться масовий глядач. “Остання барикада” є, з одного боку, промоушеном кільком фігурам, що вже з”явилися серед “умників і умниць” і з”являтимуться далі заради створення абсолютно нового кола “лідерів думок”. З іншого боку, це схоже на відчайдушну спробу виправити й піднести імідж телеканалу в очах тієї частки української еліти, яка відвернулася після того, як імідж 1+1 був підмочений скандалом навколо судового рішення за позовом телекомпанії “АІТІ” та ще раніше відчутними перекосами інформаційного мовлення на користь 1-2 партій. Як кажуть “спрага ніщо, імідж все” і він справді багато що вирішує.
Полілогічна “Остання барикада” за вільною атмосферою обміну думками і незрежисованим стилем на межі reality TV нагадує програму “Взгляд” часів перебудови в СРСР. І, слід відзначити, продюсери 1+1 зробили влучний хід: ностальгія за стилем Лістьєва в багатьох інтелектуалів в Україні присутня й досі і прямий контакт з глядачем на рівні символічного встановлюється одразу і легко. Різниця лише в тому, що у “Взгляді” ведучі потужно керували полілогом, виголошували остаточні інтерпретації, проводили власні репортажі і розслідування. А в “Останній барикаді” спостерігається, як ведучі зорієнтовані на “підкидання жару у вогонь” і якщо й виголошують інтерпретації, то не захищають їх до останнього. Часто саме гість каже останнє слово. Але зачекаємо до квітня і не включено, що в концепції “Останньої барикади” відбудуться переміни.
Інша цільова аудиторія в розмовного шоу “Подробно з Дмитрием Киселевым» на ICTV, яка є яскравим втіленням (хоч і не завжди вдалим виконанням) однієї з американських моделей телевізійної публіцистики для масового глядача. Грунтується вона на запрошенні до студії відомого експерта, за присутності (навіть пасивної) якого є змога успішно і тонко вводити до свідомості глядачів певні інтерпретації подій і прив”язувати їх до стійких символічних образів. Як відомо, аудиторія більш довірлива до експерта, ніж до телеведучого, а експерт часто не готовий спростовувати інтерпретації ведучого і отже неспростоване стає для глядача істинним. Прокол в “Подробно” стався тільки з режисером Іллєнком і лідером соціалістів Морозом. Але згодом переведення цієї ситуації Дмитром Кисельовим в площину нечуваної гласності й відкритого інтелектуального поединку в підсумку зіграла тільки на користь цьому розмовному шоу.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ