- Чесно кажучи, ніяких теледебатів я не спостеріг. Можливо, просто не встиг? Не помітив? Принаймні те, що я встиг спіймати по ТБ - не виглядало на "дебати", а вже ж тим більше - на "чесні". Казна що. Крім того, я не знаю, що таке "класичні теледебати". Якщо орієнтуватися на американську традицію, то тут М.Бродський та Ю.Тимошенко - суперзірки, і мали би неабиякий шанс стати американськими президентами… Якщо ж згадати перші невпевнені спроби українських теледебатів - то нинішні й близько не лежали ані за відкритістю, ані за рівнем політиків.

Поза тим… Окрім однієї єдиної людини - на телеекрані я не помітив особистості, яку міг би запідозрити у тому, що ця особистість може сміливо і з повним на те правом зватися політиком, а не (…) решту сто слів, словосполучень та виразів вирізала звіряча й антигуманна недемократична цензура.

І тому важко сказати, який з каналів тут краще впорався із завданням. Втім, яке було завдання, хто його формулював і з якою метою? Вже ж не фахівці з тележурналістики, і вже ж не з метою максимально ознайомити глядача (він же й виборець) з політиками та їхніми ідеями, планами тощо або хоча би дати можливість учасникам дебатів максимально розкритися й (можливо) викрити інших. Можна хіба сказати, який з каналів гірше й огидніше за інших. Відповідь у мене така: УСІ.

Анатолій Гриценко, президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова:

- За ICTV было стыдно. Когда три из четырех преферансистов играют "на лапу" - это заподло... На "Интере" не видел дебатов, комментировать не могу. Вариант "1+1" (Хорошковский-Бродский) был достаточно живым; дебаты на УТ-1 и СТБ - посуше, но зато без давления со стороны ведущих.

С классикой в Украине как-то еще не сложилось, поэтому о степени близости говорить трудно. Интерес к дебатам определяется составом участников и их бойцовскими качествами. Тех, кто может выиграть от дебатов, у нас немного - это предже всего, Витренко, Тимошенко и Бродский, да еще КОПы; остальные -- скорее утеряют, чем приобретут.

Мирослав Попович, філософ:

- Я зараз за теледебатами не стежу - вони нецікаві і нудні. Канал “1+1” із Ганною Безулик міг би продемонструвати класичні дебати, але там не було гідних партнерів для цього. ICTV з дебатів зробив шоу на кшталт КВНу. З боку організаторів це виглядає дотепним – спровокувати кандидатів на вияв емоцій, але це не може бути методом для нормальної політичної дискусії. Відтак я не можу виділити жодного каналу, який би показав класичні дебати на зразок американських.

Микола Гончаренко, продюсер, оператор-постановник:

- Увидеть лица, которые, может быть, будут что-то делать в политике – это любопытно. Форма дебатов у всех каналов практически одна и та же. То ли они пошли от какой-то уже существующей формы, то ли от скудоумия – не хочу говорить. У всех это ринг – и на УТ-1, и на «1+1». Но если для меня на Первом канале ринг разведен заранее при совершенно кондовом ведущем, то на «1+1» - это ринг, качество которого, как и в боксе, зависит от партнеров. Вчерашние дебаты между Владимиром Горбулиным и Владимиром Моисеенко напомнили мне даже не пинг-понг, а какой-то пляжный бадминтон, где они боятся друг друга обидеть…

Откровенности я не видел пока нигде, кроме ICTV. Может быть, она спровоцирована заангажированностью Киселева. Как рецептор, он может себя вести как угодно, и это позволяет оппонентам открыться. Например, дебаты Тимошенко-Витренко-Богословская были интересными. Позиция ведущего спровоцировала не политические, а скорее их человеческие качества, которые показали всех троих не в лучшем свете. Даже за это уже можно поблагодарить дебаты, которые иногда позволяют сорвать маску с лица и прочитать между строк.

Если судить по форме теледебатов, ближе к классическим стоит ICTV. Я считаю, что Безулик со своей ролью не справляется. Она менее интересна, чем Киселев, который более заангажирован, но и более профессионален.

Я хорошо отношусь и к Анатолию Борсюку, и к Станиславу Чернилецкому, но какими они могут быть экспертами в политике? Авторы дебатов на «1+1» пытались все сделать серьезно, но не вышли за рамки заангажированности своего канала.

Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу “Сучасність”:

- До класичних теледебатів не наблизився жоден телеканал. Я мав змогу дивитися теледебати перед виборами у Польщі, у Чехії. Як це не смішно, більш нормальними виглядають дебати на УТ-1. Принаймні, поки що дискутанти там знаходяться в найбільш рівних позиціях, а ведуча – в найбльш нейтральній, причому вона зовсім не демонструє себе.

Зовсім не можна назвати дебатами те, що виходить на ICTV. Це чисто політтехнологічні прибамбаси.

Як на мене, “1+1” знаходиться десь посередині між ICTV і УТ-1. Абмолютно абсурдна з погляду нормальних теледебатів ситуація, коли в останній момент дебати між Юлією Тимошенко і Наталією Вітренко були замінені теледебатами Вітренко-Бойко. Таких ситуацій не буває. Вони виключені в нормальній країні. Це політтехнологічний хід, а не те, що повинні робити мас-медіа, які мають дати якомога більше інформації своїй аудиторії. В тому числі тієї інформації, яку, можливо, самі політики намагаються приховати від виборців.

На СТБ я тільки один раз дивився дебати. І це, мабуть, не випадково.

Сергій Квіт, завідувач кафедри національного університету "Києво-Могилянська академія":

- Можу сказати, що ICTV – мабуть, найжахливіше, що може бути. На теледебатах все ж таки треба дотримуватися певних вимог жанру. У нас немає теледебатів, тому що не розкривається особистість самого учасника теледебатів, а канал фактично виконує те чи інше політичне замовлення.

Навіть “1+1” при їхньому намаганні бути більш-менш толерантними в політичному плані, дозволяють собі багато некоректності в підготовці теледебатів. Я вважаю, що формат теледебатів на цих виборах потрібно трактувати просто як виконання політичного замовлення.

Що стосується не лише дебатів, а й прямих включень з гостями, які практикувало раніше ICTV – це брутально і вульгарно. Причому, політичне замовлення йде так далеко, що фактично спалюються формати, спалюються самі ведучі. Той же Кисельов – просто вульгарний тип. Все-таки є межа між професіоналом і продажним журналістом, і я думаю, що він цю межу давно перейшов. З суто журналістської точки зору, це навіть не журналістська технологія. Журналіст тут не шукає істину, не розкриває особистості людей, які приходять, а просто виконується команда - когось витягнути, а когось знищити. Таке загальне враження по всіх каналах. Не можу нічого сказати про СТБ – не бачив.Сподіваюся, вони були більш коректними.

Всюди панує вульгарне політичне замовлення і тиск влади, який доходить до карикатурних форм. А найголовніше, використання адмінресурсу, який уже став нормою, дає зворотні наслідки. Формат теледебатів у нас практично не працює. І не треба, щоб хтось від каналів надував щоки. Ніхто не дає слова Юлії Тимошенко. Якщо запрошується Ющенко – то в вульгарній формі – все робиться для того, щоб підставити кандидата, не розкрити ні його особистості, ні його програми.

Юрій Калінін, телеглядач, Одеса:

- К сожалению, мне довелось посмотреть и послушать только теледебаты между прогрессистами и руховцами на канале "1 + 1" и теледебаты на канале ICTV.

Мне, к примеру, было бы интересно послушать, что предложили бы участники теледебатов на ICTV украинским акционерам, чтобы получить свои "кровные" дивиденды от прибыльно работающих предприятий. А что? Этот вопрос очень волнует, я надеюсь, почти всё население бедной НАШЕЙ УКРАИНЫ.

От интереса в задаваемых вопросах ничего не осталось, какие-то сухие схемы. Легче переходить на базарный разговор. Короче, не было животрепещущей темы для разговоров, полезно было бы ставить провокационные вопросы. Тогда интерес возник бы и у участников, и у зрителей. Как итог, увиденное не является теледебатами по определению.