Що робити з Кримом та Донбасом після повернення? ЗМІ мають шукати відповіді вже тепер

Що робити з Кримом та Донбасом після повернення? ЗМІ мають шукати відповіді вже тепер

17 Липня 2018
9247
17 Липня 2018
11:40

Що робити з Кримом та Донбасом після повернення? ЗМІ мають шукати відповіді вже тепер

9247
У матеріалах наших ЗМІ майже повністю проігноровано дуже значний чинник — чинник населення окупованих територій. Зокрема й такий аспект — як поставитися до цих людей після повернення окупованих територій.
Що робити з Кримом та Донбасом після повернення? ЗМІ мають шукати відповіді вже тепер
Що робити з Кримом та Донбасом після повернення? ЗМІ мають шукати відповіді вже тепер

У виданні «Новое время» вийшла колонка Вахтанга Кіпіані «Путін повинен забрати своїх». Присвячено її проблемі, яка рано чи пізно постане перед Україною: коли окуповані території буде визволено, як держава має поводитися з тими їх жителями, які сприйняли окупацію, отримали паспорти Росії у Криму та «паспорти» псевдонародних псевдореспублік на Донбасі, а тим паче працювали в офіційних окупаційних установах?

Одразу зроблю два застереження. Перше: я дуже поважаю Вахтанга Кіпіані, хоча й не завжди погоджуюся з його думками — втім, вважаю таке ставлення за цілком нормальне. І друге: я не знаю відповіді на поставлене паном Кіпіані запитання. І, підозрюю, дуже багато хто її не знає: це одне з тих капосних питань, які поставила перед Україною гібридна війна й на які немає простої відповіді. Мабуть, найскладніше й найважливіше з-поміж них. У демократичній країні з демократичними медіа саме ЗМІ давно вже мали би поставити це запитання й шукати, шукати на нього відповідь — наполегливо, запрошуючи експертів і надаючи трибуну небайдужим громадянам. Якщо, звісно ж, ЗМІ — це рупор суспільства, а не глашатаї політиків та олігархів.

Поки що ж ми маємо прикрий наслідок нерозуміння характеру гібридної й саме гібридної війни: в матеріалах наших ЗМІ майже повністю проігноровано дуже значний чинник — чинник населення окупованих територій. Зокрема й цей аспект — як поставитися до цих людей після повернення окупованих територій. Тож Вахтангові Кіпіані варто подякувати бодай за те, що порушив цю тему — один із небагатьох.

«Потрібно знайти політичну відвагу й визнати, що певна частина вчорашніх громадян України, які прийняли паспорти Росії в Криму, а також “паспорти” двох невизнаних терористичних “республік”, зробили це не з-під палиці, а з почуття приналежності до “великого російського народу”. Вони хотіли жити у РФ», — пише Кіпіані. Й це — правда.

«Як тільки російські війська підуть, ці люди заховають свої орлоголові паспорти, однак не перестануть бути росіянами де-факто й росіянами де-юре, — констатує автор. — До того ж отримають цілком законні права українських громадян. Насамперед — право голосу. Кого вони пошлють до Києва представляти свої вічно ущемлені інтереси, можна тільки уявити». І це — теж правда.

Тож Кіпіані бачить єдиний вихід: Україна має офіційно заявити, що після повернення окупованих територій місця в Україні їм не має знайтися. «Про кого йдеться? Про всіх, хто вступив у збройні сили РФ і двох її сателітних недореспублік. Усіх. Від солдата, вчорашнього шахтаря, продавця на ринку до генералів. Ці кілька десятків тисяч чоловіків і жінок добровільно зрадили свою країну. І немає їм прощення. Аналогічно — ті, хто працював у структурах ФСБ у Криму, і “КДБ” на території Луганщини і Донеччини. Податківці, прикордонники, поліцейські — всі мають залишити Україну», — вважає Кіпіані.

І з цим дуже хотілося би погодитися, надто ж стосовно силовиків. Якби не єдине: Вахтанг Кіпіані не врахував, що йдеться про гібридну війну, а не про звичайну. Й, окрім двох названих ним мотивацій — з-під палиці та з любові до Росії, — існує ще й третя: з остраху, з навіяного російською пропагандою остраху перед Україною. Кажучи простіше, з обдуреності.

Так, дуже значна частина населення окупованих територій зовсім не чекає на звільнення від окупації, а, навпаки, боїться його, боїться «бандерівців», страшних і лютих. Дуже значна його частина допомагала й допомагає окупантам. І чимало хто — зовсім не тому, що так ненавидить і хоче знищити Україну, а тому, що російська пропаганда переконала цих людей: добро й справедливість — буцімто на російському боці. Засліпила їх. Якщо людині повсякчас утовкмачувати, що Земля є пласкою, вона не лише повірить, а й буде вважати це за об’єктивне знання. За правду, за істину, за об’єктивний факт. А всіх, хто казатиме, що земля є круглою, вважатиме чи то за брехунів, чи то за невігласів, чи то за дурників: мовляв, он як вам мізки промили!

Наші ЗМІ називають їх російськими найманцями. Але в тому ж і вся капосність ситуації, що вони — не найманці: російська пропаганда так задурила їхні голови, так нафарширувала їх неправдою, що ці люди абсолютно щиро вважають: вони воюють за добро, вони захищають себе від «українських агресорів»!

Російська пропаганда навіяла цим людям відчуття загрози з боку України — до такої міри, щоби переважно їхніми руками втілювати свої людожерські наміри. Поділяй і володарюй — от саме так.

Але ж чимало українців за старання ЗМІ переконані: йдеться-таки про звичайних найманців!

І цих людей неможливо визволити силою зброї. Їх неможливо покарати — бо лік доведеться вести на сотні тисяч. Після визволення їх неможливо буде ущемити в їхніх правах, принаймні всіх їх — бо це стало би для них тільки доказом постулатів російської пропаганди про те, що «укрофашисти утискають російськомовних». Українське законодавство прописує амністію для всіх, хто не вбивав, — але чи готове буде українське суспільство сприйняти масове застосування цієї амністії після повернення окупованих територій? Чи готове буде змиритися з ним? Чи готують його ЗМІ до цього?

Чи взагалі українські ЗМІ готують українське суспільство до визволення окупованих територій? Адже гібридний характер нинішньої війни ставить чимало питань, на які не існує простих відповідей, і шукати ці відповіді варто заздалегідь, не поспіхом.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9247
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду