6 червня представники Європарламенту та головуюча у Раді ЄС Болгарія домовилися про оновлення правил надання аудіовізуальних медіа-послуг у Європі. 13 червня цю домовленість підтвердили посли ЄС. Про це повідомляється на офіційному сайті Ради ЄС.

Мова йде про перегляд та оновлення Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги, попередня редакція якої була ухвалена у 2010 році. Пропозиції щодо модернізації документа були представлені Єврокомісією у 2016 році. Перелік основних змін, що вносяться до директиви, 7 червня оприлюднено на сайті Єврокомісії.

Модернізацію документу пояснили тим, що медіа-ландшафт значно змінився за останні десять років. Тепер родини не проводять більшість часу за екраном телевізора, а отримують інформацію онлайн.

Згідно з новою редакцією директиви, YouTube, Facebook та інші подібні соцмережі вважатимуться платформами для обміну відео- та аудіовізуального контенту.

Також директива передбачає, що:

- неповнолітні діти будуть захищені від шкідливого контенту, до якого обмежать доступ так само, як і на телебаченні;

- всі користувачі будуть захищені від сцен підбурювання до насильства та ненависті, а платформи, які публікуватимуть це, нестимуть кримінальну відповідальність;

- платформи для обміну відео- та аудіовізуального контенту також нестимуть відповідальність за контент реклами, яку вони використовують; реклама тютюну залишається під цілковитою забороною, а реклама алкоголю не повинна потрапляти на очі неповнолітнім;

- телевізійні мовники зобов'язані транслювати як мінімум 50% контенту з Європи (у тому числі національного), а сервіси відео на замовлення (video-on-demand) повинні поширювати у своїх каталогах як мінімум 30% європейського контенту, також вони повинні маркувати відео прапорами країни, де воно було вироблено;

- держави-члени зможуть адаптувати правила для своїх країн;

- держави-члени зможуть вимагати фінансового внеску від постачальників медіа-послуг на телебаченні та відео на замовлення, включаючи ті, що створені в іншій державі-члені, з винятками, які можуть полегшити роботу стартапам і невеликим компаніям.

«Це відкриває шлях до створення нормативного середовища, яке є більш справедливим для всіх гравців у аудіовізуальному секторі, включаючи більшу гнучкість для мовників з точки зору реклами, захист неповнолітніх та боротьбу з мовою ворожнечі у всьому аудіовізуальному контенті, кращому просуванню європейських аудіовізуальних творів та забезпечення незалежності аудіовізуальних регуляторів», - пояснили в Раді ЄС.

«Якісне прийняття політичних рішень передбачає те, що наші правила актуальні та відображають сучасні технології. В результаті цієї угоди про надання аудіовізуальних медіа-сервісів у нас буде більше можливостей, щоб захистити споживачів та дітей, боротися з поширенням ненависті та захистити плюралізм та незалежність медіа», - заявив міністр культури головуючої Болгарії і Президент Ради ЄС Боїл Банов.

Директива вже підтверджена послами ЄС від імені Ради ЄС та буде передана до Європарламенту для голосування, а потім у Раду ЄС для ухвалення. Директива набуде чинності на 20-й день після опублікування в Офіційному журналі ЄС, а державам-членам нададуть 21 місяць для її внесення до національного законодавства.

Нагадаємо, що Україна має зобов’язання перед ЄС гармонізувати українське законодавство у сфері аудіовізуальних послуг з європейським протягом двох років з 1 вересня 2017 року. Тобто до 1 вересня 2019 року Україна має імплементувати Директиву ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. У грудні 2017 року народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зареєструвала законопроект «Про аудіовізуальні медіа-сервіси». Нині триває його доопрацювання, і законопроект, імовірно, буде перереєстровано.