Journal of communication опублікував результати нового дослідження, присвяченого тому, як люди, що рідко читають новини на інформаційних сайтах, покладаються на соціальні мережі та алгоритми пошукових систем.

Було опитано 43 людини в США (більше половини — з робочого класу, 39 % — респонденти, які мають ступень бакалавра), щоби з'ясувати, як вони сприймають і споживають новини. Автори дослідження, Бенджамін Тофф із University of Minnesota й Расмус Нільсен із Reuters Institute, зазначають, що результати не є узагальнюючими для широкої аудиторії, але при цьому показують критичні тенденції серед тих, хто нечасто взаємодіє з новинними медіа, отримуючи доступ до інформації через соцмережі й пошуковики.

«Наші співрозмовники часто були впевнені в соціальних мережах і в пошукових системах, але не завжди в собі. Щоби зрозуміти, як люди використовують ЗМІ, потрібно вивчити, як люди розуміють ЗМІ», — підкреслюють автори дослідження.

Тофф і Нільсен вивели три «народні теорії» споживання новин, під якими маються на увазі «культурно доступні символічні ресурси, які люди використовують, щоби зрозуміти свої власні медіа- та інформаційні практики».

1. «Новини мене знайдуть»

Хоча більшість респондентів і не знали, як працюють алгоритми Facebook та інших соцмереж, вони вказували, що таких платформ достатньо, щоб отримувати необхідну інформацію про події, які відбуваються в країні та світі. Один із опитаних висловився з цього приводу коротко: «Новини повинні шукати мене, а не я повинен шукати їх».

Ця «народна теорія» частково будується на впевненості людей у тому, що їхні родичі та друзі в соцмережах публікують правдиву інформацію, і важливі новини, мовляв, обов'язково попадуться їм на очі. «Якби мені потрібно було щось дізнатися, тоді хтось, імовірно, постукав би в мої двері й сказав би мені», — припустив інший респондент.

Торішнє дослідження показало, що для людей, схильних до подібної віри, менш характерно використовувати традиційні джерела новин, і з часом вони проявляють меншу обізнаність у політиці, ніж ті, хто отримує інформацію з телебачення, газет, радіо й новинних сайтів. Було зроблено висновок, що замикання на соцмережах не сприяє підвищенню політичної грамотності, а поліпшується вона, коли люди активно шукають новини, не покладаючись виключно на стрічки Facebook і Twitter.

2. «Інформація — там»

Якщо перша «народна теорія» виходить із того, що новини в кінцевому підсумку приходять самі, без прямого пошуку, то друга передбачає активнішу роль реципієнта. Центральним тут є переконання, що якщо потрібно перевірити інформацію із соцмереж і знайти додаткові відомості, це можна зробити без особливих зусиль. Перш за все через Google.

«Мені здається, це все там є», — зазначив один із респондентів. Інший учасник дослідження додає: «Я думаю, що зможу отримати доступ до необхідної інформації, якщо захочу. Він повинен бути».

Цю впевненість, що інформація всюди, під рукою в комп'ютері або смартфоні, висловлювали, як і у випадку з першим підходом, теж більшість респондентів. Подібне переконання є важливим прикладом того, як і «народні теорії», й наукові значною мірою залежать від узагальнень через обмежені дані й досвід.

3. «Я не знаю, чому вірити»

Це було сформульовано не всіма, але багатьма респондентами. Деякі впевнені у своїй здатності орієнтуватися в інформації, яку вони отримують через соцмережі й пошуковики, але більшість вважають, що вони не особливо грамотні в медійних питаннях, не довіряють новинним ЗМІ й не знають, як працюють політичні процеси.

Відмінності в тому, чи відчували люди впевненість у своїй здатності зрозуміти сенс новини, прочитаної у Facebook або через Google, виявилися досить значними. Це підкріплюється взаємопов'язаними почуттями від передозування інформацією сумнівної якості, з одного боку, а з іншого — слабкими знаннями й недовірою до політичних процесів.

Розглядаючи, що може бути результатом пошуку інформації, один із респондентів припустив: «Імовірно, буде багато статистики, цифр, якихось даних. І це стомлює мій розум». Інший учасник зазначає: «Я абсолютно не знаю, яка газета найправильніша і працює виключно з фактами. Без поняття. Навіть не знаю, як це дізнатися. Хіба що через Google».

Стресовий тренд

Підсумовуючи, варто зазначити одну тенденцію. У всіх трьох «народних теоріях» простежується, крім іншого, вплив масового інформаційного стресу, який уже набув глобального масштабу і, судячи з усього, поширюватиметься й надалі.

Дослідження показують, що постійні стреси погіршують здатність мислити аналітично й критично. Якщо людина хронічно перебуває у стресовому стані, вона стає схильною до певного типу мислення. Наприклад, бачити логічні зв'язки там, де їх немає. Або взагалі мало що помічати, вважаючи, що новини приходять самі по собі, а інформація десь там, і не знаючи, чому вже вірити.

Ілюстрація: PsyBlog