Мережева дофаміноманія, або Чому у Фейсбуку досі немає «дізлайка»
Мережева дофаміноманія, або Чому у Фейсбуку досі немає «дізлайка»
Незважаючи на заяви деяких дослідників про те, що відмовитися від Твітера важче, ніж від сигарет чи алкоголю, залежність від соцмереж не включено в останній діагностичний посібник із психічних розладів. На цій проблемі акцентує Джессіка Браун у статті «Чи шкідливі соціальні мережі? Докази і припущення».
Різні дослідницькі групи намагаються вивчити компульсивну поведінку, пов'язану з використанням соцмереж. Наприклад, учені з Нідерландів склали свій опитувальний лист для виявлення можливої залежності.
Патологічну прив’язаність до соцмереж вважають одним із підвидів так званої інтернет-залежності, яку ВОЗ поки що тільки збирається визнати захворюванням. У 2011 році Дарина Кусі та Марк Гріффітс із Університету Ноттінгема Трент у Великобританії проаналізували 43 попередніх дослідження з цього питання і дійшли висновку, що залежність від соцмереж — це проблема психічного здоров'я, яка в окремих випадках вимагає професійного лікування.
Учені виявили, що надмірне використання соцмереж веде до проблем у взаєминах, погіршення успішності та зниження реальної активності. На думку дослідників, стати залежними від соцмереж більше за інших ризикують ті, хто в онлайні компенсує брак комунікацій у реальному житті, а також украй товариські екстраверти та алкоголіки.
Гра на слабкостях
Практично будь-яка адикція — чи то хімічна, чи емоційна — є багатофакторним розладом. На фізіологічному рівні прискорювати хворобливе звикання до того чи іншого стимулятора можуть проблеми з нейромедіаторною системою головного мозку, а саме порушений баланс дофаміну, ендорфіну й серотоніну, що відповідають за ейфорійні переживання. Проявлятися це може й у випадку з соцмережами.
Нещодавно перший президент Facebook Шон Паркер, який активно розвивав компанію в 2000-х роках, звинуватив її в тому, що вона використовує людські слабкості в корисливих цілях.
«Один Бог знає, як впливає Facebook на голови наших дітей», — заявив Паркер. Головним його звинуваченням було те, що соцмережа, по суті, займається зломом психіки своїх користувачів.
«Усі зусилля при створенні таких сервісів — а Фейсбук перший із них — спрямовані лише на те, щоб забирати в людини максимально можливу кількість часу й тримати її увагу якомога довше», — зазначає Паркер.
За його словами, соцмережі фактично взяли під контроль вироблення дофаміну в людському організмі. «Кожен лайк або коментар викликає новий викид. Це знає Цукерберг, це знає засновник Instagram Кевін Сістром, це знаю я», — зізнається Паркер.
Він каже, що у Facebook іще при ньому усвідомлено використовували лазівки в людській психіці. Мовляв, подібні прийоми змушують людину робити все більше й більше контенту в надії отримати лайки й нові коментарі.
Експерти з душевного здоров'я підлітків уже неодноразово заявляли, що соцмережі підвищують у тінейджерів почуття занепокоєння. Інстаграм, Твітер і Фейсбук змушують підлітків почуватися пригніченими й викликають атрофію навичок подолання навіть незначних щоденних проблем, підкреслюють фахівці. А Британське королівське товариство нещодавно опублікувало дослідження, в якому стверджується, що Інстаграм — найбільш згубний додаток для незміцнілої тінейджерської психіки.
Етика й корисливість
Тим часом Facebook анонсує, що незабаром користувачі зможуть висловлювати свої негативні оцінки та ставити не тільки «лайки». Нова кнопка називається downvote («проголосувати проти»).
Деякі користувачі вже помітили, що в них з'явився цей інструмент. Наразі він дозволяє реагувати відповідним чином тільки на коментарі. На запит ЗМІ у Facebook заявили, що кнопка downvote тестується, і просять не називати її «дизлайком».
«Ми активно вивчаємо функцію, яка дозволила би людям давати оцінку коментарям і записам на публічних сторінках, — заявив офіційний представник компанії. — Тест поки проводиться тільки у США на невеликій частці від загальної американської аудиторії».
Кнопка downvote дозволяє користувачеві «знизити» той чи інший коментар, у результаті чого в тих, хто читає, зменшаться шанси його побачити. Зазначається, що інструмент був створений для боротьби з образами, непристойностями і тролінгом, а також для того, щоби зробити спілкування у Фейсбуку менш токсичним.
Таким чином, соцмережа, йдучи назустріч користувачам, що бажають висловлювати негативні емоції, водночас продовжує ухилятися від впровадження «дизлайка». Але справа тут, імовірно, не тільки в етиці.
Вочевидь, радикальне «не подобається» загрожує масовому виробленню дофаміну серед фейсбук-користувачі значно більше, ніж стриманий downvote. Що, власне, укладається у версію Паркера про те, що дітище Марка Цукерберга, керуючись корисливими міркуваннями, фактично займається підсаджування юзерів на емоційну голку.