Про це він повідомив в інтерв’ю проекту «Радіо Свобода» Idel.Реалії.

За словами Рафіса Кашапова, він перебуває в Києві.

«Я поїхав кілька днів тому. Щоб мене не змогли заарештувати поліцейські або ФСБшники, я поїхав обхідними шляхами – мій будинок і місце роботи вже багато років співробітники ФСБ тримають під контролем. Від Набережних Човнів до Казані я добрався на машині, мобільні телефони були загорнуті у фольгу, щоб неможливо було визначити наше місце розташування», – розповів Кашапов.

За його словами, з Казані він поїхав до Москви, звідти до столиці Білорусі Москви, а потім – літаком до Києва.

«Я подзвонив голові кримськотатарського Меджлісу Рефату Чубарову – він був в шоці. Після цього мій телефон чомусь відключився. У Києві мене зустріли Чубаров і лідер кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джемілєв. Я дуже їм вдячний! Я став тут вільною людиною», – заявив лідер татарського національного руху.

Рафі Кашапов, татарський громадський діяч, політичний в'язень, рідний брат політемігранта Нафіса Кашапова, вийшов на свободу 26 грудня 2017 року.

З початком російської агресії проти України брати Кашапови публічно осудили дії РФ. Рафіс Кашапов узяв участь в організації антивоєнних мітингів на території Татарстану і закликав татар не воювати проти українців.

Він був заарештований 28 грудня 2014 року,  незабаром після повернення з Туреччини, де організовував протести проти анексії Криму та правління Володимира Путіна в Росії.

Безпосереднім приводом до порушення кримінальної справи стали записи в соціальній мережі «ВКонтакте», у яких Рафіс Кашапов порівнював російський режим з гітлерівською диктатурою. Влада кваліфікувала це як розпалювання ненависті за національною ознакою (стаття 282.1 Кримінального кодексу).

18 січня 2015 року Кашапов оголосив політичне голодування проти незаконного затримання, порушення справи і переслідування інакомислячих, а також проти втручання Росії у внутрішні справи України. Адвокати Кашапова страждали від залякувань, а його дружину шантажували російські правоохоронці, намагаючись змусити її дати свідчення, якщо вона хоче відвідати чоловіка. З в’язниці Рафіс Кашапов звернувся до президента Туреччини з проханням надати його сім’ї статус біженців і захист. 

15 вересня 2015 року суд у російському місті Набережні Човни в республіці Татарстан засудив Рафіса Кашапова до 3 років колонії загального режиму. Його визнали винним у закликах до сепаратизму, розпалюванні ненависті і ворожнечі за національною ознакою.

16 вересня 2015 року Amnesty International офіційно визнала його в'язнем сумління і висунула вимогу про його негайне звільнення. 

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Кашапова до списку політичних в’язнів.

Міжнародна фундація «Відкритий Діалог» заявила, що вважає затримання Рафіса Кашапова і переслідування людей, які виступають в його захист, неприйнятним втручанням російської влади в свободу слова.

В Україні неодноразово відбувались акції громадської солідарності на підтримку Кашапова.  21 грудня 2015 року 15 депутатів Верховної Ради звернулися до Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з проханням вимагати від Російської Федерації звільнення татарського мецената та громадського діяча Рафіса Кашапова.

Завдяки праці активістів Фундації «Відкритий Діалог» Нафіс Кашапов, діяч з Татарстану, брат ув'язненого в Росії Рафіса Кашапова, отримав у Польщі статус біженця. Нафіс Кашапов дев'ять років чекав на статус біженця. Спочатку він сподівався отримати цей статус в Україні, однак тодішній уряд хотів видати його Росії.

Нагадаємо, у вересні 2017 року головного редактора медіапроекту «Голос ісламу» Дмитра Хамзу Черноморченка в одеському міжнародному аеропорту не пустили на територію України.

Прикордонна служба України відмовилася прийняти Черноморченка і його рідного брата в зв'язку з тим, що вони нібито не довели свою мету візиту.

Метою візиту Хамзи була подача документів на отримання українського громадянства, оскільки його мати була громадянкою України.