Інтернет-медіа як серіал: що утримує читачів на стрічці новин?

Інтернет-медіа як серіал: що утримує читачів на стрічці новин?

10 Жовтня 2017
5033
10 Жовтня 2017
16:31

Інтернет-медіа як серіал: що утримує читачів на стрічці новин?

Артем Захарченко
директор з досліджень Центру контент-аналізу
5033
Чому «гарячі теми» — це не найважливіший фактор приваблення аудиторії і що насправді найкраще залучає читачів до інтернет-медіа.
Інтернет-медіа як серіал: що утримує читачів на стрічці новин?
Інтернет-медіа як серіал: що утримує читачів на стрічці новин?

Чому серіали?

Порівняння новинних випусків із серіалами — не нове. Про це говорили як постмодерні філософи, так і комунікативісти. «Перше справжнє використання формату серіалів із відкритим фіналом можемо побачити в новинних бюлетенях, що без кінця поновлюються різними подіями й ніколи не синтезують їх», — писав Джон Елліс 1982 року в монографії «Візуальні фікції: кіно, телебачення, відео» (див. Ellis J. Visible fictions: cinema, television, video / John Ellis. — London, Boston Routledge & Kegan Paul. — 1992. — 295 p.).

Серіальна композиція — це не завжди свідомий прийом утримання глядача перед екраном. Західні дослідники використовують поняття «медіалогіка» — набір критеріїв, за якими видання відбирають, яку інформацію їм слід висвітлювати, а яку — ні (див. Altheide D. Media Logic / D. Altheide, P. Snow. — L.: Proufledge. — 1979. — 296p.). Звісно ж, теми, які вже зацікавили читача, із великою ймовірністю будуть висвітлюватися й надалі. Так і утворюються «сюжетні лінії».

Разом такі сюжети складають своєрідну оповідь — наратив випусків новин, що має структуру, аналогічну до серіальної. Зазвичай саме оповідь, наратив — у романі, в кіно або у виборчих перегонах — утримує читача, змушує його дочитувати або додивлятися певний твір до завершення.

Надалі ми будемо вживати поняття «медіанаратив» — це оповідь, яку ведуть медіа про справжні й несправжні події реального й віртуального світів, відібрані за допомогою медіалогіки.

Після поширення інтернету структура медіанаративу суттєво змінилася, адже тепер новинні стрічки сайтів і соцмережі не будуються за принципом дискретних випусків і новини видаються суцільним потоком цілодобово. Формується безперервний наратив, частоту перегляду новин якого читач визначає самостійно. Він має трансмедійну структуру (детальніше про трансмедіацію наративів див. у: Herman D. Toward a transmedial narratology / David Herman // Narrative Across Media: The Languages of Storytelling Ed.Marie-LaureRyan. — U of Nebraska Press. — 2004. — pp.43–75.).

Таким чином, тепер саме ця, безперервна структура медіанаративу визначає увагу читачів до новин, а отже й до соціального життя в цілому.

Поняття наративу використовують науковці з різних галузей, не лише літературознавці. Існує поняття політичного наративу — наприклад, сукупності медіаповідомлень про вибори президента (див., приміром: Кобзєва О.О. Структура та функції політичного наративу «вибори президента» / О.О. Кобзєва // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2008. — № 38. — С. 161–165). В оборонній сфері використовують поняття стратегічного наративу, який, наприклад, визначає переможця в гібридних війнах. Безумовно, медіанаратив включає всі ці аспекти, які стають його окремими сюжетними лініями.

Які бувають сюжети

Американська телеіндустрія розрізняє два види серіалів: series та serials. У перших використовуються переважно одні й ті самі персонажі та обставини, але оповідь завершується в кожному конкретному епізоді. Приклад — «Сімпсони». Натомість serial — це коли історія не завершується в жодному епізоді й сюжетні лінії телевізійної оповіді тягнуться від серії до серії, як у «Санта-Барбарі» (Mittell J.Narrative Complexity in Contemporary American Television / Jason Mittell // The velvet light trap. — 2006, Volume 58, Issue 1. — pp. 29–40). Звісно, більшість серіалів важко чітко віднести до певної категорії: існують проміжні випадки на зразок «Карткового будинку», коли окрім більш-менш завершеної розповіді в кожній серії також міститься більша історія, що тягнеться впродовж цілого сезону або й кількох (Kozloff S.R. Narrative theory and television / Kozloff S.R. //R.C.Allen (ed) Channels of Discourse Reassembled: Television and Contemporary Criticism Robert Clyde Allen. — Univ of North Carolina Press. — 1992. — pp.67–100).

Саме такий, проміжний формат наративу мають і новини. Перший їхній складник — це «довгі» сюжети, яким практично щотижня присвячено певну кількість медіапублікацій. Час від часу ця кількість зростає, й ми спостерігаємо тематичні контентні піки. До прикладу — тема євроінтеграції впродовж останніх п’яти років.

Другий складник — «короткі» сюжети, максимум уваги до яких зазвичай припадає на період від першого до третього днів, а перед ними або після них може лишатися невеликий «шлейф» публікацій із прогнозами чи обговоренням наслідків ситуації. Ці теми можуть бути як несподіваними — вибухи на складі боєприпасів у Калинівці, — так і очікуваними: візит до нашої держави закордонного політика або святкування Дня захисника України. Як правило, в цих темах більше одного інформаційного приводу, й навіть якщо ситуація не розвивається, то журналісти беруть коментарі про цю подію в експертів та учасників, щоб оцінити її вплив на соціум.

Нарешті, третій складник — одиничні інформаційні приводи, не пов’язані з іншими новинами.

Коротке й довге: як ми досліджували

Для дослідження, проведеного на базі «Центру контент-аналізу», ми застосували стандартну вибірку топ-десятки всеукраїнських інтернет-медіа, збалансовану як за тематикою, так і за політичними симпатіями власників: це «Цензор.net», NV.ua, Pravda.com.ua, «Сегодня.ua», «ТСН.ua», «Корреспондент.net», Liga.net, «Страна.ua», Delo.ua та сайту каналу «24». Дані про відвідуваність ми брали з сервісу Bigmir.net.

Період моніторингу — 14 тижнів, із 27 березня по 25 червня 2017 року. Цей період містив досить різні за активністю аудиторії тижні: на нього припали і травневі свята, і Великдень, коли увага до медіа була знижена, й тижні високої медіаактивності наприкінці травня й на початку червня.

Як бачимо, в нашій вибірці медіа щотижня з’являлося в середньому близько 11 тис. публікацій. Така сталість — не дивна, адже зазвичай новинарі, незалежно від наявності «гарячих» тем, мусять ставити на сайт певну кількість новин на годину. У вихідні дні кількість редакторів, що працюють на стрічках новин зазвичай нижча, ніж у робочий день. Тому в ті тижні, на які припали загальнодержавні свята, й кількість публікацій була суттєво менша.

Рис.1. Динаміка кількості публікацій і відвідуваності топ-десятки українських сайтів

Сплеск кількості публікацій до 12,5-13 тис. ми спостерігаємо в останні два тижні дослідження. Як виявилося, це сталося через сайт TSN.ua, який у півтора разу збільшив і без того найвищу у вибірці денну кількість новин. Цей сторонній фактор настільки сильно змінив усі базові співвідношення у вибірці, що знизив достовірність усіх кореляцій, які містить дослідження. А отже, для подальшого аналізу ми не враховували останні два тижні як такі, що порушують однорідність вибірки.

Далі ми розділили теми на довгі й короткі. Детальніше про критерії такого поділу можна буде невдовзі почитати в нашій науковій статті, присвяченій цьому дослідженню. Тут коротко зазначимо, що до довгих ми відносили теми, публікації стосовно яких траплялися хоча б у десяти з тринадцяти тижнів, а до коротких — ті, що не увійшли до довгих, але в яких було більш ніж два інформаційних приводи і які в сумі в десяти медіа спричинили не менше п'ятнадцяти публікацій. Як правило, тривалість таких сюжетів була не більше 2-3 тижнів.

Сумарно ми отримали 27 довгих тем і 48 коротких, а решту публікацій вважали такими, що ґрунтуються на одиничних інформаційних приводах.

У підсумку ми бачимо, що щотижня відсоток публікацій, які належать до довгих сюжетних ліній, становив 29–35 %, або 2,65–4,05 тис., коротких — 1–8 %, або 97–912 новин.

Рис.2. Частка новин різних сюжетних ліній

Кількість публікацій із довгих і коротких топових тем не корелюється з кількістю новинарів на зміні. Імовірно, вона визначається лише кількістю якісних інформаційних приводів із теми. Можемо припустити, що саме такі теми редактори стрічок відписують у першу чергу, й тому вони зазвичай не залишаються невідписаними через брак часу.

І як це все впливає на відвідуваність?

Отож, порівняємо динаміку «сюжетних» новин різних типів із динамікою відвідуваності.

Рис.3. Порівняння відвідуваності з кількістю новин різних типів

Аналіз показує, що найкращою є кореляція між тижневою відвідуваністю топ-десятки українських сайтів та кількістю на них новин довгих сюжетних ліній (за умови неврахування останніх двох тижнів). Коефіцієнт кореляції становить 0,7693, що є надзвичайно високим показником (усі тести на статистичну адекватність кореляції — задовільні).

Відповідно до принципів математичної статистики, ми можемо стверджувати, що 76,93 % усіх тижневих коливань відвідуваності обумовлені коливаннями кількості новин довгих сюжетних ліній.

Водночас короткі сюжетні лінії впливають на відвідуваність не так однозначно. Кореляція різних показників показана в таблиці:

Таблиця. Коефіцієнти кореляції між різними показниками

Коефіці

єнт кореля

ції між:

сумарною тижневою відвідуваністю

середньотиж

невою відвідуваністю однієї новини

…і кількістю публікацій у довгих сюжетних лініях

…у коротких сюжетних лініях

…разом у довгих і коротких

…одиничних публікацій

…всіх новин

…і відсотком публікацій із довгих сюжетних ліній у загальнотижневій кількості публікацій

0,7693

0,3740

0,7523

0,2954

0,5919

0,6402

Іншими словами, саме довгі сюжетні лінії обумовлюють основний інтерес до медіа. Вони формують основу новинного «серіалу», і найчастіше саме вони змушують відвідувачів знову і знову повертатися до певного інтернет-медіа. Це дещо суперечить думці, яка побутує поміж редакторами інтернет-медіа, про те, що «гарячі» теми й несподівані скандали є дуже важливими для досягнення високої відвідуваності.

Звісно, не можна сказати, що короткі сюжетні лінії не становлять для аудиторії інтересу. Радше можна стверджувати, що короткі сюжетні лінії впливають на відвідуваність непередбачувано: інколи можуть її значно підвищити, але нерідко залишаються без уваги. У поденній статистиці подібні скандали були би справді помітні, але в тижневому масштабі їхній вплив не такий відчутний.

Вочевидь, було би помилкою зробити висновок, що вся відвідуваність інтернет-медіа забезпечується лише матеріалами з довгих сюжетних ліній і відвідувачі читають тільки зазначені 29–35 % новин. Радше за все, увага до них мультиплікується й люди, які зайшли прочитати матеріали цієї категорії, далі читають і новини інших типів. А у випадку коротких тем ми можемо припустити відсутність такої мультиплікації: відвідувачі, які в цілому новинами не цікавляться, зайшовши прочитати про якусь надзвичайну подію, радше за все, не стануть читати інші публікації.

Фото: кадр із серіалу «Просто Марія»

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5033
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду