Про це йдеться в заяві громадськості, яку поширив Центр інформації про права людини.

Автора заяви нагадують, що ухвалений після Революції гідності закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу (законопроект № 6232), який, на думку громадськості, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю.

Наразі парламент розглядає законопроект у другому читанні. Як пише журналіст Центру інформації про права людини Микола Мирний у колонці на «Українській правді», парламент знову розглядатиме законопроект № 6232 у вівторок, 2 жовтня.

Підписанти заяви наголошують, що у випадку ухвалення закону:

1. Суд зможе заборонити фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію відкритого судового засідання, якщо вони «заважають ходу судового процесу» (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). «Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це необмежене дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів», - йдеться в заяві.

2. Суд зможе не впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає «вільних місць» (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). «Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю», - застерігають автори заяви.

3. Суд зможе не проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). «Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, - лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд», - зазначають автори заяви.

4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде заборонено використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). «Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді», - йдеться в заяві.

На думку представників громадськості, наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Підписанти закликають народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту № 6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Під заявою підписалися 25 громадських і правозахисних організацій, а також журналістів та експертів, зокрема проект «Суд людською мовою», Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації, Харківська правозахисна група, Центр інформації про права людини, Центр громадянських свобод, Медійна ініціатива за права людини, Платформа прав людини та інші.

Про те, які наразі існують обмеження в доступі до судової інформації та судових засідань, у яких випадках і на що потрібно журналістам просити дозволу в суду та як відкритість судових засідань допомагає чинити правосуддя ви можете прочитати в матеріалі «Що таке відкритість судового процесу і які права мають журналісти».

Нагадаємо, що за результатами моніторингу інформаційної відкритості веб-сайтів судів, лідерами є чотири суди: Апеляційний суд міста Києва, Одеський апеляційний господарський суд, Вінницький і Донецький апеляційні адміністративні суди. Найгірші з точки зору доступу до інформації веб-сайти мають Харківський апеляційний адміністративний суд, Верховний Суд України та Апеляційний суд Черкаської області.