Матюки як перемога демократії?
Це ж треба: з каналом NewsOnе черговий скандал! Ото хто б міг подумати!
Політики, вони ж ведучі каналу, поки що лише в інтернет-роликах вихлюпують на глядачів усю безодню начебто свого внутрішнього світу, хоча зрозуміло, що насправді його драматургію та режиссуру виписували та реалізовували не вони. Менше з тим, дозволю собі висловити деякі враження.
1. Неможливо уявити, щоб із подібними “актами політичного аналізу” виступав В'ячеслав Чорновіл. Або Ігор Юхновський. Самі такі припущення видаються святотатством, замахом на святе. Так само неможливо уявити з такими промовами багатьох інших шанованих політиків, які справді були лідерами думок. Просто лідерами.
Натомість цілком можна уявити подібну лексику, тим паче в такій концентрації, у виконанні якого-небудь Януковича. Або людей із його наближеного кола. Так, за роки правління Януковича ми якось призвичаїлися до того, що куховарка може не тільки керувати державою, а й “заробляти” на цьому чималі статки. Призвичаїлися, що коли політичний лідер демонструє рівень петеушника, це смішно, весело й дуже креативно. Але ж від перемоги Революції гідності минуло вже понад три роки. То, може, настав час відкинути бодай цей спадок Януковича — тим паче, що бюджетних коштів це не потребує й гучних кампаній так само? Недаремно ж це була Революція гідності — то, може, політикам час почати саме її, гідність, демонструвати, зокрема й гідність у поведінці, у ставленні до аудиторії?
Може, політикам час почати демонструвати рівень, бодай трохи вищий від рівня завсідників якої-небудь наливайки “у нас на районе”?
Із іншого боку, усім учасникам цієї промокампанїі каналу можна щиро подякувати: вони чітко окреслили свою цільову аудиторію й свій потенційний електорат, на який орієнтуються. І так само чітко окреслили коло людей, яким не варто цікавитися телепрограмами, ведучими яких вони є, й рівною мірою не варто цікавитися їхньою діяльністю в тій сфері, яку вони звуть політикою. Вони красномовно все показали — й за це їм окрема подяка.
2. Одне з найсильніших вражень від Донецька приблизно десятирічної давнини. У самісінькому центрі, на перехресті вулиці Артема та бульвару Шевченка, дві дівчини йшли й на повний голос, нікого не соромлячись, вели розмову — от саме з використанням такої лексики; нормальних слів від них було практично не чути. Що дівчата обговорювали в такий спосіб? Прем'єру в оперному театрі! Їм вона сподобалася.
Бажання відвідати Донецьку оперу якось миттєво зникло. Бо вже надто важко було переконати себе, що цей театр є місцем для пристойної публіки.
Тоді це видалося “місцевим колоритом” і гадалося: в Києві таке є неможливим. Ніде більше таке є неможливим. Тепер виявилося, що той “місцевий колорит” має тенденцію до розповзання. Що ж, усілякі захарченки мають щиро радіти: в даному конкретному випадку вони вже ментально перемогли. “Усьо буде Донбас” - на каналі NewsOnе уже точно.
3. Прикметно, що, посеред нецензурних, ”запікано” було подеколи й цілком пристойні слова, навіть цілком офіційний медичний термін. Так, ідеться про слово “дебілізм”: дебіл — це загальноприйнятий, “канонічний” медичний діагноз, що позначає людину, хвору на розумову відсталість легкого ступеня (середнього ступеня — імбецил, тяжкого ступеня — ідіот; на відміну від імбецилів та ідіотів, хворих на дебілізм за самими лише зовнішніми ознаками важко відрізнити від здорових людей із украй низьким освітньо-культурним рівнем). Й от цікаво, які діагнози почнуть “запікувати” надалі? Сифіліс? Туберкульоз? Склероз? Діарея?
Цим самим канал показав: він і сам не відає, де пролягає межа між пристойним і непристойним, між дозволеним і недозволеним, між культурою та безкультур'ям.
4. Хоч би як там було, а “маніфести” Савченко та Червоненка стали такою собі квінтесенцією загальної й звичної методології критики й викриття влади з боку різноманітних опозиціонерів. На превеликий жаль, більшості опозиціонерів притаманний саме він. Бойко, Ляшко, Рабинович, Саакашвілі, Тимошенко — перелік імен можна продовжувати; за дивним збігом обставин, дехто з перелічених осіб є або були ведучими або частими гостями на тому самому NewsOnе — усі вони “викривають” владу й аналізують ситуацію у країні хай навіть із використанням іншої лексики, але з точнісінько тим самим рівнем аргументації та доказовості.
І, звісно ж, ж “перформанс” NewsOnе є вигідним саме владі — вона тепер абсолютно дохідливо може тицьнути пальцем і сказати: “А судді хто?”. Власне, коли політики широко використовують аргументацію для... див. наведений вище медичний термін, а телеканали вітають і заохочують саме такий рівень “критики” влади, дещо подібне неодмінно мало з'явитися.
І це велика драма поточного політичного моменту, що критика влади є переважно саме такою.
5. Не відпускає враження, що авторство “блискучої ідеї” з матюками належить комусь із росіян, хоча це лише припущення, звісно. Але це саме в Росії неодноразово спостерігалися рекламні кампанії, тексти яких прозоро відсилали до нецензурної лексики. Саме там матюки (а зовсім не знання та вміння цитувати Пушкіна з Толстим) вважаються ознакою “народності”, а подібна реклама сприймається публікою на ура. І саме російська пропаганда проблеми цензури, протестів проти цензури та боротьби з цензурою переводить у площину публічного вживання або невживання нецензурних слів.
Якщо порівняти ці ролики з роликами російського кисельов-ТБ на тому ж таки ютубі, не варто гадати, хто видасться пристойнішим. Але мова не лише про акт респектабелізації російського ТБ порівняно з українським. (А роспропаганда неодмінно рано або пізно зверне увагу на те, “куди привела українське телебачення хвалена свобода”.) Ви невдоволені українською владою, ви не є її симпатиком, але ви є культурною людиною, яка не хоче слухати потоки словесних помиїв? Тож дивіться російське ТБ, воно вже точно не образить ваших найтонших почуттів!
7. А чи не забагато стало Червоненка? Ні, заради Бога, хай буде — але якось надто вже раптово. Довго не було його в полі зору — й раптом вигулькнув, не гребуючи скандальними способами привернути до себе увагу. Просто цікаво: чому це й до чого це?
8. І невелика порада. Задля висловлення свого вкрай негативного ставлення до будь-кого й будь-чого існує традиційний і вже точно народний спосіб: вийти й привселюдно, даруйте, перднути. То, може, наступного разу політики на NewsOnе саме так і зроблять?
Фото: скріншот проморолику NewsOne