Про це повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ).

За словами журналістки, вона спочатку подумала, що це якийсь жарт.

«Версій, хто і навіщо це робить, багато, – зазначила пані Калаур. – Тим більше мої колеги теж з таким зіштовхувалися, тож версій побільшало. Однозначно це погано, що будь-хто може використовувати твої дані і відповідно звертатися з будь-якими заявами».

Головний редактор «Четвертої влади» Володимир Торбіч підтвердив, що це вже не перше фальшиве звернення або запит від імені журналістів редакції.

«Двічі хтось від мене якісь брєдові запити писав в СБУ і в поліцію. Хтось порушує наше право на використання власного імені. Але якщо поліція не притягає до відповідальності за перешкоджання журналістській діяльності, то я не дивуюсь, що за таку витівку нікого не покарають.  Не знаю точно, які саме цілі переслідують ці фальшиві заявники. Мабуть, в кожному випадку різні. Можливо, хтось намагається привернути увагу журналістів або правоохоронців до проблеми. Але насправді таким чином увагу журналістів до теми вони не привертають», – розповів головред.

Автор і ведучий телепроекту «Наші гроші» Денис Бігус також стикався з подібним. За його словами, з півтора року їм приходили відповіді на запити-звернення, яких він не надсилав.

«Ну, в загальному, мене спочатку дико дратувало, бо там всередині був запит – абсолютна маячня, який приходив людям, з багатьма з яких ми були знайомі. І вони мені дзвонили уточнити, чи не вдарився я головою – писати таку ахінею. І мені доводилося кожному пояснювати, що це фейк. А потім всі звикли. Проблема в тому, що багато хто з тих, з ким ми особисто не знайомі, передзвонити не могли. І живуть в упевненості, що я можу продукувати таку лажу. Від цього сумно, але що ж зробиш», –розповів він.

Пан Бігус додав, що результативності звернення «через ахінею, яка в них була написана, не мали».

Нагадаємо, на початку березня уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська заявила, що найбільша кількість інформаційних запитів до органів влади стосується питань фінансового характеру.

Зазначимо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за перешкоджання діяльності журналістів. Тоді ВР внесла зміни до 171 статті ККУ, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана  штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.