Про це повідомила журналістка агенції Олена Романова, пише «Доступ до правди».

Журналісти просили ПАТ «Укргазвидобування» надати наступну інформацію:

1. Чи співпрацює зараз ПАТ «Укргазвидбування» з юридичними особами в межах договорів про спільну діяльність? Вкажіть, будь ласка, коди ЄДРПОУ цих контрагентів.

2. За якою ціною зараз ПАТ «Укргазвидобування» реалізує природний газ?

3. Який об’єм природного газу реалізувало ПАТ «Укргазвидобування» під час співпраці в межах договорів про спільну діяльність з фірмами ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Надра геоцентр»?

4. Який прибуток отримало ПАТ «Укргазвидобування» під час співпраці в межах договорів про спільну діяльність з фірмами ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Надра геоцентр» в період з 2014 по 2016 роки?

5. Надайте, будь ласка, копії договорів (в електронному вигляді) про спільну діяльність між ПАТ «Укргазвидобування» та ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Надра геоцентр».

Як повідомляє «Доступ до правди», ПАТ «Укргазвидобування» вимагало надіслати повторний запит на офіційному бланку редакції, а потім, посилаючись на ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», відповіла, що є розпорядником публічної інформації лише у частині надання даних щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуду, аварії тощо.

«Текст запиту був надісланий 25 лютого 2017 року через e-mail. 2 березня 2017 року начальник відділу зовнішніх комунікацій ПАТ «Укргазвидобування» Лариса Поліщук надала мені таку відповідь: «Шановна пані Олена, прошу направити цей запит на нашу поштову адресу: Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Він повинен бути на бланку та з підписом». На вимогу пані Лариси, продублювала запит листом через Укрпошту. Після цього, 15 березня отримала відповідь все ж таки на e-mail», - розповіла пані Романова.

Медіаюристка Центру демократії та верховенства права Віта Володовська повідомила, що закон «Про доступ до публічної інформації» залишає за запитувачем право самостійно обирати форму подання запиту.

«Саме тому журналістка не була зобов’язана додатково надсилати запит ще й поштою. При цьому, строк розгляду інформаційного запиту уповноваженою особою ПАТ «Укргазвидобування» мав розпочатись з моменту отримання електронного запиту.

Щодо того, чи є ПАТ «Укргазвидобування» розпорядником інформації. Відповідно до статті 13 Конституції, земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Крім цього, ПАТ «Укргазвидобування» є державним підприємством, а отже, в ході своєї діяльності розпоряджається державним майном (у т.ч. грошовими коштами).

У зв’язку з цим, запитана інформація однозначно є публічною, а ПАТ «Укргазвидобування» є розпорядником такої інформації як суб’єкт, що володіє суспільно необхідною інформацією», - прокоментувала пані Володовська.

Нагадаємо, Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) підтримує шість справ у Європейському суді з прав людини з приводу доступу до інформації, серед яких: народний депутат (БПП) Сергій Лещенко, Інститут Медіаправа, журналістка Катерина Аврамчук, Східноукраїнський центр громадських ініціатив та ЦЕДЕМ судяться проти України.

Секретаріат Уповноваженого з прав людини протягом 2016 року отримав 72 звернення від журналістів та працівників ЗМІ зі скаргами на порушення права на доступ до публічної інформації. 32 перенаправлено правоохоронцям. 

Як відомо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до ст. 171 Кримінального кодексу України, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як писав «Детектор медіа», юридичний відділ Інституту масової інформації готує зміни до ККУ, зокрема планує вилучити зі статті 171 кримінальну відповідальність за незаконну відмову на запит журналіста.

Медіаюристи радять журналістам подавати запити як простим громадянам, не вказуючи професію в запиті.

 Фото: dt.ua