Про це повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ).

За словами головної редакторки «Дивись.info» Валерії Дубової, запит журналісти агенції подали 28 лютого 2017 року, бо ухвали немає в Держреєстрі, але на нього посилаються в інших ухвалах.

Натомість, як зазначила пані Дубова, у суді відповіли, що згідно зі статтею 222 ЦПК України передбачено видачу копій рішень особам, які брали участь у справі, а з запиту неможливо встановити, яким чином судове рішення стосується заявника.

«Журналісти 27 березня подали повторний запит з обґрунтуванням і повторним проханням надати інформацію. 24 квітня з суду надійшла відповідь – на запит не можуть відповісти, оскільки він не підписаний редактором. Втім, на скріншоті запиту чітко видно підпис і печатку», – пише ІМІ.

За словами головної редакторки, суд відмовляє в доступі до інформації, «шукаючи формальні причини, хоча судові ухвали є публічною інформацією».

Юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що попри спеціальну процедуру журналісти мають можливість отримати інформацію.

«Дійсно, для загального ознайомлення із судовими рішеннями існує спеціальна процедура, визначена ЗУ “Про доступ до судових рішень”. Як фахівець я не вбачаю проблеми в тому, аби надати текст судового рішення, яке чомусь відсутнє в Держреєстрі (в порядку ч. 7 ст. 6 ЗУ “Про доступ до інформації”, тобто з вилученням з тексту рішення даних, вилучення яких при оприлюдненні передбачає перший згаданий Закон). Але думки медіа-юристів щодо подібних випадків розходилися. Тому я думаю, що найбільші шанси дає варіант спробувати притягнути працівників суду за неоприлюднення тексту рішення в Держреєстрі, технічно це стаття в сфері доступу (ч. 6 ст. 212-3 КпАП)», – прокоментував юрист.

Нагадаємо, Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) підтримує шість справ у Європейському суді з прав людини з приводу доступу до інформації, серед яких: народний депутат (БПП) Сергій Лещенко, Інститут Медіаправа, журналістка Катерина Аврамчук, Східноукраїнський центр громадських ініціатив та ЦЕДЕМ судяться проти України.

Секретаріат Уповноваженого з прав людини протягом 2016 року отримав 72 звернення від журналістів та працівників ЗМІ зі скаргами на порушення права на доступ до публічної інформації. 32 перенаправлено правоохоронцям. 

Як відомо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до ст. 171 Кримінального кодексу України, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як писав «Детектор медіа», юридичний відділ Інституту масової інформації готує зміни до ККУ, зокрема планує вилучити зі статті 171 кримінальну відповідальність за незаконну відмову на запит журналіста.

Медіаюристи радять журналістам подавати запити як простим громадянам, не вказуючи професію в запиті.