Голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар зазначила, що норми, прописані в законопроект № 6031, «надмірні».

«Мова може йти про суспільного мовника, і то потрібно дискутувати. Що стосується всіх приватних мовників, то зобов’язати їх 50% контенту перекладати мовою жестів, не думаю, що це є в будь-якій країні світу», – сказала вона, поцікавившись у представника  Держкомтелерадіо, яка була необхідність розробляти такий закон.

За словами заступника голови Держкомтелерадіо Миколи Білоуса, питання забезпечення доступом до інформації осіб з порушенням слуху, прописані так чи інакше в 10 різних законах, і часто вони не синхронізовані.

«Тому треба було навести лад і привести ці норми до одного знаменника. Бо кожен трактує ці закони так, як йому вигідно. В інших країнах цей відсоток, безумовно, не 50 чи 100%, а в середньому 17% і тільки на інформаційне мовлення», – сказав він.

На думку Вікторії Сюмар, в цьому проекті є суттєві недоопрацювання. «Ситуацію з доступом треба покращувати, але в здоровий спосіб», – зауважила вона,  порекомендувавши відправити урядовий проект на доопрацювання.

Член Комітету Владислав Севрюков запропонував залучити до роботи над проектом Нацраду, бо багато питань стосується регуляторного органу (моніторинг, накладення санкцій тощо).

Заступник голови Комітету Олександр Опанасенко поцікавився, чи є в світі практика стимулювання мовників за збільшення адаптованого контенту для людей з вадами слуху, а не накладання санкцій. «Наприклад, знижку за плату за ліцензію. Ми маємо стимулювати, а не зобов’язати. Ми маємо надати стимули, а вони самі мають вирішувати, чи скористатися ними», – зазначив він.

Представник Українського товариства глухих уточнив, що в Україні 40 тисяч інвалідів з вадами слуху. «Це дуже наболіла проблема. У цих людей немає слуху, і вони не мають можливості повноцінно брати участь у виборах, у нас немає прямого доступу до всієї інформації на телебаченні. Виступ Президента не завжди транслюється з сурдоперекладом. Ми згодні з вашими зауваженнями, що важко зробити 50% адаптованого контенту. Але це ж не тільки йдеться про жестову мову, а й про субтитрування тощо, крім того є сучасні технології з пристосуваннями для інвалідів. Ми дуже просимо підтримати цей проект закону», – закликав він депутатів.

Уповноважена з прав людей з інвалідністю Адміністрації Президента у своєму виступі зазначила, що в Україін понад 2 млн. слабочуючих людей.

«2014 року Новий канал, ICTV та "Інтер" повідомили, що у них в середньому 24-36 % адаптованого контенту для слабочуючих людей.  Ще в 2011 році було прийнято План дій з реалізації Конвенції із захисту прав людей з інвалідністю, в якому було визначено, що до 2020 року на 50% має бути субтитровано весь телепродукт. Конвенція діє в Україні вже дев’ять років, вона зобов’язує нас забезпечити доступ людей з вадами слуху, зору до телерадіопродукту.

Півтора роки тому Україна доповідала перед Комітетом ООН, і нашу країну зобов’язали забезпечити доступ до інформації людей з вадами слуху і зору. Ми були дотичні до розробки цього проекту, проведена колосальна робота, консультації з телерадіоорганізаціями. На сьогодні дитина з вадами слуху не може подивитися мультфільми, і, слухаючи вас, мені здається, що ви не розумієте проблем цих людей. Для телеканалів не проблема це зробити, їм треба тільки законодавчо закріпити ці норми», – сказала вона.

Юрист НАМ Ольга Большакова зазначила, що громадська рада при Держкомтелерадіо цей проект не підтримала. «Найскладніше питання в цьому проекті – це питання передвиборної агітації. Те, що виписано зараз, – це нонсенс. Тому що передвиборча агітація не може перекладатися і субтитруватися телерадіоорганізацією. Це продукт, який надається кандидатом. І тоді всі компанії будуть відмовляти в агітації, бо вона не відповідає закону», – сказала вона.

Пропозицію підтримати законопроект  в першому читанні підтримав лише Олександр Опанасенко. Більшість членів Комітету підтримало пропозицію відправити проект на доопрацювання. «Ми зі свого боку можемо дуже швидко це зробити, якщо треба, Комітетом вкажемо на ті речі, які потрібно змінити, зберемо робочу групу і попросимо прем’єра пришвидшити цей процес», – зазначила голова Комітету свободи слова.

Нагадаємо, проект № 6031 пропонує внести зміни і доповнення до Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про кінематографію», «Про рекламу», «Про вибори Президента України», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про вибори народних депутатів України», «Про засади державної мовної політики», «Про всеукраїнський референдум» «Про Суспільне телебачення і радіомовлення», «Про місцеві вибори». Зокрема в Законі України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується доповнити ст.28 «Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації визначає: «Частку загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»), адаптовану для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу на українську жестову мову та/або субтитрування, в розмірі не менше 10 відсотків (крім реклами) до 2017 року, 20 відсотків – до 2018 року, 50 відсотків – до/з 2020 року з урахуванням жанрового розподілу програм та передач відповідно до вимог, установлених Національною радою.».