Архіви з розгромленої Бібліотеки української літератури в Москві забрала Україна
Архіви з розгромленої Бібліотеки української літератури в Москві забрала Україна
Про це повідомляє «Укрінформ» з посиланням на працівників НКЦУ.
Серед взятих на зберігання Центром матеріалів колишньої Бібліотеки української літератури – архівні матеріали, зокрема архіви історії відтворення бібліотеки, архіви, що реконструюють історію створення в РФ організацій української діаспори (Федеральна національно-культурна автономія «Українці Росії», Всеросійська громадська організація «Об'єднання українців Росії», інші), архіви Культурного центру.
Крім цього до НКЦУ перенесені видання українців Росії - листівки, звернення, газети, журнали (наприклад, газети «Український вибір», журнал «Український огляд», головним редактором якого був видатний діяч українського руху в РФ О.О.Руденко-Десняк), матеріали про роботу Світового конгресу українців, примірники книг «Убієнним синам України, Сандормох» , видані Карельською республіканською громадською організацією Товариство української культури «Калина».
«Укрінформ» нагадує, що Бібліотеку української літератури в Москві перший раз її було розгромлено за радянської влади в 30-ті роки.
Раніше стало відомо, що співробітники Бібліотеки української літератури в Москві виступають категорично проти позову на 2,4 млн рублів, поданого новим керівництвом бібліотеки до тимчасово усуненого директора закладу Наталії Шаріної. Співробітники також побоюються за долю установи через зміни, що відбуваються в закладі.
Нагадаємо, у 2011 директорка Бібліотеки української літератури у Москві Наталя Шаріна стала фігуранткою кримінальної справи за статею 282 КК РФ, однак у 2013 кримінальне переслідування припинили через відсутність складу злочину.
В кінці жовтня 2015 року після обшуків у бібліотеці директорку установи Наталю Шаріну звинуватили у розповсюдженні забороненої літератури і затримали. За версією слідства, Шаріна поширювала визнані екстремістськими книги Дмитра Корчинського. Вона не визнала свою провину. За словами Шаріної, бібліотека діяла відповідно до закону, а літературу вилучили з спецсховища. Згодом Шаріну визнали політв'язнем. Кримінальну справу завели за статтею «порушення національної ненависті і ворожнечі».
У квітні 2016 Шаріну також звинуватили в розтраті (ч.4 ст. 160 КК РФ). За версією слідства, вона в 2011-2013 роках витрачала кошти, призначені для виплати юристам бібліотеки, на свій захист у кримінальній справі.
У серпні 2016 року прокуратура вирішила не затверджувати обвинувальний акт у справі щодо директорки Бібліотеки української літератури Наталі Шаріної. Справу, як повідомив керівник «Команды 29» Іван Павлов, який захищає Шаріну, повернули до Слідчого комітету РФ.
В ЄС заявили, що в Росії не повинні втручатися у діяльність Бібліотеки української літератури.
У жовтні 2016 року Міський суд Москви продовжив до 28 квітня 2017 року домашній арешт директорці Бібліотеки української літератури Наталі Шаріній.
У березні 2017 року директорку Бібліотеки української літератури Наталії Шаріній, яку звинуватили в екстремізмі, повідомили про припинення трудового договору.
На фото - Наталія Шаріна