Про це йдеться в заяві співробітників бібліотеки, яка є в розпорядженні «Укрінформу».

«Ми здивувалися, дізнавшись з новин про позов від імені Бібліотеки української літератури в Москві до Шаріної Наталії Григорівни  "про відшкодування шкоди", а також самою спробою позивача подати бібліотеку у цьому зв'язку "потерпілою". Ми рішуче протестуємо проти того, щоб від імені бібліотеки робилися заяви особами, які не мають ні найменшого стосунку до бібліотечної справи. На наш погляд, претензії, що пред'являються позивачем до Шаріної, є цинічні й аморальні, вони ганьблять і бібліотеку, і місто, і країну», - написали співробітники.

У заяві також уточнюється, що «за рік керування бібліотекою нинішній тимчасово призначений директор Відінеєва Наталія Андріївна, на жаль, не зробила жодного кроку з розвитку та збереженню бібліотеки... не заслужила поваги у співробітників бібліотеки з причини свого непрофесіоналізму, далекого від елементарних етичних норм поведінки, не сумісних зі статусом керівника установи культури».

Співробітники бібліотеки, які підписали заяву, бачать у цьому «цілеспрямований, послідовно, крок за кроком здійснюваний підрив діяльності державного закладу», єдиної на всю Росії бібліотеки української літератури.

Вони також висловлюють повну довіру Наталії Шаріній, яка знаходиться в Москві під домашнім арештом, яку вони називають «Бібліотекарем з великої літери, бібліотекарем за покликанням».

Раніше адвокат Шаріної, керівник Команди «29» Іван Павлов повідомив російським ЗМІ, що бібліотека в особі її нового керівника заявила цивільний позов до усуненого директора на 2,4 млн рублів, після чого співробітники бібліотеки виступили зі своєю заявою. Це Крикуненко В. Р., зав відділом українознавства, культурно-просвітницьких програм, ветеран праці; Мунтян Т. Р., зав. відділом комплектування бібліотечного фонду; Мурашов С. Л., бібліотекар відділу опрацювання літератури; Расаденкова О. В., заввідділом зберігання і видачі бібліотечного фонду, ветеран праці.

Нагадаємо, у 2011 директорка Бібліотеки української літератури у Москві Наталя Шаріна стала фігуранткою кримінальної справи за статею 282 КК РФ, однак у 2013 кримінальне переслідування припинили через відсутність складу злочину. 

В кінці жовтня 2015 року після обшуків у бібліотеці директора установи Наталю Шаріну звинуватили у розповсюдженні забороненої літератури і затримали. За версією слідства, Шаріна поширювала визнані екстремістськими книги Дмитра Корчинського. Вона не визнала свою провину. За словами Шаріної, бібліотека діяла відповідно до закону, а літературу вилучили з спецсховища. Згодом Шаріну визнали політв'язнем. Кримінальну справу завели за статтею «порушення національної ненависті і ворожнечі». 

У квітні 2016 Шаріну також звинуватили у У квітні 2016 року Шаріна також була звинувачена в розтраті (ч.4 ст. 160 КК РФ). За версією слідства, вона в 2011-2013 роках витрачала кошти, призначені для виплати юристам бібліотеки, на свій захист у кримінальній справі.

У серпні 2016 року прокуратура вирішила не затверджувати обвинувальний акт у справі щодо директорки Бібліотеки української літератури Наталі Шаріної. Справу, як повідомив керівник «Команды 29» Іван Павлов, який захищає Шаріну, повернули до Слідчого комітету РФ.

В ЄС заявили, що в Росії не повинні втручатися у діяльність Бібліотеки української літератури.

У жовтні 2016 року Міський суд Москви продовжив до 28 квітня 2017 року домашній арешт директорці Бібліотеки української літератури Наталі Шаріній.

На фото - Наталія Шаріна на суді

Фото: ТАСС