Тепер бути багатофункціональним фахівцем — тренд, тож і називають таких людей уже не єдинорогами, а дата-джедаями. Як звичайний медійник може стати дата-джедаєм, у рамках проекту «Неожурналістика цифрової доби» розповіла у Львові журналістка даних та інформаційна дизайнерка видання Texty.org.ua Ярина Михайлишин.

«Мені здається, що журналісти даних — це такі “шиви” в медіа, — каже Ярина, — в них є по сто мільйонів рук, кожна з яких виконує ще по сотні функцій, які “у світі смертних” виконують люди з різними професіями. Це безмежна можливість для креативу, експериментів, досліджень — щодня ви вчитеся чогось нового». Власне, постійно вчитися — це запорука успіху дата-джедая.

Учити мову програмування як іноземну

Щоби йти в журналістику даних, насамперед треба вміти збирати дані й аналізувати їх, знати мови програмування, картографію й дизайн. На перший погляд, це для гуманітарія є чимось неможливим. Але журналістка запевняє, що це лише на перший погляд. На перепоні зазвичай стоять лише лінь та апатія.

Переконливості словам Ярини додає той факт, що сама вона закінчила два гуманітарних факультети, тобто до програмування жодного стосунку не мала. Починала все з нуля. Вчити мови програмування — це як вчити іноземні мови, ба навіть легше, — каже вона: «У людей часто є враження, що програмісти — це якась окрема каста. У них є якісь секретні знання, які вони передають із покоління в покоління. Це неправда. Ці люди не народилися з цими знаннями, вони їх здобули. Ви ж учите англійську, іспанську, німецьку — мову програмування треба вчити, як будь-яку іншу іноземну мову комунікації. Абсолютно той самий принцип. Різниця в тому, що вона значно легша, тому що треба вивчити тільки декілька функцій, а потім уже ними можна оперувати». Ярина й сама колись стояла перед вибором — вчити іспанську чи мову JavaScript. І вона обрала другий варіант. Результат — її минулорічний проект потрапив до списку найкращих дата-проектів року серед малих редакцій за версією DataJournalismAwards.

Де шукати ресурси для навчання?

Якщо чотири роки тому ресурсів для навчання бракувало, то нині вчитися є де. Це сайти Coursera.org, Сodecademy.com, Massiveopenonlinecourses. У цьому списку й україномовний ресурс Prometheus.org.ua. Радить Ярина звернути увагу також на платний ресурс Lynda.com: «Там ви маєте доступ до фантастичної кількості курсів. Тобто ви здобуваєте ще одну освіту, ще одну професію. Якщо ви думаєте, що 20–30 доларів на місяць — багато, то подумайте про зарплату в 2000–3000 доларів. Мені здається, це варте того. І це чудова інвестиція в себе». Якщо ж на жодному з цих ресурсів ви не знайдете того, що вам потрібно — допоможе YouTube, адже чимало ентузіастів викладають туди свої уроки та відеолекції.

Ніхто вручну вже нічого не робить — люди «кодять»

Універсальною мовою програмування журналістка вважає Pyton. Вона неодноразово виручала Ярину. Згадати хоча би, як редактор New York Times дав їй завдання cтворити графік поширення вірусу Зіка у США і зробити розбивку по штатах. Однак сайт, із якого журналістка мала брати дані, оновлював таблицю з ними щотижня, а даних попередніх тижнів просто не зберігав. На допомогу прийшов Way back machine — глобальний інтернет-архів, який щодня ходить на певні сайти і зберігає з них інформацію. Коли ми вводимо адресу в архів, то отримуємо календар, де видно, коли програма заходила на сайт і зберігала дані. Так Ярина змогла знайти потрібну їй інформацію, та вона пішла далі: «Я ж не буду сидіти й копіювати все це вручну. Ну хто таке робить? Людоньки, такого вже ніхто не робить! Я пишу маленький код на Pyton, який заходить на цей прекрасний календар, зберігає усі адреси усіх випадків, коли він зберігав дані, потім заходить на ці адреси за кожним лінком окремо, потім зберігає для мене ці дані, потім — сортує, фільтрує, щоб не було повторів. І опа — я вже маю графік історій! Крім того, я маю графік, який автоматично оновлюється і щоразу публікує дані, коли вони туди надходять». Крім Pyton, Ярина виділяє ще R — спеціально створений для науковців, які працюють зі статистикою. Але якщо ні Pyton, ні R вам не пішов, то варто вивчити хоча б Exel.

Нові інструменти — нові можливості

Завдяки таким інструментам ви маєте значно більше знань і бачите значно більше підходів. Так, працюючи із даними аналітики, команда Ярини помітила, що під час Майдану в Києві на станціях, передбачених для зупинки потягів, що перевозять вантаж, почали з’являтися пасажирські поїзди: «Ми створили маленький графік, але дуже промовистий, який показує, що на цих станціях відсутні пасажиропотоки як такі. Але у ключові дні для Майдану, як-от 16 січня або 28-го — в ці дні до Києва додатковими нерейсовими потягами звозилися люди, можливо за оплату, або те, що ми називаємо “тітушки”».

Інший приклад — робота з геоданими: Texty.org.ua на основі супутникових фотографій зробили візуалізацію українських Карпат.

Уже за два місяці ви створите свій перший сайт

Журналіст має розуміти, що заглиблення у світ інструментів дата-джедаїв робить його креативнішим. Дає йому шанс по-новому висвітлити проблему, глибше її вивчити та краще ілюструвати. Але на початку, коли більше незрозумілого, ніж зрозумілого, й більше помилок, ніж вдалих комбінацій, важливо стримати себе, щоб не закинути навчання. А вже коли вам вдадуться перші функції — мотивація прийде сама. Так, якщо зареєструватися на Codecademy.com і щодня присвячувати 30 хвилин виконанню завдань, то вже за два місяці ви створите свій перший сайт. Вивчивши одну мову програмування, за схожою логікою і схожими патернами ви зможете вивчити й інші.

Далі — головне не зупинятися. Адже інформація в дата-журналістиці дуже швидко застаріває. Відповідно, те, що ви знаєте сьогодні, без постійного навчання буде абсолютно непотрібним завтра.

Фото: www.ie.edu