«Українська правда» просить Авакова пояснити обізнаність Геращенка у справі Шеремета
«Українська правда» просить Авакова пояснити обізнаність Геращенка у справі Шеремета
Публічний запит до міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова опублікувала головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик у своєму блозі.
За її словами, редакція неодноразово просили Національну поліцію оприлюднити будь-яку інформацію щодо розслідування цієї резонансної справи. Але відповіді не отримували. В той же час 23 січня народний депутат Антон Геращенко на прес-конференції щодо замаху на його життя заявив, що, судячи з почерку й підготовки терористичного акту щодо його ліквідації, вбивство журналіста Павла Шеремета було реалізовано з того ж диверсійно-терористичного центру на території Російської Федерації.
На думку редакції, повна відсутність інформації щодо теракту проти Шеремета та заяви депутата Геращенка, що викликають сумніви, знижують довіру до слідства. Тому «Українська правда» звертається до міністра Авакова з проханням надати точну інформацію щодо розслідування справи Павла Шеремета і бути максимально прозорими.
«Зважаючи на нові обставини, просимо вас взяти письмові покази у народного депутата Антона Геращенка у справі про вбивство Павла Шеремета та оприлюднити відповіді на наші наступні запитання:
1. Яким чином народний депутат Антон Геращенко ознайомився з відомостями досудового розслідування щодо вбивства Павла Шеремета? На якій підставі йому був наданий доступ до матеріалів справи?
2. Чи надавав слідчий або прокурор у справі про вбивство Павла Шеремета Антону Геращенку дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, в якому обсязі? Хто саме?
3. У разі, якщо відбувся витік інформації з матеріалів кримінального провадження, чи буде проведена внутрішня перевірка цього факту?
Також ми просимо поінформувати нас про перебіг розслідування справи про вбивство Павла Шеремета:
1. Скільки версій і мотивів вбивства нині розглядає слідство? Які саме?
2. Чи можете ви оприлюднити результати експертиз, проведених ФБР?
3. Чи були ці експертизи корисними? У встановленні чого саме вони допомогли?
4. Чи відповідає дійсності інформація, що ФБР відсторонилось від розслідування цієї справи?
5. До кого ще з іноземних експертів зверталося слідство? Які відповіді і від кого вже отримані?
6. Чому досі не оприлюднено фотороботи осіб, які підклали вибухівку під авто? Чи будуть вони поширені серед громадян?
7. Цю справу під свій особистий контроль взяв президент Петро Порошенко. Яким чином в рамках своїх повноважень президент реалізує "особистий контроль" за кримінальним провадженням щодо вбивства Павла Шеремета?
8. Коли в останній раз ви як міністр звітували перед президентом щодо перебігу розслідування цієї справи.
9. Яким чином слідством встановлена причетність "диверсійно-терористичного центру на території Російської Федерації" до вбивства Павла Шеремета?
10. Голова СБУ Василь Грицак повідомив, що внаслідок спецоперації були затримані громадяни, які займалися організацією замаху на життя народного депутата Антона Геращенка. Чи дають ці особи свідчення і в справі вбивства Павла Шеремета?
11. Які саме факти ідентичності замаху на Геращенка та справи Шеремета дозволили зробити слідчим висновки щодо 99,9% вірогідності щодо того, що вбивство нашого колеги було реалізовано з диверсійно-терористичного центру на території Російської Федерації?» - йдеться в заяві.
Нагадаємо, Антон Геращенко заявив з посиланням на слідство, що вбивство журналіста Павла Шеремета було реалізовано з диверсійно-терористичного центру на території Російської Федерації.
Пізніше він зазначив, що його, на відміну від Шеремета, врятував унікальний збіг обставин.
Нагадаємо, 20 липня внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув український журналіст Павло Шеремет.
Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Павло Шеремет загинув у результаті спрацювання вибухового пристрою, журналіста вбили. Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».
4 серпня Генпрокуратура повідомила, що слідство наразі розглядає чотири основні версії злочину: неприязні особисті стосунки загиблого; професійна журналістська діяльність Павла Шеремета; можлива дестабілізація обстановки в Києві та Україні у зв’язку із загибеллю відомого журналіста; помилка об’єкту злочину – ціллю зловмисників могла бути засновниця «Української правди» Олена Притула, яка теж користувалася автівкою, в яку була закладена вибухівка. За словами представника ГПУ, всі версії є робочими, слідство поки не визначило основну.
21 липня Федеральне бюро розслідувань (ФБР) почало надавати допомогу українській владі в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
11 серпня стало відомо, що Національна поліція України звернулася до Федерального бюро розслідувань (ФБР) за допомогою щодо встановлення осіб, які заклали вибухівку під машину журналіста Павла Шеремета.
Більше матеріалів по справі щодо вбивства Павла Шеремета читайте тут.
На фото – Севгіль Мусаєва-Боровик
Фото – Олексій Темченко